Справа № 715/67/21
Провадження № 2/715/120/21
ЗАОЧНЕ РIШЕННЯ
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 березня 2021 року Глибоцький районний суд Чернівецької області
в складі: головуючого судді Цуренка В.А.
секретар судового засідання Оршевська С.М.
розглянувши у відкритому судовому засiданнi в смт. Глибока в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стяг¬нення заборгованості за договором позики, посилаючись на те, що 03.05.2018 року ОСОБА_2 позичила у ОСОБА_1 , 38000,00 гривень, терміном на чотири місяці та зобов'язувалась повернути вказану суму грошей до 01.09.2018 року, про що надала відповідну розписку. Станом на день звернення позивача до суду, відповідач не повернула позичені кошти. Позивач зазначає, що відповідач в добровільному порядку кошти не повертає, на телефонні дзвінки не відповідає. Тому просить суд, ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу 38000,00 грн., збитки спричинені інфляцією 6270,00 грн., 3% річних 3040,00 грн, та витрати по сплаті судового збору в розмірі 840,80 грн.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, однак її представник, адвокат - Возьний Ярослав Володимирович подав до суду заяву, у якій зазначив, що вимоги позову підтримує повністю та просить суд їх задовольнити, справу розглянути у їх відсутності та зазначив, що не заперечує, щодо заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином повідомлялася про час і місце розгляду справи, причину неявки в судове засідання не повідомила і не просила суд відкласти розгляд справи. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем 03.05.2018 року, було укладено письмовий договір позики, за яким відповідач позичив, а позивач їй передала гроші в сумі 38000 гривень, 00 копійок, які вона зобов'язалася повернути до 01.09.2018 року, що підтверджується копією розписки.
Згідно ст. 526, 626, 629 ЦК України: зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договором є домовленість двох сторін, спрямована на встановлення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та у порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України: боржник вважається таким що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором.
Таким чином, оскільки строк виконання зобов'язання по поверненню позики у повному обсязі у розмірі 38000,00 гривень, сплив 10 вересня 2018 р., а відповідач і по сьогоднішній день свого обов'язку по поверненню позики не виконала та борг не повернула, загальна сума заборгованості станом на 28.12.2020 р. становить суму у розмірі 38000,00 грн., збитки спричинені інфляцією 6270,00 грн., 3% річних 3040,00 грн.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
При таких обставинах, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основної суми боргу слід задовольнити.
Щодо позовних вимог про стягнення втрат від інфляції, суд зазначає наступне.
У відповідності із частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки стаття 625 Цивільного кодексу України розміщена в розділі І «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України, то вона поширює свою дію на всі зобов'язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань.
Враховуючи вище викладене, позовні вимоги у частині стягнення інфляційних витрат також підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення 3% річних, суд зазначає наступне.
Відповідальність відповідно до ст. 625 ЦК України полягає у приєднанні до невиконаного обов'язку, нового додаткового обов'язку у вигляді відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунок трьох відсотків річних судом здійснюється з 03 травня 2018 року по 30 листопада 2020 року. Три відсотка річних складає 3040,00 гривень, з розрахунку (38000 грн. боргу Х на 3% річних / на 12 місяців у році Х 32 місяці (тривалість заборгованості за період з травня 2018 року по 30 листопада 2020 року включно).
При таких обставинах, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних також знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підлягають задоволенню повністю у розмірі 3040,00 грн.
У відповідності до вимог ст. ст. 133, 141 ЦПК України суд вважає, що судові витрати у справі слід розподілити відповідно до задоволених вимог.
З огляду на те, що позов задоволено повністю з відповідача ОСОБА_2 , на користь позивача слід стягнути судові витрати в розмірі 840,80 грн.
На пiдставi викладеного, ст.ст. 526, 533, 610-612, 614, 624, 625, 1046-1047 ЦК України, керуючись ст.ст. 4-13, 19, 23, 76-81, 141, 142, 259, 265, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , ІПН: НОМЕР_2 , жительки АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , ІПН: НОМЕР_4 , жительки АДРЕСА_2 , заборгованість за договором позики від 03 травня 2018 року в сумі 38000 (тридцять вісім тисяч) гривень, 00 копійок., збитки спричинені інфляцією 6270 (шість тисяч двісті сімдесят) гривень, 00 копійок., 3% річних 3040 (три тисячі сорок) гривень, 00 копійок, та витрати по сплаті судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень, 80 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Глибоцький районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається через суд першої інстанції.
Суддя: