Справа № 3/714/97/21
ЄУН: 714/154/21
"04" березня 2021 р. м. Герца
Суддя Герцаївського районного суду Чернівецької області Єфтемій С.М., розглянувши матеріали адміністративної справи які надійшли з відділення поліції № 4 Чернівецького районного управління поліції Головного управління національної поліції в Чернівецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
мешканку
АДРЕСА_1 ,
працюючої інспектором відділу кадрів
Герцаївської ЦРЛ
за ч. 3 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 16 лютого 2021 року, ОСОБА_1 , ухилилася від виконання передбачених ст. 150 СК України обов'язків щодо виховання свого малолітнього сина, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 22 січня 2021 року о 21.47 год., знаходився в приміщенні магазину Приватного підприємця Кулічану без засобів індивідуального захисту. Такі дії ОСОБА_1 отримали правову кваліфікацію за ч. 3 ст. 184 КпАП України.
Допитана в судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнала частково і суду пояснила, що того вечора попросила сина ОСОБА_3 піти до магазину за для того аби купити продукти харчування. Знає, сама безпосередньо перевіряла та бачила у сина у кишені маску - засобів індивідуального захисту. Про необхідність носіння маски у громадському місці сину пояснювала і останній про це знає. Про те, що останній в той вечір в приміщенні продовольчого магазину ПП ОСОБА_4 без засобів індивідуального захисту вона дізналися виключно від працівників поліції. На вказане звернуто увагу синові. За таких обставин, просила при можливості не призначати занадто суворе стягнення.
Заслухавши пояснення особи що притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, за необхідне зазначити про таке.
Відповідно до положень ст.9 КупАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст.ст.10, 11 КУпАП).
Згідно ст. 245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Частиною 3 ст.184 КУпАП передбачено відповідальність батьків у разі вчинення неповнолітніми дітьми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 КУпАП.
Відповідно до ч. 3 ст. 173-4 КУпАП малолітні або неповнолітні віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років несуть відповідальність за вчинення булінгу (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого, вчинене.
Отже, об'єктивна сторона правопорушення передбаченого ч. 3 ст.184 КУпАП полягає у вчиненні неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, а суб'єктивна сторона даного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Таким чином, для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, у протоколі має бути розкрито сутність правопорушення і має бути зазначено, яке правопорушення вчинено (містить ознаки правопорушення) особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, відповідальність за яке передбачено Кодексом про адміністративні правопорушення України.
Проте, в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено конкретних обставин вчинення адміністративного правопорушення і якого саме, місце його вчинення, як цього вимагає диспозиція ч. 3 ст. 184 КУпАП.
Суд також звертає увагу, що дані про подію, зокрема час, місце, є істотною складовою формулювання обставин правопорушення, що ставляться у вину особі, та є частиною складу адміністративного правопорушення, що, відповідно, підлягає обов'язковому доказуванню.
Обставини, які мали місце і стали підставою для складення протоколу про адміністративне правопорушення, повинні бути достатніми для повного розуміння суті правопорушення.
Відповідно до положень, викладених в рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Малофєєва проти Росії" ("Malofeyeva v. Russia", рішення від 30 травня 2013 року, заява N 36673/04) та "Карелін проти Росії" ("Karelin v. Russia" заява N 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Згідно вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Аналізуючи фактичні дані, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що відсутні достатні дані, які б поза розумним сумнівом доводили наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КпАП України, -
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.184 КпАП України закрити в зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду через Герцаївський районний суд шляхом подачі в 10-и денний строк з дня її винесення апеляційної скарги.
Суддя: