707/1236/18
1-кп/707/150/21
04 березня 2021 року м. Черкаси
Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
представника потерпілого - ОСОБА_5 ,
потерпілого - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження з обвинувальним актом, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012250270000310 від 27.12.2012, за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Павлів Радехівського району Львівської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, одруженого, на утриманні має четверо неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ; раніше не судимого;
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
У провадженні Черкаського районного суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Ухвалою судді Черкаського районного суду Черкаської області від 06 жовтня 2020 року за цим провадженням було призначено підготовче судове засідання на 27 жовтня 2020 року.
27 жовтня 2020 року у зв'язку з неявкою обвинуваченого та його захисника підготовче судове засідання було відкладено до 16 листопада 2020 року.
16 листопада 2020 року проведення підготовчого розгляду справи відкладено до 17 грудня 2020 року у зв'язку з неявкою учасників судового провадження та відповідним клопотанням захисника обвинуваченого ОСОБА_4
17 грудня 2020 року та 28 січня 2021 року за клопотанням захисника обвинуваченого ОСОБА_4 підготовче судове засідання було відкладено до 28 січня 2021 року та 04 березня 2021 року, відповідно.
Водночас, 17 грудня 2020 року, після закінчення судового засідання, потерпілим ОСОБА_6 до канцелярії суду подано клопотання про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , у якому він просить суд змінити останньому запобіжний захід із особистого зобов'язання на тримання під вартою.
Потерпілий ОСОБА_6 та представник потерпілого ОСОБА_5 у підготовчому засіданні, яке відбулося 04 березня 2021 року, підтримали вищевказане клопотання та просили суд його задовольнити.
Інші учасники судового провадження заперечили проти задоволення зазначеного клопотання.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши клопотання потерпілого про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого, вважає необхідним зазначити наступне.
Відповідно до частини 6 статті 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Статтею 7 КПК України передбачено загальні засади кримінального провадження, до яких відносяться, зокрема, верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Відповідно до частини першої статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
За змістом частини 4 статті 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Згідно з вимогами частини 2 статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Частина 1 статті 55 КПК України встановлює, що потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Згідно з приписами пункту 19 частини 1 статті 3 КПК України сторонами кримінального провадження є, зокрема, з боку обвинувачення: слідчий, дізнавач, керівник органу досудового розслідування, керівник органу дізнання, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених цим Кодексом.
Відтак, потерпілий виступає стороною кримінального провадження з боку обвинувачення у чітко передбачених кримінальним процесуальним законом випадках.
Чинний КПК України встановлює два випадки коли потерпілий набуває статусу сторони: у разі відмови прокурора від підтримання публічного обвинувачення (стаття 340 КПК України) та у разі якщо в обвинувальному акті зі зміненим прокурором в суді обвинуваченням ставиться питання про застосування закону України про кримінальну відповідальність, який передбачає відповідальність за менш тяжке кримінальне правопорушення, чи про зменшення обсягу обвинувачення (частина 3 статті 338 КПК України).
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, наведеною Верховним Судом у постановах від 06 листопада 2019 року (справа № 753/16298/19, провадження № 51-5417ск19), від 02 квітня 2020 року (справа № 161/19398/17, провадження № 51-8733км18) та від 14 травня 2020 року (справа № 461/4358/17, провадження № 51-4665км19).
В усіх інших випадках потерпілий не є стороною кримінального провадження і займає самостійну позицію як учасник кримінального провадження.
Вичерпний перелік прав і обов'язків потерпілого передбачено статтями 56 і 57 КПК України.
Так, відповідно до частини 3 статті 56 КПК України під час судового провадження в будь-якій інстанції потерпілий має право: бути завчасно поінформованим про час і місце судового розгляду; брати участь у судовому провадженні; брати участь у безпосередній перевірці доказів; підтримувати обвинувачення в суді у випадку відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення; висловлювати свою думку під час вирішення питання про призначення покарання обвинуваченому, а також висловлювати свою думку при вирішенні питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру; знайомитися з судовими рішеннями, журналом судового засідання і технічним записом кримінального провадження в суді; оскаржувати судові рішення в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Отже, потерпілий не має права звертатися до суду з клопотанням про зміну міри запобіжного заходу обвинуваченому, оскільки у даному випадку він не є стороною кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 55, 56, 331 КПК України, суд,-
У задоволенні клопотання потерпілого ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду у порядку та строки, передбачені діючим законодавством.
Суддя: ОСОБА_1