707/2261/20
2/707/144/21
03 березня 2021 року м. Черкаси
Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Суходольського О.М.
при секретарі Культенко Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою, -
ОСОБА_1 звернувся із позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу та відсотки за прострочення виконання грошового зобов'язання, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_1 надав відповідачу у борг кредитні кошті у розмірі 2000 доларів США на підставі особистої розписки про отримання коштів ОСОБА_2 . Строк повернення коштів зазначено протягом одного місяця, а саме 24.08.2019 року. У порядку забезпечення виконання боргового зобов'язання ОСОБА_2 у завдаток залишила документи на будинок та автомобіль марки «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_1 , поручителем вказала ОСОБА_3 . Позивач вказує, що у встановлений строк, позивач суму коштів не повернула, спілкування з позивачем уникає, у добровільному порядку борг не повертає. Станом на день звернення до суду, а саме 15.10.2020 року сума боргу відповідача перед позивачем складає 2000 доларів США, що у гривневому еквіваленті становить 56632,80грн. Крім того, на суму боргу нараховано 3% річних за прострочення сплати боргу ку розмірі 1945,69грн.
Враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 свої зобов'язання за розпискою не виконала, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 2000 доларів США та відсотків відповідно до вимог ст.625 ЦК України у розмірі 1945,69грн., а всього у сумі 58578,49грн.
Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, проте в ухвалі про прийняття до розгляду та відкриття провадження від 03.11.2020 року відповідачу був наданий строк у 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву.
Відповідач ОСОБА_2 надала до суду відзив на позовну заяву ОСОБА_1 ОСОБА_2 вказала, що факт написання нею розписки не заперечується, однак вказана розписка була написана нею під тиском та насильством позивача ОСОБА_1 , і за даним фактом вона звернулася до поліції із заявою. У задоволені позову просила відмовити з підстав вказаних у відзиві.
15.02.2021 року від представника позивача адвоката Василенка О.В. на адресу суду надійшла відповідь на відзив ОСОБА_2 , згідно якого підстави вказані у відзиві заперечив, позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав вказаних у позові.
За клопотанням відповідача судом витребувано у Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, відомості про звернення ОСОБА_2 до Черкаського РВП з приводу протиправних дій ОСОБА_1 у період з 2019-2020 роки, однак вказані документи до суду не надано. Проте суд матеріали справи вбачає достатніми для повного, об'єктивного та всебічного розгляду справи.
Суд вивчивши матеріали справи, дослідив надані сторонами докази, встановив наступні обставини та відповідні їх правовідносини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 надав у борг кредитні кошти ОСОБА_2 у суму 2000 доларів США. Факт отримання коштів підтверджено особистою розпискою ОСОБА_2 від 24.07.2019 року про отримання коштів у розмірі 2000 доларів США, терміном на один місяць.
Станом на 15.10.2020 року відповідач грошові кошти не повернула у сумі 2000 доларів США, що у гривневому еквіваленті становить 56632,80 гривень і даний факт не спростовується матеріалами справи та не оспорюється відповідачем.
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цього Кодексу.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, передбачені ст. 611 ЦК України.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно розрахунку наданого позивачем, заборгованість відповідача за індексом інфляції по простроченому виконанню грошового зобов'язання становить 1945,69грн.
Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із Правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у справі № 6-79цс14, згідно з якою: відповідно до норм ст. ст. 1046, 1047 ЦК України договір позики (на відміну від договору кредиту) за своєю юридичною природою є реальною односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника або інший письмовий документ, незалежно від його найменування, з якого дійсно вбачається як сам факт отримання в борг (тобто із зобов'язанням повернення) певної грошової суми, так і дати її отримання.
Відповідно до правового висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України від 24.02.2016 року № 6-50 цс16, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику. Договір позики в письмовій формі може бути укладений як шляхом складання одного документа, так і шляхом обміну листами (частина перша статті 207 ЦК України). Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки.
Верховний Суд України в постанові від 11.11.2015р. по справі №6-1967цс15 зазначив, що договір позики є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за ним, у тому числі повернення предмета позики або визначеної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
Слід також зазначити, що аналогічні правові висновки у справах про стягнення заборгованості за договорами позики були викладені ВССУ в ухвалі від 25.01.2017 у справі № 569/11141/15-ц та ухвалі від 23.01.2017 у справі № 564/680/15-ц
Вище викладену правову позицію також застосував ВССУ в ухвалі від 21.12.2016р. по справі № 444/2909/15-ц, де додатково зазначив, що письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі, грошової суми позичальнику. Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі щодо повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.
Відповідно до ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Тобто, за умовами ст.. 1047 ЦК України розписка сама по собі посвідчує передання позикодавцем визначеної грошової суми і дата написання розписки не свідчить і не може свідчити про її безгрошовість. Крім того, виходячи із вимог ст.. 1046 ЦК України, дата написання розписки не є обов'язковими умовами укладання договору позики.
Згідно ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.
Згідно наданого позивачем оригіналу розписки вбачається, що ОСОБА_2 особисто написала вказану розписку і даний факт не оспорюється позивачем. У вказаній розписці чітко вказана сума позики, термін повернення коштів, засвідчено особистим підписом. Дана розписка, яка є правочином, не визнана недійсною у встановленому законом порядку, даних про її оспорювання у судовому порядку до суду сторонами не надано. Крім того, суд констатує, що факт звернення відповідача до правоохоронних органів із заявою на дії ОСОБА_1 , не свідчить про незаконність чи недійсність правочину. Також суд звертає увагу, на той факт, що за твердженнями відповідача, вона звернулася до поліції із заявою на дії ОСОБА_1 лише після відкриття провадження у даній справі, тобто більше ніж через рік після написання нею розписки, що розцінюється судом, як штучне створення обставин з метою неповернення коштів та недобросовісність поведінки ОСОБА_2 .
Враховуючи вказані обставини, суд вважає вимоги ОСОБА_1 , законними, обґрунтованими та підтверджені належними доказами, а тому з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сума боргу розмірі 2000 доларів США грн., що у гривневому еквіваленті становить 56632,80грн та 1945,69грн. - 3% річних передбачені ст.625 ЦК України.
На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути судові витрати на користь позивача у розмірі 840,80грн. судового збору.
На підставі ст. ст. 526, 527, 530, 625, 1049 ЦК України, керуючись ст. ст. 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) борг за розпискою від 24.07.2019 року у розмірі 2000 (дві тисячі) доларів США, що у гривневому еквіваленті становить 56632 (п'ятдесят шість тисяч шістсот тридцять дві) гривні 80 (вісімдесят) копійок та 3% річних від прострочення суми у розмірі 1945 (одна тисяча дев'ятсот сорок п'ять) гривень 69 (шістдесят дев'ять) копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 (вісімдесят) копійок.
Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до Черкаського апеляційного суду безпосередньо або через Черкаський районний суд Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: О. М. Суходольський