757/23261/20-ц
2/707/495/21
02 березня 2021 року м.Черкаси
Суддя Черкаського районного суду Черкаської області Смоляр О.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вищого навчального закладу «Східноєвропейський Університет Економіки і Менеджменту» про стягнення грошової компенсації при звільненні та грошової компенсації за невикористану відпустку, -
01.03.2021 року до Черкаського районного суду Черкаської області із Печерського районного суду м.Києва за підсудністю надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вищого навчального закладу «Східноєвропейський Університет Економіки і Менеджменту» про стягнення грошової компенсації при звільненні та грошової компенсації за невикористану відпустку.
Ухвалою судді Печерського районного суду м.Києва від 05 листопада 2020 року вирішено передати вказану справу на розгляд до Черкаського районного суду Черкаської області за підсудністю, з тих підстав, що за результатами отриманої судом інформації позивач - зареєстрованою по м.Києву не значиться, а відповідач - Вищий навчальний заклад «Східноєвропейський Університет Економіки і Менеджменту» знаходиться в м.Черкаси.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, місцезнаходження відповідача у справі - Вищого навчального закладу «Східноєвропейський Університет Економіки і Менеджменту» є м. Черкаси, вул. Нечуя-Левицького, 16, що знаходиться поза межами територіальної підсудності Черкаського районного суду Черкаської області, а належить до територіальної юрисдикції Придніпровського районного суду м. Черкаси.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Статтею 32 ЦПК України встановлено, що спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Між іншим, суддя вважає за необхідне зазначити, що здійснення правосуддя судом, встановленим законом, поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом норм, що регулюють його діяльність.
Відповідно до ст. 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування їхніх функцій, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Причому юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, тобто юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Згідно з конституційними положеннями, у Законі України «Про судоустрій і статус суддів» визначено правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні, систему судів загальної юрисдикції і загальний порядок забезпечення діяльності судів та інші питання судоустрою і статусу суддів. Цим Законом, зокрема, закріплено положення щодо права на повноважний суд, відповідно до якого ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом. Вказана норма з'явилась саме завдяки впливу ст. 6 Конвенції, відповідно до якої в поняття «суд, встановлений законом», входить лише той суд, до підсудності якого віднесений розгляд тієї чи іншої справи.
Питання підсудності регулюються відповідними процесуальними кодексами. Зокрема, підсудність цивільних справ визначається відповідно до ст.ст. 26-32 ЦПК України. Встановивши загальні правила підсудності, законодавець, разом з тим, передбачив обставини, за яких участь судді у справі, віднесеної до компетенції, недопустима, зважаючи на неможливість забезпечити неупередженість суду. Отже, принцип законного судді є фундаментом правил підсудності, він являє собою суттєву гарантію правосуддя, забезпечення прав і свобод людини, відіграє роль судоустрійної засади, через його реалізацію досягається виконання завдань судочинства.
Зазначене розуміння принципу законного судді охоплюється також положеннями права на повноважний суд та включається до закріпленої у міжнародно-правових актах засади здійснення правосуддя судом, встановленим законом. Таким чином, є всі підстави розглядати як принцип організації судової влади і судочинства в Україні - здійснення правосуддя судом, встановленим законом. Вимога розгляду справи судом, встановленим законом, передбачає здійснення правосуддя спеціально створеним згідно з законом юрисдикційним органом - судом, який уповноважений на підставі норм вирішувати питання у межах його компетенції.
Таким чином, комплексне поняття «належний суд» включає в себе дві складові: суд як орган судової системи та суд як суддя чи декілька суддів, що становлять його склад. Тобто, належний суд у розумінні належного судового органу може бути позначений поняттям «компетентний суд», що використовується у Міжнародному пакті про громадянські і політичні права, чи поняттям «повноважний суд», що застосовується Законом України «Про судоустрій і статус суддів». Враховуючи те, що поняття «компетенція» є більш широким, доцільнішим є використання терміну «компетентний суд», під яким розуміється суд, наділений компетенцією розглянути ту чи іншу справу, яка підсудна даному суду, відповідно до вимог чинного законодавства.
Отже, компетентний суд є не окремим абстрактним поняттям, а набуває свого значення лише стосовно розгляду та вирішення певної справи чи категорії справ, підсудних цьому судові, саме тих справ, на які поширюється юрисдикція цього суду. Отже, компетентним судом є орган судової системи держави, наділений компетенцією здійснювати правосуддя (юрисдикцією) у справах, що відповідно до закону йому підсудні. Відповідно правом особи на компетентний суд є її нічим не обмежене та безумовне право звернутися до того суду судової системи держави, який наділений відповідною компетенцією щодо розгляду підсудної йому справи.
Системний аналіз наведеного свідчить про те, що розгляд справи судом з порушенням правил підсудності свідчить про те, що справа розглянута некомпетентним (неповноважним) судом.
Розгляд і вирішення справи неповноважним судом є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
Крім того, згідно ч. 1 ст. 378 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
Виходячи з наведеного вище, прихожу до висновку, що матеріали позовної заяви передані до Черкаського районного суду Черкаської області, з порушенням правил підсудності, відкриття провадження по якій порушить визначення розгляду справи належним судом, що в свою чергу буде свідчити про розгляд справи некомпетентним судом, а відтак є підставою для скасування рішення суду ухваленого за наслідком розгляду цієї справи, у зв'язку з чим, з метою попередження розгляду справи неповажним судом, оскільки позовна заява непідсудна Черкаському районному суду Черкаської області, вважаю за необхідне скерувати матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вищого навчального закладу «Східноєвропейський Університет Економіки і Менеджменту» про стягнення грошової компенсації при звільненні та грошової компенсації за невикористану відпустку за підсудністю до Придніпровського районного суду м.Черкаси.
Відповідно до ч.3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Керуючись ст. ст.27,31,32,187,354 ЦПК України, суддя-
Матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вищого навчального закладу «Східноєвропейський Університет Економіки і Менеджменту» про стягнення грошової компенсації при звільненні та грошової компенсації за невикористану відпустку передати за підсудністю до Придніпровського районного суду м. Черкаси.
Роз'яснити учасникам справи, що передача справи з одного суду до іншого, здійснюється не пізніше п'яти днів після закінчення строку на оскарження ухвали суду, а в разі подання скарги не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Копію ухвали направити позивачу для відома.
Учасники справи можуть ознайомитись з текстом ухвали, в електронній формі, на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень в мережі Інтернет - http://reyestr.court.gov.ua.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: О. А. Смоляр