Справа № 712/9280/20
Провадження № 2/712/245/21
01 березня 2021 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого/судді - Троян Т.Є.
при секретарі - Ліпатовій Н.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) у зв'язку з несплатою аліментів,
Позивач звернулась до суду з зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на її користь пеню у зв'язку із несплатою аліментів у розмірі 57064,58 грн. Зазначає, що судовим наказом Соснівського районного суду м. Черкаси по справі № 712/7613/18 стягнуто з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ј частини всіх видів доходів щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02.07.2018 і до повноліття дитини. Центральним відділом державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) здійснюється виконавче провадження № 61492040 з примусового виконання вищевказаного судового наказу. Однак, відповідач рішення суду не виконує. Згідно розрахунку органу ДВС заборгованість по аліментам станом на 31.08.2020 становить 57064,58 грн. Зазначила, що пеня за прострочення за період з липня по листопад 2018 року складає 67161,08 грн., однак вона просить стягнути пеню у розмірі 57064,58 грн. - у розмірі, рівному сумі заборгованості.
Ухвалою судді Соснівського районного суду м. Черкаси Мельник І.О. від 13.10.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.11.2020 ОСОБА_4 звільнено з посади судді, у зв'язку з відставкою.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Троян Т.Є.
Ухвалою судді Соснівського районного суду м. Черкаси Троян Т.Є. від 10.12.2020 справу прийнято до провадження.
У передбачений законодавством термін відповідач відзиву до суду не скерував.
Позивач в судове засідання не з'явилася, адвокат позивачки Пятін Є.В. скерував до суду клопотання про розгляд справи без його участі та участі позивача, позовні вимоги підтримав та просив їх задоволити, проти винесення заочного рішення по справі не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений, причину неявки суду не повідомив, із заявами та клопотаннями до суду не звертався.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з ч.1 ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову з ухваленням заочного рішення відповідно до ст. ст. 280-283 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, в результаті повного, всебічного та обґрунтованого дослідження доказів, вважає наступне.
Як передбачає ч.1, ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Частина 2 цієї ж статті наголошує, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
За змістом положень ч.3, ст.11 Закону України „Про охорону дитинства” батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Судовим наказом Соснівського районного суду м. Черкаси від 31 липня 2018 року в справі №712/7613/18 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј частини його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку в місяць і не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи з 02.07.2018 року і до досягнення дитиною повноліття.
Як слідує з довідки про наявність заборгованості зі сплати аліментів, складеної державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Вельган В.В., заборгованість зі сплати аліментів станом на 31 серпня 2020 року становить 57064,58 грн.
Як регламентує ч.2, ст.27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, схваленої резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991року батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За правилами ч.1-2, ст.8 Закону України „Про охорону дитинства” кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ч.1, ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Як рекомендує п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року „Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів” передбачена ст.196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Виходячи з аналізу норм ст. 549 ЦК України та ст. 196 СК України неустойка (пеня) є способом забезпечення виконання зобов'язання, що має на меті сприяти належному виконанню зобов'язання.
Як вказано вище, відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.
Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов'язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.
Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов'язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.
Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов'язання.
У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.
Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.
Відповідний правовий висновок викладений в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18). При цьому Велика Палата вважала за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у раніше ухвалених судових рішеннях Верховного Суду України.
Аналогічно вирішено питання також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18), згідно якої загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:
p=(A1х1%хQ1)+(A2х1%хQ2)+(Anх1%хQn), де:
p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;
A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;
Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;
A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;
Q2 - кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;
An - нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;
Qn - кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
Пеня на заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі ч. 1 ст. 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Вирішуючи спір, суд погоджується з розрахунком пені наданим позивачем за період з липня 2018 року по листопад 2018 року. З зазначених розрахунків вбачається, що аліменти за:
-липень 2018 року підлягали сплаті у сумі 1910,08 грн., з простроченням 761 день - пеня становить 14535,71 грн.(1910,08х1%х761=14535,71);
-серпнень 2018 року підлягали сплаті у сумі 1902,50 грн., з простроченням 730 днів - пеня становить 13888,25 грн.(1902,50х1%х730=13888,25);
-вересень 2018 року підлягали сплаті у сумі 1894,50 грн., з простроченням 700 днів - пеня становить 13261,50 грн.(1894,50х1%х700=13261,50);
-жовтень 2018 року підлягали сплаті у сумі 1955,25 грн., з простроченням 669 днів - пеня становить 13080,62 грн.(1955,25х1%х669=13080,62);
-листопад 2018 року підлягали сплаті у сумі 1939,75 грн., з простроченням 639 днів - пеня становить 12395,00 грн.(1939,75х1%х639=12395,00),
а всього неустойка (пеня) становить 67161,08 грн.
Проте, здійснюючи розрахунок пені, та враховуючи положення ч. 1 ст. 196 СК України, розмір пені обмежений розміром заборгованості, на який нараховується пеня. Враховуючи, що заборгованість відповідача по сплаті аліментів станом на 01 вересня 2020 року становить 57064,58 грн., наявні підстави для стягнення з ОСОБА_2 на користь позивачки пені за прострочення сплати аліментів в розмірі 57064,58 грн. Доказів відсутності вини відповідача у несплаті аліментів останній суду не подав і судом їх не здобуто.
Оскільки факт наявності заборгованості зі сплати аліментів станом на 01 вересня 2020 року підтверджується належними доказами - розрахунком заборгованості, і відповідачем не спростовано вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів позивачу у вказаний період, суд доходить висновку, що вказана заборгованість виникла з вини відповідача і вимоги позивача про стягнення пені є обґрунтованими.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення пені за прострочення сплати аліментів за виконавчим документом № 712/7613/18 підлягають задоволенню в розмірі 57064 грн. 58 коп.
Оскільки позивач була звільнена від сплати судового збору під час подання позову, у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України він стягується з відповідача на користь держави.
Таким чином, з відповідача в дохід держави слід стягнути судові витрати у виді судового збору у розмірі 840 грн. 80 коп.
Керуючись статтею 196 Сімейного кодексу України, статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-282, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) у зв'язку з несплатою аліментів задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) суму неустойки (пені) у зв'язку з несплатою аліментів в розмірі 57064,58 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 840,80 гривень.
Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду через місцевий суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення виготовлений 5.03.2021 р.
Головуючий Т.Є.Троян