Справа №: 646/130/21
Провадження № 3/646/266/2021
01.03.2021 м. Харків
Суддя Червонозаводського районного суду м.Харкова Феленко Ю.А.,
за участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності -
ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції в Харківській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, працюючого водієм ФОП ОСОБА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 , 25.12.2020 о 22 год. 40 хв. в м. Харкові по вул. Греківська, буд. 112, керував транспортним засобом «ВАЗ 2101», державний номерний знак НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Водій пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі КНП ХОР ОНД у лікаря нарколога.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9. а) ПДР України.
Присутній у судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП визнав та пояснив, що 25.12.2020 був на дні народження та вжив 50 гр. горілки, після чого через дві години виїхав додому. Зупинився в туалет та в цей час під'їхали працівники поліції і запропонували пройти огляд на стан сп'яніння. Він погодився та проїхав з ними. Лікар встановив стан алкогольного сп'яніння.
Разом з цим, надав суду клопотання трудового колективу ФОП ОСОБА_2 та просив суд передати його на поруки трудовому колективу, а справу про адміністративне правопорушення відносно нього закрити, оскільки він працює водієм і його заробітна плата є єдиним джерелом доходу його сім'ї.
Вислухавши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, доходжу таких висновків.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Положення ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Ст. 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
П. 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
П. 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.9 а) Правил Дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з п. 4 розділу І Інструкції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (п.6 розділу І Інструкції).
Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду (п. 16 розділу III Інструкції).
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №352598, складеного поліцейським взводу № 2 роти № 2 батальйону № 3 УПП в Харківській області ДПП молодшим лейтенантом поліції Сажнєвим М.М., 25.12.2020 о 22 год. 40 хв. в м. Харкові по вул. Греківська, буд.112, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «ВАЗ 2101», державний номерний знак НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Водій пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння, у встановленому законом порядку, в медичному закладі КНП ХОР ОНД у лікаря нарколога, що підтверджується висновком медичного закладу № 2496 від 25.12.2020.
Судовим розглядом встановлено, що вчинення водієм ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, крім протоколу, підтверджується:
- висновком комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласний наркологічний диспансер» Міністерства охорони здоров'я України щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеним 25.12.2020 на підставі акту медичного огляду особи, що керує транспортним засобом, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, № 2496, складеному о 23-20 год. 25.12.2020 року, відповідно до якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння;
- рапортом поліцейського взводу 2 роти 2 батальйону 3 УПП в Харківській області ДПП молодшого лейтенанта поліції Сажнєва М., яким останній доповідає, що під час патрулювання Основ'янського району екіпажом 2204 у складі (Сажнєв, Коваленко) за адресою: м. Харків, вул. Греківська, 112, 25.12.2020 було зупинено транспортний засіб ВАЗ 2101, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , 1992 року народження, який рухався без увімкненого ближнього світла фар в темну пору доби. Під час спілкування з водієм, у останнього виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, пройшов огляд у встановленому законом порядку в КНП ХОР ОНД на Шевченко, 26. Результат позитивний, водій перебуває в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком №2496. На водія ОСОБА_1 складено протокол ДПР18 №352598 за ч. 1 ст.130 КУпАП та постанову ДП18 №630229 за ч.2 ст.122 КУпАП. Авто залишилось на місці зупинки транспортного засобу припарковано без порушень ПДР.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення також підтверджується відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, зроблених під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , які записані на DVD-R диск.
Як убачається з відеозапису, ОСОБА_1 пройшов відповідно до встановленого законом порядку медичний огляд на стан сп'яніння.
Згідно ст. 19 3акону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Так, у п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення окрім іншого, повинен вирішити чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 4 ст. 256 КУпАП, при складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП.
Відповідно до п. 2 розділу II Інструкції, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
Протокол про адміністративне правопорушення свідчить, що з боку працівників поліції ОСОБА_1 була надана можливість надати особисті пояснення з приводу вчиненого правопорушення. Так, останній зазначив, що не вживав алкоголь близько тижня.
Заперечень, зауважень щодо порушень поліцейськими законодавства при складанні протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо невідповідності внесених до протоколу даних, ОСОБА_1 не заявляв.
Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, поліцейськими дотримано вимоги ч. 2 ст. 251, ст. ст. 256, 265-2, 266, 268 КУпАП, Інструкції.
Таким чином, з врахуванням викладеного, поліцейським протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №352598 від 25.12.2020 стосовно ОСОБА_1 складено в установленому законом порядку, відповідає вимогам ст. 256, розділам II, IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
З врахуванням наведеного вище, суддя вважає доведеним невідповідність дій водія ОСОБА_1 вимогам п.2.9. а) Правил дорожнього руху України, які забороняють водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувати під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Що стосується заявленого клопотання про передачу ОСОБА_1 на поруки трудового колективу ФОП ОСОБА_2 , суд вважає, що воно задоволенню не підлягає, за таких висновків.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 21 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, крім посадової особи, звільняється від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу, якщо з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи правопорушника до нього доцільно застосувати захід громадського впливу.
Застосування до правопорушника положень ст. 21 КУпАП є правом, а не обов'язком органу (посадової особи), уповноваженого вирішувати справу про адміністративне правопорушення, при цьому враховується щире каяття і наявність реальних можливостей виправлення правопорушника.
Суд, вважає, що факт наявності клопотання про передачу на поруки трудового колективу не є сам по собі підставою для звільнення особи від адміністративної відповідальності, адже прийняття такого рішення можливе за певних умов і не є обов'язком, а правом органу, що уповноважений вирішувати справу. Крім того, у поданому клопотанні не наведені виняткові обставини, наявність яких істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого адміністративного правопорушення, сукупність яких поза всяким розумним сумнівом свідчила б про те, що до ОСОБА_1 доцільно застосувати захід громадського впливу.
Крім того, судом враховано, що у даного роботодавця ОСОБА_1 працює менше місяця, на роботу був прийнятий вже після вчинення інкримінованого адміністративного правопорушення.
Отже, в діях ОСОБА_1 , які мали місце 25.12.2020, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих обставин.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру мінімальної заробітної плати - 454,00 грн.
Керуючись ч. 1 ст. 130, ст. ст. 283-285, КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя -
В задоволенні клопотання трудового колективу ФОП ОСОБА_2 щодо передачі ОСОБА_1 на поруки трудовому колективу та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 10 200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривень 00 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Червонозаводський районний суд м.Харкова.
Повний текст постанови виготовлено 04.03.2021.
Суддя - Ю.А. Феленко