Справа №2034/2-3842/11
Провадження № 6/635/65/2021
02 березня 2021 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Бобко Т.В.,
секретар судового засідання Дзюба А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому провадженні з виконання рішення Харківського районного суду Харківської області від 28 листопада 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визначення порядку користування земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , треті особи - Бабаївська селищна рада Харківського району Харківської області, Реєстраційна служба Харківського районного управління юстиції Харківської області про виділ часток співвласників будинку в натурі та встановлення меж земельної ділянки,
ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, в якій просить замінити стягувача у виконавчому провадженні з виконання рішення Харківського районного суду Харківської області від 28 листопада 2014 року з ОСОБА_3 на його правонаступника ОСОБА_1 у зв'язку зі смертю стягувача. В обґрунтування заяви посилалась на те, що рішенням суду з боржника ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 і ОСОБА_3 у рівних частинах стягнутий судовий зборів в сумі 606,20 гривень та компенсація згідно будівельно-технічної експертизи №10013 від 19 грудня 2012 року в сумі 2481 гривень. На підставі вказаного рішення судом були видані виконавчі листи, які деякий час були на виконанні в ДВС. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік заявника - ОСОБА_3 , спадкоємцем після його смерті є його дружина - ОСОБА_1 та їх спільні неповнолітні діти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , у встановлений законом строк заявник звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. У зв'язку зі смертю ОСОБА_3 виконавче провадження відносно боржника ОСОБА_3 було закінчено. Враховуючи те, що заявник є єдиним спадкоємцем після смерті чоловіка і правонаступником, в порядку ст. 442 ЦПК України вона просить замінити стягувача у виконавчому провадженні у зв'язку з його смертю.
Учасники справи у судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно і належним чином. Заявник ОСОБА_1 та представник Бабаївської селищної ради Харківського району надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності. Боржник ОСОБА_2 у судове засідання неодноразово не з'являлась, надаючи суду заяви про відкладення розгляду справи з різних причин, при цьому не надаючи жодних доказів на підтвердження поважності причин неявки у судове засідання, а у судове засідання, призначене на 02 березня 2021 року, будучи своєчасно і належним чином повідомленої, про що в матеріалах справи маються докази, не з'явилась та не повідомила про причини своєї неявки. Реєстраційна служба Харківського районного управління юстиції Харківської області згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань припинила свою діяльність 17 червня 2017 року.
Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи не є перешкодою для вирішення питання про заміну стягувача.
Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали заяви та матеріали цивільної справи №635/328/15-ц, вважає, що заява про заміну сторони виконавчого провадження не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 28 листопада 2014 року позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про виділ долі співвласників будинку в натурі та встановлення меж земельної ділянки задоволено. Проведений розподіл домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; виділено в натурі ОСОБА_2 73/100 частки домоволодіння, які складається з приміщень: житловий будинок з прибудовами “А-1”, літ. “А-1”, “а”, “Б-1”, “б”, - житлові кімнати 2-4, площею 7,5 кв.м., 2-5, площею 20,9 кв.м., 2-3, площею 4,5 кв.м., 3-2, площею 14,1 кв.м., 3-3, площею 10,7 кв.м., передпокій 2-6 площею 12,7 кв.м., кухня 2-7 площею 7,5 кв.м., санвузол 3-4 площею 2,6 кв.м., коридор 3-5 площею 7,9 кв.м., кухня 3-1 площею 9,9 кв.м., та надвірних будівель та споруд: ґанок літ. “а5”; тамбур літ. “б1”; люк літ. “Г”; гараж літ. “Л”; оглядова яма; сарай літ. “В”; вбиральня літ. “З”; частина огорожі № 1-3; яма літ. “К1”, що знаходиться в користуванні ОСОБА_2 , із складу житлового будинку по АДРЕСА_1 , в окремий житловий будинок з збереженням йому поштової адреси: АДРЕСА_1 . Частка співвласника ОСОБА_2 складає 73/100 частки, замість її спільної частки - 73/100 житлового будинку; виділено в натурі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 24/100 частки домоволодіння приміщень, які складається з: житловий будинок з прибудовами літ. “А-1”, “а2”, “а3” - житлові кімнати -1-4 площею 20,5 кв.м., 1-6 площею 12,9 кв.м., кухні - 1-7 площею 10,4 кв.м., веранди - 1-2 площею 5,2 кв.м., та надвірних будівель та споруд: тамбур літ. “а4”; гараж літ. “К”; частина огорожі № 1-3, що знаходиться в користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , із складу житлового будинку по АДРЕСА_1 , в окремий житловий будинок з присвоєнням йому поштової адреси АДРЕСА_2 . Частка співвласника ОСОБА_1 та ОСОБА_3 складає 24/100, замість їх спільної частки - 27/100 житлового будинку; частину земельної ділянки площею 4,6 кв.м. залишено в загальному користуванні співвласників; ОСОБА_2 виділено в користування земельну ділянку, що знаходиться по АДРЕСА_1 , площею 461,1 кв.м., у тому числі під будівлями, що на 69,6 кв.м. більше чим припадає на 3/16 частин (461,1-391,5). Так як частина земельної ділянки залишається в загальному користуванні, площа земельної ділянки в особистому користуванні складає 458,8 кв.м. (461,1-4,6*1/2), у тому числі під будівлями; ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виділено в користування земельну ділянку, що знаходиться по АДРЕСА_1 , площею 1626,9 кв.м., у тому числі під будівлями, що на 69,6 кв.м. менше чим припадає на 13/16 частин (1696 5-1626,9). Так як частина земельної ділянки залишається в загальному користуванні, площа земельної ділянки в особистому користуванні складає 1624,6 кв.м. (1626.9-4,6*1/2), у тому числі під будівлями; визначено границю розподілу земельної ділянки, що знаходиться по АДРЕСА_1 , яка поділяє земельну ділянку на ділянки: від лінії забудови по АДРЕСА_1 , розділивши огорожу на відрізки з розмірами 9,0м., і 13,29м., далі по прямій лінії довжиною 6,0м. до земельної ділянки загального користування, потім від лінії розділу будинку направо під кутом 45 градусів довжиною 3,28м., далі по прямій лінії під кутом 88 градусів довжиною 21,74м., потім повернувши наліво під кутом 90 градусів довжиною 7,1м., далі повернувши направо під кутом 90 градусів довжиною 2,08м., потім повернувши наліво під кутом 90 градусів довжиною 6,01м. розділивши огорожу на дві ділянки з розмірами 44,99м. і 45,51м. Границю користування земельною ділянкою вказано на викопіюванні плану земельної ділянки чорним кольором. Земельну ділянку ОСОБА_2 вказано синім кольором, земельну ділянку ОСОБА_3 , ОСОБА_6 вказано білим кольором (див. додаток № 1 до даної експертизи); припинено право сумісної часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у рівних частинах компенсацію згідно будівельно-технічної експертизи № 10013 від 19.12.2012 р. у сумі 24481 гривень 00 копійок; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у рівних частинах вартість проведеної будівельно-технічної експертизи № 10013 у сумі 1474 гривень 00 копійок, тобто по 737 гривень відповідно з кожного; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у рівних частинах судовий збір у сумі 606 гривень 20 копійок, тобто по 303,10 гривень, відповідно з кожного.
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 03 листопада 2015 року рішення Харківського районного суду Харківської області від 28 листопада 2014 року змінено в частині виділення в користування земельної ділянки, стягнення судових витрат та судового збору; визначений порядок користування земельною ділянкою що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за другим варіантом, вказаним у висновку додаткової комісійної судової земельно-технічної експертизи Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса № 5332 від 21.09.2015 року, за яким у користування співвласника ОСОБА_2 виділити земельну ділянку площею 1524 кв.м., а у спільне користування співвласників ОСОБА_1 , ОСОБА_3 виділити земельну ділянку площею 564 кв.м.; межа земельних ділянок проходить таким чином: т. А поділяє межу земельної ділянки по червоній лінії ( АДРЕСА_1 ) на відрізки довжиною 8,99 м та 13,40 м; відрізок АБ, прокладається по прямій паралельно стіні гаражу літ. Л, на відстані 1,0 м, довжиною 7,0 м; відрізок БВ, прокладається під кутом 90 градусів по прямій лінії довжиною 1,0 м; відрізок ВГ, прокладається під кутом 90 градусів по прямій лінії до лінії розподілу літ. А-1 та літ. А1-1; відрізок ГД прокладається по лінії розподілу літ. А-1, літ. А1-1, літ. а ; відрізок ДЕ прокладається під кутом 61 градус по прямій лінії довжиною 2,06 м; відрізок ЕЖ прокладається по прямій лінії, на відстані 1,0 м від стіни літ. б, літ. Б-1, довжиною 27,75 м; відрізок ЖЗ прокладається по прямій лінії довжиною 10,35 м до межі з домоволодінням АДРЕСА_3 поділяє межу на відрізки довжиною 49,3 м (6,0 + 37,28 + 6,02) та 41,20 м (17,08 + 24,12); стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_3 по 115 гривень 30 копійок кожному судового збору; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_3 судові витрати за проведення експертизи у розмірі по 178,50 гривень; в іншій частині рішення суду залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 травня 2016 року рішення апеляційного суду Харківської області від 03 листопада 2015 року залишено без змін.
На підставі рішення Харківського районного суду Харківської області від 28 листопада 2014 року Харківським районним судом Харківської області 14 грудня 2015 року були видані виконавчі листи про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у рівних частинах компенсації згідно будівельно-технічної експертизи № 10013 від 19.12.2012 в сумі 24481 гривень 00 копійок та про стягнення судового збору.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 14 травня 2018 року.
Як вбачається зі змісту листа Міськрайонного відділу Державної виконавчої служби по Харківському району та м. Люботину Головного територіального управління юстиції в Харківській області №32520 від 21 листопада 2019 року, на примусовому виконанні у відділі перебували виконавчі провадження №50191620, №51713673 з примусового виконання виконавчого листа №2034/3842/2011, виданого Харківським районним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у рівних частинах компенсації згідно будівельно-технічної експертизи №10013 від 19 грудня 2012 року в сумі 24481 та судового збору в сумі 303,10 гривень. Відповідно 16 лютого 2016 року та 21 липня 2016 року державним виконавцем винесені постанови про відкриття виконавчого провадження на підставі Закону України «Про виконавче провадження», копії яких направлені сторонам виконавчого провадження. 24 квітня 2017 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». 20 червня 2019 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку зі смертю стягувача (ВП 50191620).
Отже, судом встановлено, що виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2034/3842/2011 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 компенсації згідно будівельно-технічної експертизи та судового збору закінчено у зв'язку зі смертю боржника, будь-яких даних щодо відновлення зазначеного виконавчого провадження або скасування постанови про закінчення виконавчого провадження матеріали справи не містять.
Конституція України визначає, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Основного Закону).
Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у Законі України "Про виконавче провадження" органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Питання процесуального правонаступництва регламентовані частиною першою статті 55 ЦПК України, згідно якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі статті 442 ЦПК України, відповідно до якої у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Варто зазначити, що стаття 55 ЦПК України розміщена в розділі І "Загальні положення" глави 4 "Учасники судового процесу" ЦПК України, якими регламентуються загальні засади відносно кола учасників, сторін, третіх осіб судового провадження, осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, їх прав та обов'язків тощо. Натомість стаття 442 ЦПК України розташована в розділі VІ "Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)", що присвячений врегулюванню відносин, пов'язаних з примусовим виконанням судових рішень. Звідси нормативні приписи статті 55 ЦПК України слід вважати загальними по відношенню до приписів, закріплених статтею 442 ЦПК України.
Окрім іншого, питання ро заміну сторони виконавчого провадження слід вирішувати з урахуванням норм «Про виконавче провадження».
Так, частиною першою статті 15 зазначеного Закону передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.
Виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі, зокрема, звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п'ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» (п. 5 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 39 зазначеного Закону, виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.
За змістом п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до пункту 13 розділу 2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року N 512/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за N 489/20802, правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення.
З аналізу наведеного нормативного регулювання можна зробити висновок про те, що оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи.
На стадії виконавчого провадження, як на завершальній стадії судового провадження, можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями ст. 55 ЦПК України.
Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 55 ЦПК України. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у частині п'ятій ст. 442 ЦПК України.
Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 55 ЦПК України допускається на будь-якій стадії судового провадження, включаючи й стадію виконання судового рішення.
Законом передбачена можливість відновлення виконавчого провадження. Так, згідно із частиною першою статті 41 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. Отже, відповідна заміна сторони виконавчого провадження правонаступником може бути здійснена лише у разі скасування постанови виконавця про закінчення такого виконавчого провадження.
З урахуванням наведених вище законодавчих приписів, у разі смерті фізичної особи - сторони виконавчого провадження виконавець повинен перевірити, чи допускають відповідні правовідносини правонаступництво, чи ні.
Якщо ж виконавче провадження було закінчене виконавцем, у тому числі у зв'язку зі смертю боржника, і виконавець при цьому не врахував відповідні вимоги чинного законодавства щодо можливого правонаступництва боржника, постанову про закінчення виконавчого провадження можна оскаржити в судовому порядку. У разі задоволення скарги можна вирішувати питання щодо заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, у тому числі у зв'язку зі смертю боржника.
Саме така правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03 листопада 2020 року у справі №916/617/17.
Як вже зазначалось судом вище, матеріали справи не містять жодних відомостей щодо відновлення виконавчого провадження або скасування постанови про закінчення виконавчого провадження №50191620 від 20 червня 2019 року, також заявником не надано даних щодо оскарження такої постанови в судовому порядку. В матеріалах справи відсутні відомості про здійснення перевірки державним виконавцем відомостей про правонаступників після смерті ОСОБА_3 , заявник з відповідним клопотанням щодо витребування таких даних до суду також не зверталась.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язковим суду, крім випадків, встановлених ЦПК України. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом ( ч.ч. 1,2 ст. 13 ЦПК України).
Відповідно до вимог ч.3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, враховуючи викладене, а також ту обставину, що заявник ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження після закінчення виконавчого провадження, тобто поза межами відкритого виконавчого провадження, відомостей щодо відновлення виконавчого провадження та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження у суду не має, як і відомостей щодо перевірки державним виконавцем відомостей про наявність правонаступників після смерті ОСОБА_3 , суд вважає необхідним відмовити заявнику у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження та роз'яснити її право на оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження відносно боржника ОСОБА_3 .
На підставі викладено, керуючись ст.ст. 55, 81, 247, 442 ЦПК України, суд-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому провадженні з виконання рішення Харківського районного суду Харківської області від 28 листопада 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визначення порядку користування земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , треті особи - Бабаївська селищна рада Харківського району Харківської області, Реєстраційна служба Харківського районного управління юстиції Харківської області про виділ часток співвласників будинку в натурі та встановлення меж земельної ділянки - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.
Повний текст ухвали складений 04 березня 2021 року.
Суддя Т.В. Бобко