Справа № 428/11023/20
Провадження №3/428/451/2021
15 лютого 2021 року м. Сєвєродонецьк
Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Олійник В.М., за участю секретаря Ляленка М.В., інспектора поліції Мальцева Р.А., свідка ОСОБА_1 ,
розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Луганській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , працюючої ФОП « ОСОБА_3 », проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
13.12.2020 року о 21 годині 30 хвилини в м.Сєвєродонецьку, по вул.Лисичанська буд.60, водій ОСОБА_2 , керувала транспортним засобом «Mitsubishi Colt», д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовилась в присутності двох свідків.
В судове засідання ОСОБА_2 не з'явилась, причин неявки суду не повідомила, про день, час та місце розгляду адміністративної справи повідомлена належним чином, шляхом направлення повісток з повідомленням за зазначеною в протоколі адресою проживання, а також телефонограмою за вказаним нею номером. Заяв про слухання справи без її участі, письмових пояснень чи відкладення розгляду справи не надходило.
У рішеннях Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України», «Олександр Шевченко проти України» (Заява N 8371/02) від 26.04.2007 (п.27) «Трух проти України» (заява N 50966/99) від 14 жовтня 2003 року наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
З огляду на те, що при повідомленні судом про місце і час розгляду справи, та вжиття заходів щодо унеможливлення порушення процесуальних прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 , будучи належно повідомленою та обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, та виклик у судове засідання, не вжила заходів для явки до суду, не подала письмових заперечень проти протоколу, причини неможливості явка не повідомила, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 38 КУпАП та уникнення відповідальності за вчинене правопорушення проти безпеки дорожнього руху.
Ураховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних матеріалів.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Так, суд зобов'язаний виконувати завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення, передбачені ст.1 КУпАП, у якій зазначено, що завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Рішення Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства України згідно зі ст. 14 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року (Далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Інспектор поліції Мальцев Р.А., допитаний в судовому засіданні заявив клопотання про допит свідка ОСОБА_1 , а також пояснив, що під час патрулювання надійшов виклик на службовий планшет про ДТП з потерпілими за адресою: м.Сєвєродонецьк, вул.Лисичанська, 60. Коли приїхали на місце було виявлено автомобіль «Mitsubishi Colt», д.н.з. НОМЕР_2 , який врізався в паркан будинку АДРЕСА_2 . З пояснень свідків на місці ДТП, зокрема і пасажиру «Mitsubishi Colt», який представився чоловіком ОСОБА_2 , а також власника будинку ОСОБА_1 , встановлено, що за кермом перебувала ОСОБА_2 , яка мала характерні ознаки алкогольного сп'яніння. Оскільки пасажир «Mitsubishi Colt» та ОСОБА_2 під час ДТП отримали пошкодження та сама ОСОБА_2 скаржилась на головну біль після удару, каретою швидкої медичної допомоги їх було доставлено до ЦМЛ м.Сєвєродонецька, під час огляду у лікаря ОСОБА_2 категорично відмовилась від отримання медичної допомоги та намагалася втекти з медичного закладу. Оскільки ОСОБА_2 мала характері ознаки сп'яніння та сталося ДТП з травмованими, їй було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння, однак вона категорично відмовилась в присутності двох свідків, тому було складено протокол за ст.130 КУпАП, права та наслідки роз'яснювались, водійське посвідчення передавати категорично відмовилась. Оскільки під час ДТП були травмовані подальші слідчі дії було передано СОГ Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області, які після перевірки не встановили ознак кримінального правопорушення та в подальшому копії зібраних матеріалів передали до УПП з метою оформлення матеріалів за фактом ДТП та складання протоколу про адміністративне правопорушення передбачене ст.124 КУпАП. Цим займається інспектор Юзефович Д., і, на скільки йому відомо, на даний час всі матеріали оформлено, однак ОСОБА_2 їхні виклики ігнорує, за місцем мешкання двері не відчиняє, уникає зустрічі під різними приводами.
Свідок ОСОБА_1 допитаний в судовому засіданні пояснив, що 13.12.2020 йому подзвонили сусіди та повідомили, що якась автівка врізалась у паркан його будинку. Прибувши на місце через декілька хвилин, він побачив автомобіль «Mitsubishi Colt», д.н.з. НОМЕР_2 , який врізався у паркан його будинку за адресою: в АДРЕСА_2 . За кермом автомобілю перебувала дівчина, як він дізнався, це була ОСОБА_2 , її батьки проживають неподалік, майже сусіди. З самою ОСОБА_2 він не розмовляв, оскільки вона поводила себе неадекватно, постійно бігала, щось кричала, ігнорувала вимоги медиків та поліцейських, лаялася. Сказати, що вона була в шоковому стані він не може, більш схоже було на стан сп'яніння, чутно було запах алкоголю і від ОСОБА_2 і від іншого пасажиру, який переставився її чоловіком. Розмовляв з пасажиром, який переставився чоловіком ОСОБА_2 , той також стверджував, що автомобілем керувала саме ОСОБА_2 . На даний час шкоду йому не відшкодовано, дзвінки ОСОБА_2 ігнорує, зустрічі уникає.
У відповідності до ч.1 ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Законом України № 720-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» виключено п.п. 2-4, 7, п.1, п.п. 171 Закону № 2617-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень, які вводили до Кримінального Кодексу України ст. 286-1 Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та нову редакцію ст. 130 КУпАП. Закон набрав чинності 03.07.2020.
Таким чином кримінальна відповідальність, передбачена ст. 286-1 КК України, скасована та повернуто адміністративну відповідальність за вчинення даного правопорушення в редакції КУпАП, що діяла до 30.06.2020.
Подія, за якою складено протокол про адміністративне правопорушення, сталася 13.12.2020.
Відповідно до диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння особою, що керує транспортним засобом.
Згідно до вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України - Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України - водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 210051 від 13.12.2020 року, ОСОБА_2 , в м.Сєвєродонецьку, по вул.Лисичанська буд.60, керувала транспортним засобом «Mitsubishi Colt», д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовилась в присутності двох свідків.
Крім того, вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується відеозаписами з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів), використання яких передбачено ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» та Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 року №100, що був досліджений у судовому засіданні, який містить фіксацію обставин доставлення ОСОБА_2 до медичного закладу у зв'язку з отриманням травм під час ДТП, її відмови від надання медичної допомоги, а також категоричної відмови від проходження огляду на стан сп'яніння у зв'язку з виявленням ознак сп'яніння, в присутності двох свідків.
Також в сукупності з іншими доказами, вина ОСОБА_2 підтверджується наданими копіями матеріалів ЖЄО Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області № 30303 від 13.12.2020, зокрема і письмовими поясненням ОСОБА_2 , в яких вона зазначала, що саме вона керувала автомобілем «Mitsubishi Colt», д.н.з. НОМЕР_2 , разом з нею в автомобілі перебував цивільний чоловік. Рухаючись по вул.Гагаріна в районі «Горгазу», побачила чоловіка, що переходив дорогу, тому різко звернула в бік і врізалась у паркан.
Крім того ,провина водія ОСОБА_2 підтверджується письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,які підтвердили факт відмови ОСОБА_2 від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою алкотесті «Драгер» чи у медичній установі, рапортом інспектора УПП Жиділова В.О. за фактом ДТП, де водієм транспортного засобу також зазначено ОСОБА_2 .
Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суд вважає, що в діях ОСОБА_2 , вбачається порушення Правил дорожнього руху, які були зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме - п. 2.5 ПДР України та наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Перевіркою матеріалів провадження порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не встановлено, оскільки інспектором було виконано вимоги ст. 266 КУпАП та запропоновано пройти ОСОБА_2 огляд на стан сп'яніння, а оскільки остання відмовилась від проходження огляду в присутності свідків, відносно ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, які не викликають у суду сумнівів, оскільки вони є логічними, послідовними та узгоджуються з матеріалами справи.
При цьому, суд враховує особу ОСОБА_2 , виходячи з того, що остання відповідно до довідки, до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП протягом календарного року не притягувався, посвідчення водія отримувала: КВІ № 464086.
При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_2 , ступінь її вини та майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням особи, майнового стану та ступеню вини ОСОБА_2 , характеру та суспільної небезпеки вчиненого нею правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_2 з урахуванням безальтернативності покарання слід призначити стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
На підставі ст. 40-1 КУпАП на користь держави підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись ст.ст. 1, 7, 8, 9, 23, 26, 33-35, 130, 268, 278, 280-287, 307, 308 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,
ОСОБА_2 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп. (Отримувач коштів- ГУК у Луганськ.обл./ЛУГАНСЬКА ОБЛ./21081300; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37991110; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код класифікації доходів бюджету: 21081300; Рахунок отримувача: UA098999980313070149000012001), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106 (суд.збір)) у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 00 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Сєвєродонецький міський суд.
Суддя В. М. Олійник