Справа № 426/9843/20
іменем України
(заочне)
04 березня 2021 року м.Сватове
Сватівський районний суд Луганської області у складі:
головуючого - судді Скрипника С.М.,
за участю секретаря судового засідання - Брайловської М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в м. Сватове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, в якому зазначила, що весною 2018 (точнішу дату не пам'ятає) вона познайомилася з відповідачкою ОСОБА_2 , яка в той час працювала в магазині «Сім'я» м. Рубіжного Луганської області. Сторони потоваришували. Так, 23 жовтня 2018 року ОСОБА_2 взяла в борг у позивачки кошти в сумі 17700, 00 грн, а на підтвердження договору позики відповідачка власноруч написала розписку та надала її позивачці ОСОБА_1 разом з копією свого паспорту.
Згідно вказаної вище розписки свої зобов'язання відповідачка ОСОБА_2 мала виконати до 30 вересня 2019 року.
Станом на момент звернення до суду відповідачка свої зобов'язання перед позивачкою належним чином не виконала, відтак, існує заборгованість в сумі основного боргу в розмірі 17770 грн 00 коп.
Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що згідно чинного законодавства, відповідачка має сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, що складає на її думку: інфляційні збитки в сумі 447,80 грн, а 3% річних - 575,71 грн, що дорівнює 1023,51 грн.
Відповідачка ОСОБА_2 звільнилася з місця своєї роботи, з'їхала з квартири, у якій мешкала та змінила номер телефону, тому у зв'язку з неможливістю знайти останню, позивач ОСОБА_1 змушена звернутися до суду за захистом свого права.
У зв'язку з вищевикладеним, позивач ОСОБА_1 просить стягнути з відповідачки ОСОБА_2 за договором позики у загальній сумі 18793, 51 грн. на підставі розписки.
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилася подала до суду заяву, згідно якої просить суд розглянути справу без її участі, на позові наполягає, проти ухвалення заочного рішення не заперечує, умови заочного розгляду справи їй зрозумілі. (а.с.18).
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, будучи належним чином повідомленим про слухання справи, про причини неявки відомостей від неї не надходило (а.с.29).
Враховуючи положення ст. 280 ЦПК України, а також те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, і час і місце судового розгляду, про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, а також враховуючи те, що позивач не заперечував проти заочного вирішення справи, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
У зв'язку з розглядом справи за відсутністю осіб, які беруть участь, судове засідання проводиться без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
На підставі викладеного, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін по наявним матеріалам в справі.
Суд, дослідивши та оцінивши в судовому засіданні матеріали справи, надані докази, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
23 жовтня 2018 року позивачка ОСОБА_1 позичила відповідачу ОСОБА_2 грошові кошти в загальній сумі 17700, 00 грн, що підтверджується розпискою, написаною власноруч ОСОБА_2 , згідно якої відповідачка зобов'язувалася повернути позивачу позичені грошові кошти в розмірі 17770 гривень у строк до 30 вересня 2019 року (а.с. 7,36).
Згідно вказаної розписки відповідачка ОСОБА_2 зобов'язується повернути грошові кошти не пізніше 30.09.2019, однак до теперішнього часу не повернула, чим порушила взяте на себе зобов'язання.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 533 ЦК України визначена валюта виконання грошового зобов'язання. Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Отже, письмова форма договору позики унаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.
За своєю суттю розписка про отримання у борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.
Згідно з частиною першої статті 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах встановлених договором або законом.
Статтею 545 ЦК України визначено, що прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов'язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.
Отже, наявність оригіналу боргової розписки у позивача без зазначення на ній про повернення оспорюваних сум, свідчить про те, що боргове зобов'язання не виконане.
Крім того, частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики на позичальникові лежить зобов'язання повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.
Відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями.
Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні нарахування за період з 01.10.2019року по 30.09.2020 року складають 447 гривень 80 коп., що підтверджується наданим розрахунком інфляційних збитків, що також підлягають стягненню з відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Також позивач зазначає, що розрахунок суми заборгованості на підставі статті 625 ЦК України у вигляді 3 % річних за період з 01.10.2019 року по 29.10.2020 складає 575 гривень 71 коп., таким чином вказана сума також підлягає стягненню, оскільки підтверджена розрахунком, наданим позивачем.
За таких обставин суд вважає, що факти, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, є достовірними та обґрунтованими, підтверджені письмовими доказами, сумніву у суду не викликають і вважаються судом доведеними, у зв'язку з чим позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Крім того, згідно зі ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Понесення позивачем судових витрат підтверджується квитанцією про сплату судового збору у сумі 840,80 грн., який відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4,12,13,76-81,95,141,263-265,273,280,354,355 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) заборгованість за договором позики у загальній сумі 18793 (вісімнадцять тисяч сімсот дев'яносто три) гривень 51 копійок, яка складається з 17770 грн. - основний борг, 3% річних за період з 01.10.2019 по 29.10.2020 - 575,71 грн, інфляційні збитки за період з 01.10.2019 по 30.09.2020 - 447,80 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.
Копію заочного рішення надіслати сторонам.
Заочне рішення може бути переглянуте Сватівським районним судом Луганської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Луганського апеляційного суду через Сватівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ).
Суддя: С.М.Скрипник