02.03.2021 Провадження №2/425/81/21
Справа №425/3449/20
м.Рубіжне Луганської області
Рубіжанський міський суд Луганської області в складі:
головуючого - судді Москаленко В.В.
за участю секретаря судових засідань - Окрошко О.О.,
без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам, неустойки за прострочення аліментів,
встановив:
15.12.2020 позивач звернулась до суду з цим позовом до відповідача посилаючись на наступні обставини.
З відповідачем вони перебували у зареєстрованому шлюбі з 22.09.2007, який розірвано 03.10.2019 рішенням Рубіжанського міського суду Луганської області. З відповідачем вони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочку- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які після розірвання шлюбу, залишились проживати разом з нею.
Згідно рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 04.09.2019, з відповідача на її користь на утримання неповнолітніх дітей стягнуто аліменти в розмірі 1/3 частини від усіх видів доходу, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку, починаючи з 29.08.2019 і до досягнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття, а після досягнення ним повноліття, за відрахуванням тієї рівної частки, що припадала на нього.
Відповідач злісно ухиляється від свого обов,язку сплачувати аліменти на утримання дітей, у зв,язку з чим, станом на 01.12.2020, має заборгованість у розмірі 58426,29 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 196 Сімейного кодексу України зроблено розрахунок неустойки (пени), яка за період з 29.08.2019 по 15.12.2020 складає 49024,74 грн.
Просить стягнути з відповідача на її користь заборгованість по сплаті аліментів в сумі 58426,29 грн. та неустойку ( пеню) за прострочення сплати аліментів в сумі 49024,74 грн.
Ухвалою Рубіжанського міського суду Луганської області від 24.12.2020 прийнято до розгляду цей позов, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.
У судове засідання позивач не з,явилась, 02.03.2021 надала суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала, просить справу розглянути в її відсутність, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи в його відсутність та відзиву на позов не надав. Виклики в судове засідання були направлені відповідачу за адресою реєстрації його місця проживання, відповідно відомостей Рубіжанської міської ради Луганської області, а саме: АДРЕСА_1 (а.с.23), які були повернуті на адресу суду з познаками « за закінченням терміну зберігання» та « адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.- 30,31,34).
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до вимог частини 6 статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Відповідно до частини 4 статті 130 ЦПК України,у разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Враховуючи неявку в судове засідання належним чином повідомленого відповідача, відсутності заяви про розгляд справи без його участі, неповідомлення відповідачем про причини неявки до суду, відсутність відзиву на позов та згоду позивача на ухвалення заочного рішення у справі, суд дійшов висновку розглянути справу у відсутність відповідача та ухвалити заочне рішення по цій справі в порядку ст.ст. 280, 281 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Враховуючи, що сторони не скористалися правом брати участь у судовому засіданні, суд розглядає цивільну справу за наявними у справі матеріалами.
Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, об'єктивно оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, дійшов наступного.
Судом встановлено, що рішенням Рубіжанського міського суду Луганської області від 03.10.2019 позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволено; шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано (а.с.4).
Сторони мають спільних неповнолітніх дітей: дочку- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( копії свідоцтв про народження - а.с.12,13).
04.09.2019 Рубіжанським міським судом Луганської області винесено судовий наказ у справі № 425/3017/19, яким стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29.08.2019 року і до досягнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 повноліття, а після досягнення ним повноліття за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на нього ( а.с.8).
Як вбачається з довідки Центру надання адміністративних послуг загального відділу Рубіжанської міської ради Луганської області про склад сім,ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/ будинку осіб від 08.12.2020 № 14201, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані ОСОБА_1 - як співвласник, ОСОБА_6 - дочка, ОСОБА_5 - син (а.с.11).
Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 14.12.2020 № 24132, виданої Рубіжанським міським відділом державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Харків), заборгованість по аліментам ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей, за період з серпня 2019 року по листопад 2020 року складає 58426,29 грн.( а.с.9).
Згідно розрахунку,наданого позивачем сума неустойки за аліментами складає 49024,74 грн. ( а.с.10)., яку відповідач не оспорював.
Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. У разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 22 постанови від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачена ст. 196 Сімейного кодексу України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати и таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
Статтею 180 СК України встановлено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття .
За правовою природою аліментні зобов'язання - це періодичні платежі, які боржник зобов'язаний сплачувати щомісячно. Несвоєчасна сплата аліментів передбачає настання негативних наслідків матеріального характеру у вигляді стягнення неустойки (пені).
Оскільки неустойка у вигляді пені обчислюється у відсотках від суми невиконаних або неналежно виконаних зобов'язань, які виникають у боржника щомісяця, то й пеня має триваючий характер і обчислюється за прострочення кожного зобов'язання окремо.
Отже, ураховуючи правову природу пені як дієвого стимулу належного виконання обов'язку та виходячи з розуміння аліментів як періодичних платежів, які виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, у якому не проводилось стягнення аліментів.
При цьому сума заборгованості за аліментами за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались.
Правило про стягнення неустойки (пені) в розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення.
Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, то строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення зі сплати аліментів за кожен місяць також буде різнитись.
Таким чином , неустойка (пеня) за один місяць обчислюється так: заборгованість за аліментами за місяць помножена на 1 % пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць).
Отже, з урахуванням того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України, пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів. При цьому сума заборгованості за аліментами за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується сума несплачених аліментів за кількість днів прострочення.
З огляду на те, що аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов”язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною. Тобто, неустойка (пеня) за один місяць розраховується таким чином: заборгованість за аліментами за один місяць помножена на один відсоток пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991 та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що формула розрахунку пені, яку застосувала позивач є вірною і вірним є розрахунок пені, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача на її користь неустойки (пені) за прострочення платежів по сплаті аліментів на утримання сина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в сумі 49024,74 грн. обґрунтована та підлягає задоволенню.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача на її користь заборгованості по аліментам в сумі 58426,29 грн., суд зазначає наступне.
Частиною 3 статті 194 Сімейного кодексу України передбачено, що заборгованість за аліментами стягується за рішенням суду.
При ухваленні рішення про стягнення заборгованості за аліментами суд враховує вимоги Закону України «Про виконавче провадження» та «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5.
Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.
Так, згідно пункту 7 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів. Також, пунктом 9 розділу ХVI «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 встановлено, що виконавець закінчує виконавче провадження про стягнення аліментів після закінчення передбаченого законом строку їх стягнення за умови, що суму аліментів стягнено в повному обсязі. Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття.
Згідно пункту 10 розділу ХVI Інструкції у разі наявності заборгованості, яка виникла на момент закінчення встановленого строку для стягнення аліментів, її стягнення проводиться у загальному порядку, визначеному Законом.
Порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду визначений статтею 71 Закону України «Про виконавче провадження».
Так, відповідно до частини 3 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.
Виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов'язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі: надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; подання заяви стягувачем або боржником; надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи; надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до частини 8 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», суд вирішує питання заборгованості лише у разі спору про її розмір.
Таким чином, у разі відсутності спору про розмір заборгованості зі сплати аліментів, які вже стягнуті рішенням суду, то відсутні і правові підстави для повторного стягнення вказаної заборгованості рішенням суду.
Натомість частиною 2 даної статті передбачено, що за наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови: про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Однак вищевказані засоби впливу на боржника не є вичерпними, оскільки державний виконавець, на підставі пункту 14 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів. Розмір штрафу збільшується залежно до збільшення сукупного розміру заборгованості.
За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по аліментам, неустойки за прострочення аліментів суд задовольняє частково, та стягує з відповідача на користь позивача неустойку (пеню) за прострочення платежів по сплаті аліментів на утримання неповнолітніх дітей в сумі 49024,74 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 5 ,12, 13, 81, 263 - 265,280,281 ЦПК України, суд -
ухвалив :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам, неустойки за прострочення аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення платежів по сплаті аліментів на утримання сина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в сумі 49024,74 грн.
Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості по сплаті аліментів в сумі 58426 ( п,ятдесят вісім тисяч чотириста двадцять шість) грн. 29 коп.
Повний текст рішення складено 04.03.2021.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Луганського апеляційного суду через Рубіжанський міський суд Луганської області, або безпосередньо до Луганського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач- ОСОБА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: В.В. Москаленко