Дата документу 24.02.2021
ЄУ № 942/1457/20
Провадження №2/942/100/21
24 лютого 2021 року
Новопсковський районний суд Луганської області
у складі: головуючого судді Стеценко О.С.
за участю секретаря Рожкової Л.В.,
представника позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Краснолуцької міської ради Луганської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування,
Короткий зміст позовних вимог
1. Позивач звернувся до Новопсковського районного суду Луганської області з позовною заявою до відповідача, в якій з урахуванням заяви про зміну предмету позову просить визнати за ним право власності на Ѕ частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що належала померлій ОСОБА_3 , в порядку спадкування за заповітом.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_3 , після її смерті відкрилася спадщина на Ѕ частку квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вищезазначена квартира належала ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло. Крім того мати позивача залишила на його ім'я заповіт. Інших спадкоємців майна померлої не має. Після смерті матері позивач звернувся до державного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, однак у вчиненні нотаріальної дії йому було відмовлено у зв'язку з пропуском строку для подання заяви про прийняття спадщини та відсутністю державної реєстрації прав на нерухоме майно, що виникли до 01.01.2013. Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області встановлено факт постійного проживання позивача разом з матір'ю на час її смерті.
3. З метою належного оформлення спадкових прав позивач звертається до суду для визнання за ним права власності на Ѕ частку квартири в порядку спадкування за заповітом.
Короткий зміст заперечень відповідача
4. Відповідач відзиву на позовну заяву не надав.
Заяви та клопотання сторін
5. У заяві від 13.01.2021 позивач просив витребувати в Рубіжанській державній нотаріальній конторі спадкову справу заведену після смерті ОСОБА_3 .
6. У заяві від 13.01.2021 позивач просив справу розглянути без його участі.
7. У заяві від 14.01.2021 позивач просив прийняти заяву про зміну предмету позову.
Процесуальні дії у справі
8. Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 18.11.2020 було відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 15.12.2020.
9. Ухвалою суду від 13.01.2021 було продовжено строк проведення підготовчого провадження до 16.02.2021 включно, підготовче судове засідання відкладено на 04.02.2021 у зв'язку з задоволенням клопотання позивача про витребування доказів.
10. Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 04.02.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.02.2021.
Фактичні обставини, встановлені судом
11.Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 74 років померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим виконкомом Петровської міської ради Краснолуцької міськради Луганської області 05.12.2008.
12.Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, що складається з Ѕ частки квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
13.Відповідно до паспорта громадянина України серія НОМЕР_2 , виданого Кам'янобрідським РВ УМВС України в Луганській області 25.04.1996, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
14. З довідки № 919004460 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 07.11.2014, вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
15. Позивач ОСОБА_2 є сином ОСОБА_3 , що вбачається зі свідоцтва про народження позивача № НОМЕР_3 , виданого Петровською міською радою Краснолуцького району Ворошиловградської області 05 січня 1989 року. Дана обставина встановлена також у рішенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 17.01.2020.
16. Відповідно до рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 17.01.2020 заяву ОСОБА_2 задоволено та встановлено факт постійного проживання станом на 03.12.2008 ОСОБА_2 спільно із ОСОБА_3 . Рішення суду набрало законної сили 18.02.2020.
17.Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
18.Відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого 09.02.1995 органом приватизації житлового фонду установ УЛ 314/24, засвідчено, що квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , дійсно належить на праві приватної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Загальна площа квартири складає 74,2 кв.м. В реєстраційній книзі зареєстрована за № 2738 від 27.02.1995.
19. Згідно домової книги для реєстрації громадян, які проживають у будинку АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований у даній квартирі з 19.06.2009, ОСОБА_3 зареєстрована з 17.12.1980.
20.Згідно заповіту від 13.08.1996, посвідченого секретарем виконавчого комітету Петровської міської ради народних депутатів Краснолуцького міськвиконкому Луганської області Кухоцькою Т.Н. та зареєстрованого в реєстрі за № 617, ОСОБА_3 заповіла все майно, яке на день її смерті буде їй належати, в тому числі приватизована квартира номер тринадцять в будинку номер шість по АДРЕСА_3 , ОСОБА_2 .
21.На виконання ухвали Новопсковського районного суду Луганської області Рубіжанською державною нотаріальною конторою супровідним листом від 22.01.2021 за № 11/01-16 надіслано копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 на 16 арк.
22.З матеріалів спадкової справи № 51/2019 вбачається, що 03.04.2019 ОСОБА_2 подав заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину, а саме на Ѕ частку квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі його заяви відкрито спадкову справу, що підтверджується витягом про реєстрацію у Спадковому реєстрі № 55719736 від 03.04.2019.
23. Згідно заяви від 03.04.2019, яка подана до Рубіжанської державної нотаріальної контори, ОСОБА_2 повідомив, що останнє місце проживання ОСОБА_3 було за адресою: АДРЕСА_1 , що є тимчасово окупованою територією України.
24.Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 55717464 від 03.04.2019, відомості щодо спадкових справ та виданих на їх підставі свідоцтв про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 відсутні.
25. Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 55719805 від 03.04.2019 наявна інформація щодо заповіту від імені спадкодавця ОСОБА_3 , зареєстрованого в реєстрі за № 617 від 13.08.1996. Станом на 03.04.2019 заповіт чинний, номер у спадковому реєстрі 39072983.
26. Витягом про реєстрацію у спадковому реєстрі № 55719736 від 03.04.2019 підтверджується реєстрація спадкової справи № 51/2019 після смерті ОСОБА_3 .
27. Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, відомості про право власності, інші речові права, іпотеки, обтяження щодо нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , відсутні.
28. В матеріалах спадкової справи наявна копія технічного паспорту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , згідно якого квартира на праві приватної власності належить ОСОБА_3 , зареєстровано в реєстраційну книгу № 2738/13 від 27.02.1995.
29. Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 03.04.2019 державним нотаріусом Рубіжанської державної нотаріальної контори Луганської області позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку тим, що він не прийняв спадщину та відсутності інформації про державну реєстрацію прав, що виникли до 01.01.2013.
Оцінка аргументів учасників сторін
30. Положеннями статей 15,16 ЦК України, статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
31. За змістом частини другої статті 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути визнання права.
32. Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
33. Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
34. Як вказано в ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.
35. Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом ycієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.
36. Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
37. Як вбачається з матеріалів справи позивач ОСОБА_2 є сином ОСОБА_3 .
38. Спадщину після матері ОСОБА_2 прийняв, оскільки, як встановлено рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 17.01.2020, проживав разом з ОСОБА_3 станом на ІНФОРМАЦІЯ_5 (дата смерті) за адресою: АДРЕСА_1 ). Інших спадкоємців майна після ОСОБА_3 не має.
39. Спадкодавець ОСОБА_3 на користь свого сина ОСОБА_2 залишила заповіт.
40. Відповідно до абз.3 п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008, у разі відмови нотаріуса в оформленні прав на спадщину особа може звертатися до суду за правилами позовного провадження.
41. В даний час позивач бажає реалізувати своє право на спадщину, а саме на Ѕ частину квартири, що належала ОСОБА_3 , однак, звернувшись до державного нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, отримав відмову з причини відсутності правовстановлюючих документів на квартиру. Тому позивач звернувся до суду для визнання за ним права власності на частку квартири за заповітом.
42.Згідно Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013, належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду, зокрема, відповідно до Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженого Міністерством комунального господарства УРСР 31 січня 1966 року та погодженого з Верховним Судом УРСР 15 січня 1966 року, який втратив чинність згідно з наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року, та інших нормативно-правових актів.
43.Державна реєстрація права власності на нерухоме майно регулюється Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», що набрав чинності з 27.01.2005.
44. Згідно зі ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
45. Отже, право власності на отримане до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його виникнення, а не виникає у зв'язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення.
46. 29.06.1998 набула чинності Інструкція про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затверджена наказом №121 Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики від 09.06.1998. Отже, обов'язок власників забезпечити державну реєстрацію прав власності на всі без винятку об'єкти нерухомості введено лише з 29.06.1998. Як вбачається з матеріалів справи, свідоцтво про право власності на домоволодіння було видано у 1995 році, тобто до набрання чинності Інструкцією.
47. Питання набуття та реєстрації права власності у 1967 - 1991 роках регулювались, зокрема, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56 (далі Інструкція).
48.Згідно п. 1 Інструкції реєстрацію будинків з обслуговуючими їх будівлями і спорудами та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР провадили бюро технічної інвентаризації виконкомів місцевих Рад депутатів трудящих. Реєстрація проводилась на підставі документів, що встановлюють право власності (правовстановлюючих документів) згідно з додатком № 1 (п. 7 Інструкції). Інструкція не передбачала обов'язкової реєстрації будинків у сільських населених пунктах.
49. За змістом вищезазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права. До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад, записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.
50.Так, за приписами п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української PCP, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах, які є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року № 105 у 1985-1988 роках сільськими, селищними, районними Радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних Рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.
ІНФОРМАЦІЯ_6 .При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, підлягають з'ясуванню та оцінюються судом записи у погосподарських книгах, ухвалені органами місцевого самоврядування рішенні про оформлення права власності громадян на будинки, технічний паспорт на будівлі, документи про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.
52.Відповідно до ст.41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку визначеного законом.
53.Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
54. Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 . Інших спадкоємців майна після померлої ОСОБА_3 не має, що вбачається з матеріалів спадкової справи.
55. Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
56.Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
57.Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
58. Зі свідоцтва про право власності на житло вбачається, що кв. АДРЕСА_4 , дійсно належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
59. Відповідно до ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб'єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом . Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.
60. Згідно ч.2 ст. 370 ЦК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
61. Отже власниками квартири є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , частки яких є рівними.
62. Таким чином, з урахуванням того, що позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 , інші спадкоємці, крім позивача, відсутні, беручи до уваги надані у справі докази, суд вважає, що вимоги позивача про визнання права власності на Ѕ частку квартири, яка належала ОСОБА_3 , в порядку спадкування за заповітом підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 80, 81, 89, 141, 263-268, 354, 355 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Краснолуцької міської ради Луганської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , інн НОМЕР_4 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 , виданий Кам'янобрідським РВ УМВС України в Луганській області 25.04.1996, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_5 .
Представник позивача - адвокат Шурхно К.А., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 05.10.2011 № 4050.
Відповідач - Краснолуцька міська рада Луганської області, адреса: вул. Комуністична, 33, м. Хрустальний (Красний Луч) Луганської області, код ЄДРПОУ 26180502.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Луганського апеляційного суду через Новопсковський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 04 березня 2021 року.
Суддя: О.С. Стеценко