Справа № 711/4814/20
1-кп/405/178/20
02.03.2021 року Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
обвинувачених - ОСОБА_6 , ОСОБА_7
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Кропивницькому обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62020000000000420 від 08.05.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.375, ч.2 ст.28 ч.3 ст.371, ч.2 ст.28 ст.340 КК України,
Захисник ОСОБА_5 заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору. В обґрунтування клопотання зазначив, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст.ст.109, 291 КПК України, а тому підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків. Так, в обвинувальному акті зазначено редакцію статей, які інкримінуються ОСОБА_7 станом на 13.07.2020 року, хоча злочини вчинені 25.01.2014 року, чим порушено вимоги ст.ст.4, 5 КК України в частині чинності закону про кримінальну відповідальність та зворотної дії закону про кримінальну відповідальність у часі.
На момент розгляду справи в суді ОСОБА_7 обвинувачується в скоєні кримінального правопорушення за ст. 375 КК України, яке є декриміналізованим.
Окрім того, кваліфікуючою ознакою ч.3 ст.371 КК України є спричинення тяжких наслідків або вчинення злочину з корисливих мотивів, інших особистих інтересів. За текстом обвинувального акту цивільні позови не заявлені, матеріальні збитки відсутні. Отже, формулювання обвинувачення за ст.7371 КК України та 375 КК України з кваліфікуючою ознаками як спричинення тяжких наслідків є безпідставними.
За текстом обвинувачення в обвинувальному аті зазначено, що ОСОБА_7 постановив завідомо неправосудну ухвалу, яка не відповідає вимогам законності та обґрунтованості. При цьому, перелічені в обвинувачені судові рішення щодо обрання потерпілим запобіжних заходів не були скасовані апеляційною інстанцією, тобто рішення апеляційної інстанції є чинними і ДБР України їх не визнає як неправосудними.
Формулювання обвинувачення за ч.2 ст.28 КК України та ст.340 КК України є взагалі незрозумілим і суперечливим, так як потерпілим у справі суддею ОСОБА_7 обиралися запобіжні заходи вже після їх затримання працівниками правоохоронних органів.
Зазначена в обвинувальному акті обставина, яка обтяжує вину ОСОБА_7 - це вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою, однак, за текстом сформульованого обвинувачення, жодної особи, яка діяла в групі за попередньою змовою не встановлена.
Таким чином, при складані та погоджені обвинувального акту, стороною обвинувачення вимоги Закону не дотриманні, оскільки викладені в акті фактичні обставини і формулювання обвинувачення містять посилання на норми кримінального Закону, який не діяв на час вчинення інкримінованих ОСОБА_7 діянь, а викладені фактичні обставини є неконкретизованими, суперечливими, непослідовними, та в розрізі Закону чітко не зрозумілими.
Окрім того, обвинуваченим ОСОБА_6 02.03.2021 року подано через канцелярію суду клопотання про закриття кримінального провадження в зв'язку з закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст.219 КПК України. В обґрунтування клопотання вказав, що виходячи з ч.1 ст.219 КПК України (зі змінами у відповідності до Закону №2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017 року) максимальний строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня повідомлення особі про підозру становить 18 місяців. З огляду на ст.5 КПК процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення ухвалюється згідно з положеннями КПК, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення. При цьому зі змісту ст. 58 Конституції України вбачається, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, тобто поліпшують її становище. Таким чином, зважаючи на те, що закінчення строків досудового розслідування є підставою для закриття кримінального провадження, що, безумовно, покращує становище особи та скасовує її відповідальність, змінені положення ст.219 КПК все ж таки мають зворотну дію в часі, попри будь-які обмеження, так-як із вище зазначеного слідує, що дія закону, що поліпшує становище особи, встановлена Конституцією.
ОСОБА_7 підтримав клопотання захисника, при цьому зазначив, що у випадку незадоволення клопотання його захисника щодо повернення обвинувального акту прокурору, просить призначити слухання справи в закритому судовому засіданні, оскільки під час розгляду справи буде висвітлена інформація щодо його особи, сімейного стану та стану здоров'я. Просив судовий розгляд проводити з викликом усіх потерпілих та свідків по справі. Клопотання ОСОБА_6 підтримав.
Адвокат ОСОБА_8 в судовому засіданні підтримав позицію адвоката ОСОБА_5 щодо наявності підстав для повернення обвинувального акту прокурору. При цьому, зазначив, що у випадку призначення справи до слухання, засідання необхідно проводити в закритому судовому засіданні з метою недопущення тиску на суд зі сторони потерпілих.
ОСОБА_6 підтримав клопотання захисника.
Прокурор в судовому засіданні вказав, що обвинувальний акт відповідає нормам КПК України, а тому є підстави для призначення судового розгляду, який здійснювати у відкритому судовому засіданні за участю обвинувачених та потерпілих.
Суд, заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, прийшов до наступних висновків.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Відповідно до ч.4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
Положеннями ст.291 КПК України законодавець встановив процесуальний порядок складання обвинувального акту у кримінальному провадженні, ряд відомостей, які він має містити, а також чітко визначив ті процесуальні документи, що в обов'язковому порядку додаються органом досудового розслідування до обвинувального акту.
При цьому, суд зазначає, що органом досудового розслідування з дотриманням вимог п.5 ч.2 ст.291 КПК України в обвинувальному акті викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, який прокурор вважає встановленими, здійснено правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення Закону і статті Закону України про кримінальну відповідальність, сформульовано обвинувачення та відповідно до п.3 ч.1 ст.291 КПК України зазначено відомості про встановлених потерпілих.
Фактичні обставини вчинення, суб'єктивна та об'єктивна сторона кримінального правопорушення, підлягають встановленню в судовому засіданні, а тому обставини, які зазначені захисником, підлягають доказуванню під час судового розгляду та не є підставами для повернення обвинувального акту прокурору.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що даний обвинувальний акт складений з дотриманням вимог ст.291 КПК України, тому клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору задоволенню не підлягає.
Щодо клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження суд зазначає, що з'ясувати достовірність інформації, яка викладена в клопотанні захисника можливо шляхом дослідження процесуальних рішень, прийнятих на досудовому розслідування.
Однак, положеннями ч.4 ст.291 КПК України передбачений вичерпний перелік документів, які додаються прокурором до обвинувального акту при подачі його до суду, а саме:
1) реєстр матеріалів досудового розслідування;
2) цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування;
3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу);
4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного;
5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.
Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.
Тобто, суд позбавлений можливості витребувати матеріали кримінального провадження для з'ясування обставини у справі, а тому дане клопотання на даній стадії є передчасним, що не позбавляє обвинуваченого ОСОБА_6 звернутися з ним після надання прокурором матеріалів кримінального провадження.
Колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного суду визначена підсудність справи за Ленінським районним судом м. Кіровограда. Підстав для закриття справи або її зупинення немає, обвинувальний акт складено відповідно до вимог ст.291 КПК України.
Підстав для прийняття рішень, передбачених п.1-4 ч.3 ст.314 та складання досудової доповіді представником персоналу органу пробації у відповідності до ст.314-1 КПК України судом не встановлено.
За таких обставин, суд вважає, що є всі правові підстави призначити по даному кримінальному провадженню судовий розгляд на підставі обвинувального акту.
Щодо здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.27 КПК України кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито. Слідчий суддя, суд може прийняти рішення про обмеження доступу осіб, які не є учасниками судового процесу, в судове засідання під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", якщо участь в судовому засіданні становитиме загрозу життю чи здоров'ю особи. Слідчий суддя, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у разі: 1) якщо обвинуваченим є неповнолітній; 2) розгляду справи про кримінальне правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; 3) необхідності запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи; 4) якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом; 5) необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Тобто, даною нормою статті наведений вичерпний перелік підстав для проведення судового розгляду в закритому судовому засіданні.
Суд вказує, що обґрунтування, які зазначені обвинуваченими як підстави для слухання кримінального провадження в закритому судовому засіданні не передбачені нормами ч.2 ст.27 КПК України, яка розширеному тлумаченню не підлягає, а тому суд не вбачає підстав для закритого розгляду даного кримінального провадження.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.314 - 316 КПК України, суд, -
Відмовити в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту прокурору.
Призначити обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62020000000000420 від 08.05.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.375, ч.2 ст.28 ч.3 ст.371, ч.2 ст.28 ст.340 КК України, до судового розгляду.
Судове засідання здійснювати у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Ленінського районного суду м. Кіровограда 10.03.2021 року о 15:00 год., з викликом учасників кримінального провадження згідно реєстру.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда Світлана Михайлівна Льон