04.03.2021 єдиний унікальний номер 397/1060/19
провадження №1-кп/389/229/19
04 березня 2021 року Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області
у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Знам'янської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду міста Знам'янка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019120310000187 від 06 травня 2019 року, щодо
ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Красносілля Олександрівського району Кіровоградської області, громадянина України, освіта середня-спеціальна, співмешкає, утриманці відсутні, пенсіонер, зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,-
ОСОБА_4 скоїв умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, за наступних обставин.
06 травня 2019 року приблизно о 19.00 годині, ОСОБА_4 , разом із співмешканкою ОСОБА_5 , перебували за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 . В цей час до них в гості завітав пасинок ОСОБА_4 - ОСОБА_6 , який, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, почав вимагати гроші у своєї матері ОСОБА_5 , розпочавши сварку. В цей момент у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6 .. З метою реалізації свого злочинного наміру, направленого на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , діючи умисно та цілеспрямовано, на грунті раптово виниклих неприязних відносин, не маючи на меті позбавлення його життя, але розуміючи наслідки та суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи їх настання, розуміючи, що ОСОБА_6 не зможе чинити йому опір, ОСОБА_4 взяв зі столу ніж, підійшов до ОСОБА_6 та, перебуваючи праворуч від останнього, наніс один удар ножем, який тримав у правій руці, в область грудної клітки. Після отримання ножового поранення ОСОБА_6 почав захищатись, а ОСОБА_4 ножем, який тримав у правій руці, заподіяв ОСОБА_6 ще два ножових поранення в район правої руки та хребта, в результаті чого ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у виді рани в ділянці поперекового відділу хребта справа та правої кисті по тильній поверхні.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №33 від 24 червня 2019 року, отримані ОСОБА_6 тілесні ушкодження, у виді і рани в ділянці поперекового відділу хребта справа та правої кисті по тильній поверхні відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, а тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани в ділянці грудної клітки, на рівні 8,9 ребер справа, проникаючої в плевральну порожнину, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину свою в скоєному кримінальному правопорушенні, за ч.1 ст.121 КК України, визнав в повному обсязі та надав суду показання, відповідно до яких в травні 2015 року, він та його співмешканка ОСОБА_5 перебували вдома, а саме по АДРЕСА_1 . До них в гості прийшов його пасинок, син співмешканки ОСОБА_6 , який перебував в нетверезому стані, розпочав сварку з матір'ю та вимагав у неї кошти, побив вікна. Поведінка пасинка його обурила, тож він схопив ніж зі столу і вдарив ОСОБА_7 ножем в область грудної клітки, потім ще двічі вдарив о область руки та хребта. Наміру вбивати у нього не було. Щиро розаюється у вчиненому.
Потерпілий ОСОБА_6 подав письмову заяву з проханням розглядати кримінальне провадження за його відсутності, претензій до ОСОБА_4 немає.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, суд вважає можливим, відповідно до положень ст.349 КПК України, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, проти чого не заперечують прокурор, обвинувачений, правильно розуміючи зміст даних обставин і в них немає сумнівів у добровільності їх позиції.
Учасникам процесу роз'яснено, що в такому разі вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
За таких обставин суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_4 доведеною, а його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.121 КК України, за ознаками: умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує тяжкість скоєного кримінального правопорушення, яке закон класифікує як тяжкий злочин, особу ОСОБА_4 , що він не судимий, пенсіонер, характеризується виключно позитивно, досудову доповідь, відповідно до якої застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, можливо здійснювати без ізоляції від суспільства.
До обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 , суд відносить щире каяття та визнання вини.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено.
Враховуючи тяжкість скоєного ОСОБА_4 кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, наявність обставин, які пом'якшують та відсутність обставин, які обтяжують його покарання, суд вважає, що ОСОБА_4 необхідно призначити мінімальне покарання, передбачене ч.1 ст.121 КК України у виді 5 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання, на підставі ст.75 КК України, з іспитовим строком на 2 роки, і, на думку суду, з урахуванням наведених обставин справи та особи ОСОБА_4 , саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення останнього та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень зі сторони обвинуваченого.
Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні. Цивільний позов не заявлено. Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України. Міра запобіжного заходу не обрана.
Керуючись ст.ст.373-374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст.121 КК України і призначити покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_4 від відбуття призначеного покарання звільнити з іспитовим строком на 2 (два) роки.
У відповідності зі ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_4 , на період іспитового строку, наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази по кримінальному провадженню, а саме:
предмет, схожий на ніж з нашаруванням речовини булого кольору, штани чоловічі з нашаруванням речовини бурого кольору, пару чоловічого взуття, які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Олександрівського ВП Знам'янського ВП ГУНП в Кіровоградській області-знищити.
цифровий носій - карту пам'яті марки «Kingston Micro SD» об'ємом 16 Gb, який зберігається при матеріалах кримінального провадження, - зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений, з урахуванням ч.3 ст.349 КПК України, до Кропивницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги, через Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області, протягом 30 днів з дня його проголошення, для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Знам'янського міськрайонного суду
Кіровоградської області ОСОБА_1