Справа № 368/1305/20
2/368/349/21
"01" березня 2021 р. Кагарлицький районний суд Київської області
у складі: головуючого - судді Шевченко І.І
при секретарі Губенко А.П.
за участю заявника ОСОБА_1
представника заявника адвоката Лисюк О.В.
представника позивача Мачульського М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Кагарлик цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, -
встановив:
23 лютого 2021 року до суду надійшла заява від відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 02 лютого 2021 року.
В обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення зазначено, що 02 лютого 2021 року на електронну адресу Кагарлицького районного суду Київської області представником відповідача - адвокатом Лисюк О.В. було направлено письмове клопотання про відкладення розгляду справи, так як вона не може прийняти участі у даному засіданні, оскільки перебуватиме в Шостому адміністративному апеляційному суді на розгляді апеляційної скарги в іншій справі, на підтвердження даного клопотання до нього було приєднано витяг зі списку судових справ, призначених до слухання Шостим адміністративним апеляційним судом. Відповідно до статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою, представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
Таким чином, відсутність представника відповідача у судовому засіданні, позбавила відповідача його прав передбачених ч. ч. 2, 3, 6 ст. 43 ЦПК України, зокрема подавати докази, подавати клопотання та заяви, надавати пояснення суду, користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами, які мають істотне значення для вирішення справи, що призвело до ухвалення заочного рішення судом, з яким заявник не погоджується.
Представник позивача просить суд Заяву відповідача про перегляд заочного рішення у справі №368/1305/20 за позовом ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії - залишити без задоволення, обґрунтовуючи наступним.
Позивач ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» вважає, що дане рішення суду є законним та обґрунтованим, підстави для його перегляду відсутні, а тому заперечує проти його скасування з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право, зокрема, подавати докази, заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Згідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Таким чином, заочне провадження є додатковою гарантією позивачеві від зловживання відповідачем процесуальними правами, усунення причин затягування процесу, дотримання судами строків розгляду справи. Статтею 12 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Згідно ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин. Разом з тим, необхідно зазначити, що відповідач ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про дату час та місце судового засідання, у судове засідання неодноразово не з'являвся без поважних причин. Так, зокрема 02.02.2021 року не з'явився у судове засідання про причини неявки суду не повідомив. В судовому засіданні, яке відбулося 02.02.2021 року суд визнав повторну неявку представника відповідача адвоката Лисюк О.В. в судове засідання з неповажних причин. Таким чином відповідач та його представник достовірно знаючи про розгляд справи в суді, мали можливість подати відзив на позовну заяву в якому викласти свої заперечення проти позову із посиланням на відповідні докази, подати докази на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються заперечення та/або з'явитися до суду для надання пояснень по суті спору. Про те відповідач та його представник з неповажних для суду причин не з'являлися в судове засідання, не надали свої докази та заперечення на позов, а тому суд маючи достатні правові підстави правомірно ухвалив заочне рішення за наявними в матеріалах справи доказами. При цьому викладені в заяві про перегляд заочного рішення доводи зводяться до незгоди з прийнятим рішенням, але не підкріплені відповідними доказами, що можуть вплинути на результат розгляду справи.
Суд, вислухавши сторони, дійшов такого висновку.
02 лютого 2021 було винесено заочне рішення по справі за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, яким було вимоги позивача задоволено.
Відповідач та його представник до судового засідання не з'являлися, розгляд яких було призначено 02.02.2021 р., подавши лише клопотання без підтверджуючих документів.
Відповідно до п.2 ч. 3 ст. 287 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до п.11 ч.1 ст.2, п.5 ч.5 ст.12 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Згідно з ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У відповідності зі ст. 223 ч. 3 п. 1 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки
Так в рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 року було зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Слід звернути увагу і на те, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З огляду на вищезазначені обставини, та з урахуванням того, що відповідач та його представник належним чином повідомлялися про день та час судового суд розглянув справу у відсутності відповідача та виніс заочне рішення.
Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви.
Керуючись ст. ст.. 280-289 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення - задовольнити.
Скасувати заочне рішення від 02 лютого 2021 року по справі за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії.
Призначити справу до розгляду в спрощеному позовному провадженні.
Призначити судове засідання на 24.03.2021 р. о 15 год. 30 хв. в приміщенні Кагарлицького районного суду Київської області.
Повідомити учасників справи про судове засідання.
Запропонувати: відповідачеві у 15-деннийстрок з дня вручення даної ухвали надіслати одночасно:
суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; позивачу копію відзиву та доданих до нього документів.
У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову, відзив підписується відповідачем або його представником з додаванням довіреності чи іншого документу, що підтверджує повноваження представника відповідача.
Відзив повинен містити:
1) найменування (ім'я) позивача і номер справи;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності;
3) у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем;
4) обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується;
5) заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права;
6) перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання;
7) заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті;
8) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
До відзиву додаються:
1) докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем;
2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Роз'яснити відповідачеві, що у разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Позивач має право у триденний строк з дня отримання відзиву подати відповідь на відзив, в якій він викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотивів їх визнання або відхилення.
Відповідь на відзив підписується позивачем або його представником.
До відповіді на відзив застосовуються вищезазначені правила, встановлені для відзиву.
Відповідач має право у триденний строк з дня отримання відповіді на відзив подати заперечення, в яких він викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.
Заперечення підписується відповідачем або його представником.
До заперечень застосовуються вищезазначені правила, встановлені для відзиву.
Роз'яснити відповідачеві,що вінмає право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву, тобто у 15-денний строк з дня вручення даної ухвали.
Інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 04.03.2021 р.
Суддя І.І. Шевченко