Постанова
іменем України
2 березня 2021 року
м. Київ
справа № 641/1793/20
провадження № 51-4588км20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 29 липня 2020 року про повернення його апеляційної скарги.
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23 червня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 , задоволено клопотання прокурора та продовжено строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів, тобто до 21 серпня 2020 року, в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор № 27».
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 29 липня 2020 року апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23 червня 2020 року повернуто апелянту на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у зв'язку з тим, що її подано після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 , посилаючись на порушення його права на апеляційне оскарження, просить скасувати ухвалу апеляційного суду. При цьому зазначає, що 29 червня 2020 року ним в межах строку на апеляційне оскарження подана апеляційна скарга на ухвалу судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23 червня 2020 року. У зв'язку з тим, що протягом тривалого часу ним по зазначеній скарзі не було отримано будь-якої інформації, 16 липня 2020 року він звернувся зі скаргою до голови Харківського апеляційного суду щодо надання інформації за його апеляційною скаргою. Проте, 29 липня 2020 року суддя Харківського апеляційного суду ОСОБА_8 скаргу, яка була адресована голові апеляційного суду та не була апеляційною скаргою, розглянув саме як подану ним апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої постановив ухвалу про її повернення у зв'язку з тим, що її подано після закінчення строку апеляційного оскарження й особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку. Водночас, як зазначає обвинувачений, його апеляційна скарга, яка була подана в межах строку на апеляційне оскарження, залишилась без розгляду.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5 вважала касаційну скаргу обґрунтованою та просила її задовольнити.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого ОСОБА_6 , котрий підтримав свою касаційну скаргу та просив її задовольнити, прокурора ОСОБА_5 та перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
За ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, й істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Згідно зі ст. 370 і ч. 2 ст. 418 КПК ухвала суду апеляційної інстанції повинна бути законною, обґрунтованою і вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Доводи ОСОБА_6 про те, що судом апеляційної інстанції були порушені його права на апеляційний розгляд при постановленні ухвали про повернення поданої ним апеляційної скарги заслуговують на увагу.
Право особи на апеляційне оскарження спрямовано насамперед на реалізацію права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.
Відповідно до вимог ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Статтею ст. 399 КПК регламентовано дії судді-доповідача в процесі вирішення питання про прийняття апеляційної скарги судом апеляційної інстанції та зазначено підстави залишення ним апеляційної скарги без руху, її повернення або відмови у відкритті провадження.
Зокрема, в ч. 4 ч. 3 ст. 399 КПК зазначено, що апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Апеляційний суд, мотивуючи своє рішення від 29 липня 2020 року, зазначив про те, що обвинуваченим ОСОБА_6 апеляційну скаргу на ухвалу Комінтернівського районного суд м. Харкова від 23 червня 2020 року було подано 16 липня 2020 року, яка до суду надійшла 20 липня 2020 року, що підтверджується штампом Харківського апеляційного суду, тобто з порушенням строку на оскарження, і при цьому обвинуваченим не було порушене питання про його поновлення. Водночас, судом також зазначено, що 29 червня 2020 року ОСОБА_6 уже подавалась апеляційна скарга на вищезазначену ухвалу, проте на даний час йому не відомо про її хід. Разом з тим, при вивченні матеріалів виділеного кримінального провадження відносно ОСОБА_6 колегією суддів було встановлено, що будь-якої апеляційної скарги, окрім тієї, що є предметом розгляду на даному етапі, вони не містять.
Як убачається з матеріалів виділеного кримінального провадження щодо ОСОБА_6 , вони містять скаргу останнього, датовану 16 липня 2020 року, яка була адресована голові Харківського апеляційного суду та в якій він зазначив, що 29 червня 2020 року в порядку, передбаченому КПК, та в межах строку на апеляційне оскарження через суд першої інстанції ним була оскаржена ухвала Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23 червня 2020 року, а у зв'язку з тим, що йому на той час не було відомо результат розгляду поданої апеляційної скарги, він просив розглянути його скаргу та надати на неї відповідь.
Тобто скарга ОСОБА_6 , яка надійшла на адресу Харківського апеляційного суду і була зареєстрована 20 липня 2020 року, не є апеляційною скаргою обвинуваченого в розумінні статті 396 КПК. Разом із тим, в матеріалах виділеного кримінального провадження дійсно відсутня апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_6 , датована 29 червня 2020 року.
Виходячи з наведеного, за змістом ухвали Харківського апеляційного суду від 29 липня 2020 року, судом апеляційної інстанції обвинуваченому ОСОБА_9 було повернуто його скаргу від 16 липня 2020 року, яку при цьому суд визнав апеляційною, що не відповідає дійсності.
Водночас, у ході підготовки до даного касаційного розгляду на запит Верховного Суду № 12/11-3403/мм від 29 вересня 2020 року було отримано відповідь Державної установи «Харківський слідчий ізолятор», в якій зазначено, що згідно із журналом № 11-14 обліку закритої вихідної кореспонденції осіб, які тримаються в державній установі «Харківський слідчий ізолятор», кореспонденція ув'язненого ОСОБА_6 була зареєстрована 30 червня 2020 року за вихідним номером 3671 та відправлена кур'єрською доставкою до Харківського апеляційного суду.
Таким чином, при постановленні оскаржуваної ухвали судом апеляційної інстанції прийнято рішення за скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 від 16 липня 2020 року, яка не є його апеляційною скаргою, при цьому не враховано та не проведено належної перевірки й обставин, зазначених у вказаній скарзі обвинуваченого. Зокрема, судом не з'ясовано, чи дійсно обвинуваченим подавалась апеляційна скарга на ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23 червня 2020 року, датована 29 червня 2020 року, та чи була така скарга зареєстрована в місцевому або апеляційному судах.
Отже, під час постановлення оскаржуваної ухвали судом апеляційної інстанції допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, що відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для скасування такого рішення.
За таких обставин ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, а касаційна скарга обвинуваченого ОСОБА_6 - задоволенню.
Під час нового апеляційного розгляду суду необхідно врахувати наведене та ухвалити законне, обґрунтоване і вмотивоване судове рішення.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 440-442 КПК України, Суд
Касаційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу Харківського апеляційного суду від 29 липня 2020 року про повернення апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23 червня 2020 року скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3