02 березня 2021 року
м. Київ
справа № 1-141/1999
провадження № 51-1642 зно 18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
засудженого ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні провадження за заявою засудженого ОСОБА_7 про перегляд ухвали Верховного Суду України від 08 червня 2000 року стосовно нього за нововиявленими обставинами.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Київського міського суду від 27 грудня 1999 року ОСОБА_7 визнано винуватим і засуджено за:
- ст. 94 КК України (1960 року) - до покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років;
- п.п. «ж», «з» ст. 93 КК України (1960 року) - до покарання у виді смертної кари - розстрілу.
Згідно з вимогами ст. 42 КК України (1960 року) за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_7 визначено остаточне покарання у виді смертної кари - розстрілу.
Ухвалою Верховного Суду України від 08 червня 2000 року вказаний вище вирок змінено, призначене покарання у виді смертної кари замінено на довічне позбавлення волі.
Вимоги заяви та узагальнені доводи особи, які її подала
Засуджений ОСОБА_7 звернувся до суду касаційної інстанції із заявою про перегляд ухвали Верховного Суду України від 08 червня 2000 року за нововиявленими обставинами, в якій просить зазначену ухвалу скасувати, постановити нову ухвалу, якою скасувати вирок від 27 грудня 1999 року та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. У своїй заяві ОСОБА_7 покликається на те, що кримінальна справа стосовно нього розглянута незаконним складом суду, оскільки судді апеляційного суду не складали присягу судді в державі Україна й відповідно не мали права здійснювати правосуддя. Дана обставина, на думку засудженого, є нововиявленою, оскільки не була відома Верховному Суду України під час розгляду його кримінальної справи.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений відмовився висловлювати свою позицію за доводами його заяви.
Захисник підтримав заяву, просив її задовольнити.
Прокурор заперечив проти заявлених вимог, просив залишити без зміни постановлене стосовно ОСОБА_7 судове рішення.
Мотиви Суду
Порядок здійснення провадження за нововиявленими обставинами врегульовано Главою 34 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
За частиною 2 статті 459 КПК України нововиявленими обставинами визнаються: 1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 4) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Згідно з пунктами 4, 5 ч. 2 ст. 462 КПК України в заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються: обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду; обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву, до суду.
Системне тлумачення положень статей 459, 462, 91 КПК України вказує на те, що перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами є екстраординарною процедурою перегляду судових рішень, що має місце у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій) виявлені обставини, які мають такі ознаки:
1) вони об'єктивно існували на момент ухвалення відповідних судових рішень, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, під час судового провадження, і стали відомі вже після ухвалення відповідного судового рішення;
2) вони знаходяться в органічному зв'язку з елементами предмета доказування в кримінальному провадженні, тобто вони можуть мати значення для оцінки або безпосередньо обставин, які підлягають доказуванню, або доказів, покладених в основу судового рішення;
3) вони мають істотне значення, оскільки самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Необхідним при цьому є дотримання принципу юридичної визначеності, на чому неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, зокрема, у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2011 року. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного й обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру.
У своїй заяві засуджений ОСОБА_7 вказує на постановлення 27 грудня 1999 року вироку стосовно нього незаконним складом Київського міського суду через нескладання суддями ОСОБА_8 та ОСОБА_9 присяги, що не було відомо Верховному Суду України та завадило скасувати зазначений вирок.
Проте вказані доводи засудженого Суд уважає необґрунтованими з огляду на таке.
Пунктом 12 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України 1996 року визначено, що судді всіх судів в Україні, обрані чи призначені до дня набуття чинності цією Конституцією, продовжують здійснювати свої повноваження згідно з чинним законодавством до закінчення строку, на який вони обрані чи призначені. Судді, повноваження яких закінчилися в день набуття чинності цією Конституцією, продовжують здійснювати свої повноваження протягом одного року.
Колегія суддів установила, що судді Київського міського суду, які у складі колегії суддів постановили вирок стосовно ОСОБА_7 , були обрані на посаду до дня набуття чинності Конституцією України, а отже, здійснювали свої повноваження відповідно до вказаних вимог Конституції України.
З огляду на наведене підстави стверджувати про незаконність складу колегії суддів Київського міського суду, як про це зазначає ОСОБА_7 у своїй заяві, відсутні.
За таких обставин заява ОСОБА_7 про перегляд ухвали Верховного Суду України від 08 червня 2000 року за нововиявленими обставинами задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 441, 442, 467 КПК України, Суд
постановив:
Заяву засудженого ОСОБА_7 про перегляд ухвали Верховного Суду України від 08 червня 2000 року стосовно нього за нововиявленими обставинами залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3