Ухвала
Іменем України
04 березня 2021 року
м. Київ
справа № 641/1219/18
провадження № 51 - 1084 ск 21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27 березня 2019 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 29 серпня 2019 року щодо нього,
встановив:
Вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27 березня 2019 року ОСОБА_4 раніше судимого: 16 січня 2017 року Московським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 186 КК до 2 років позбавлення волі; на підставі статей 75, 76 КК звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки,
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки.
Відповідно до ст. 71 КК за сукупністю вироків до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Московського районного суду м. Харкова від 16 січня 2017 року та остаточно до відбування ОСОБА_4 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 1 місяць.
Ухвалою Харківського апеляційного суду 29 серпня 2019 року вказаний вирок залишено без зміни.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 порушив питання про перевірку вказаних судових рішень в касаційному порядку.
Перевіривши надані засудженим ОСОБА_4 матеріали провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не може бути предметом касаційного розгляду, оскільки подана після закінчення строку касаційного оскарження.
Так, згідно з ч. 1 ст. 117 КПК пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений ухвалою суду за клопотанням заінтересованої особи.
Відповідно до ч. 2 ст. 426 КПК касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 429 КПК касаційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку касаційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд касаційної інстанції за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення.
Правило дотримання тримісячного строку має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності.
Це правило надає особі, яка має право на касаційне оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати касаційну скаргу, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.
Так, ухвалу Харківського апеляційного суду від 29 серпня 2019 року за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на вирок місцевого суду було постановлено без участі ОСОБА_4 , однак за участю його захисника ОСОБА_5 . На час розгляду кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_4 під вартою не утримувався. Вирок набув законної сили 29 серпня 2019 року. Як убачається з касаційної скарги ОСОБА_4 затримано 01 лютого 2021 року.
Проте з касаційною скаргою засуджений звернувся лише 17 лютого 2021 року, тобто через один рік та шість місяців з дня постановлення судового рішення.
Таким чином, у засудженого було достатньо часу на касаційне оскарження, судового рішення з дня його проголошення.
Враховуючи викладене, оскільки засуджений ОСОБА_4 не порушив питання про поновлення строку касаційного оскарження, то його касаційна скарга підлягає поверненню.
Відповідно до ч. 4 ст. 429 КПК повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на касаційне оскарження.
Водночас Суд роз'яснює засудженому, що для складання та подання касаційної скарги він може скористатись правовою допомогою. У разі недостатності коштів засуджений може скористатися безоплатною правовою допомогою, звернувшись до відповідного регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, в порядку п. 7 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» № 3460-VI від 02 червня 2011 року.
Враховуючи викладене і керуючись п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Повернути засудженому ОСОБА_4 його касаційну скаргу на вирок Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27 березня 2019 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 29 серпня 2019 року щодо нього.
Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3