Ухвала
03 березня 2021 року
м. Київ
справа № 689/471/20
провадження № 51-1056ск21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу з клопотанням про поновлення строків на касаційне оскарження захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 на вирок Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 23 липня 2020 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 18 листопада 2020 року,
встановив:
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_4 порушує питання про перегляд судових рішень у касаційному порядку. Крім цього, також просить поновити строк на касаційне оскарження вищезазначених рішень з поважних причин.
Відповідно до частини 1 статті 117 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК)пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
Враховуючи пункт 3(b) статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує особі "мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту", колегія суддів вважає наведені захисником обставини поважними причинами пропуску процесуального строку, які позбавили його можливості вчасно звернутися із касаційною скаргою на вирок Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 23 липня 2020 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 18 листопада 2020 року, а тому дійшла висновку, що його слід поновити.
Разом із тим, перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам статті 427 КПК, колегія суддів приходить до наступного.
Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 427 КПК в касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка її подає, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Тобто, таке обґрунтування має узгоджуватися з положеннями до частини 1 статті 438 КПК, підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (стаття 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (стаття 413 КПК) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (стаття 414 КПК).
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції та навести зрозумілі аргументи в обґрунтування своєї позиції. З касаційної скарги вбачається, що захисник порушує питання про скасування вироку Ярмолинського районного суду Хмельницької області від 23 липня 2020 року та ухвали Хмельницького апеляційного суду від 18 листопада 2020 року у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону із призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.
Відповідно до положень статті 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. При цьому у частині 2 вказаної статті наведено вичерпний перелік підстав, за наявності яких судове рішення підлягає скасуванню, а саме: за наявності підстав для закриття судом провадження в кримінальній справі його не було закрито; судове рішення ухвалено незаконним складом суду; судове провадження здійснено за відсутності обвинуваченого, крім випадків, передбачених частиною 3 статті 323 чи статтею 381 цього Кодексу, або судове провадження здійснено за відсутності захисника, якщо його участь є обов'язковою; судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання; порушено правила підсудності; у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання або технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції.
Також приписами статті 415 КПК визначено виключний перелік підстав, за наявності яких, суд призначає новий розгляд у суді першої інстанції, а саме: якщо встановлено порушення, передбачені пунктами 2, 3, 4, 5, 6, 7 частини 2 статті 412 цього Кодексу; в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які очевидно викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; судове рішення ухвалено чи підписано не тим складом суду, який здійснював судовий розгляд.
Однак, в касаційній скарзі захисник ОСОБА_4 не зазначає, яких конкретно порушень вимог кримінального процесуального закону було допущено під час розгляду кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій, які з огляду на положення статей 412, 415 КПК слугували б підставою для скасування оскаржуваних судових рішень з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.
Окрім цього, захисник не обґрунтовує незаконності ухвали апеляційного суду з урахуванням статті 419 КПК та не зазначає, які саме доводи апеляційних скарг залишилися поза увагою суду.
Суд зауважує, що згідно з частиною 1 статті 433 КПК, суд касаційної інстанції не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Оскарження судових рішень з підстав неповноти судового розгляду та невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, згідно зі статтею 410 та статтею 411 КПК, є предметом розгляду суду апеляційної інстанції.
Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 427 КПК касаційна скарга повинна містити вимоги особи, яка її подала, із зазначенням того, яке рішення має прийняти суд касаційної інстанції.
Такі вимоги мають відповідати приписам статті 436 КПК, згідно з якими суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.
Викладені у касаційній скарзі вимоги до касаційного суду не узгоджуються з вищенаведеними положеннями в частині повноважень суду касаційної інстанції за наслідками касаційного розгляду. Так, захисник просить скасувати вирок та ухвалу в частині розподілу процесуальних витрат та призначити новий розгляд у суді першої інстанції, що не узгоджується з вищезазначеною статтею.
Крім цього, усупереч вимогам частини 5 статті 427 КПК, захисник не долучає до касаційної скарги копії оскаржуваних рішень, натомість надає роздруківки знеособлених вироку та ухвали з Єдиного державного реєстру судових рішень, які не можна вважати копіями оскаржуваних рішень.
Наявність вказаних недоліків позбавляє суд касаційної інстанції можливості вирішити питання про відкриття провадження за касаційною скаргою.
Відповідно до частини 1 статті 429 КПК суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених статтею 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали собою, яка подала касаційну скаргу.
Верховний Суд звертає увагу, що особа, яка подає касаційну скаргу та якій надано строк на усунення її недоліків, може виправити їх шляхом складання нового тексту касаційної скарги, якщо зауваження колегії суддів стосувалися змістовної частини скарги, та/або шляхом подання додаткових документів, якщо всупереч вимогам КПК, вона не надала усіх документів, які мають подаватися разом з касаційною скаргою.
На підставі викладеного та керуючись частиною 1 статті 429 КПК, Суд
постановив:
Клопотання захисника ОСОБА_4 задовольнити, поновити йому строк на касаційне оскарження вироку Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 23 липня 2020 року та ухвали Хмельницького апеляційного суду від 18 листопада 2020 року.
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 на вирок Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 23 липня 2020 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 18 листопада 2020 року залишити без руху, надавши йому п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ним копії даної ухвали для усунення вказаних недоліків.
У разі неусунення в установлений строк недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, така скарга повертається особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3