Ухвала від 02.03.2021 по справі 214/773/17

Ухвала

02 березня 2021 року

м. Київ

справа № 214/773/17

провадження №61-368ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сакари Н. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «САВ-Дістрибьюшн» про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 03 травня 2017 року.

Ухвалою Верховного Суду від 27 січня 2021 року касаційну скаргу було залишено без руху і надано строк для усунення недоліків щодо зазначення підстав касаційного оскарження, викладення касаційної скарги державною мовою, оформлення касаційної скарги відповідно до вимог пункту 4 частини другої статті 392 ЦПК України.

У лютому 2021 року до суду касаційної інстанції надійшли матеріали на виконання вимог ухвали від 27 січня 2021 року, з яких вбачається, що недоліки заявником не усунуто.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

В уточненій касаційній скарзі заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права, при цьому не вказуючи зазначені вище виключні випадки, тому зазначені посилання не є підставами касаційного оскарження в розумінні положень частини другої статті 389 ЦПК України.

Крім того, заявником та не викладено касаційну скаргу державною мовою та не приведено у відповідність вимогам пункту 4 частини другої статті 392 ЦПК України.

У зв'язку з зазначеним вище, Верховний Суд дійшов висновку про те, що вимоги ухвали від 27 січня 2021 року про залишення касаційної скарги без руху заявником не виконано, що перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою і є підставою для визнання касаційної скарги неподаною та повернення її заявнику.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 вважати неподаною і повернути заявнику.

Заявнику надіслати копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами, іншим учасникам справи надіслати копію ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н. Ю. Сакара