04 березня 2021 року
м. Київ
справа №722/479/20
провадження № 61-2417ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Калараша А. А., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Соковий завод Сокирянський» на рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 23 жовтня 2020 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 01 лютого 2021 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Соковий завод Сокирянський» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану основну щорічну відпустку, компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушення строків її виплати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Соковий завод Сокирянський» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану основну щорічну відпустку, компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушення строків її виплати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Рішенням Сокирянського районного суду Чернівецької області від 23 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 01 лютого 2021 року, позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 62 492,67 грн грошових коштів в рахунок заборгованості з заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, компенсацію втрати частини заробітної плати в зв'язку з порушенням строків її виплати та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.
У лютому 2021 року ТОВ «Соковий завод Сокирянський» засобами поштового зв'язку надіслав на адресу Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 23 жовтня 2020 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 01 лютого 2021 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Вивчивши касаційну скаргу, суд дійшов висновку, що вона не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху, виходячи з таких підстав.
До касаційної скарги на виконання вимог пункту третього частини четвертої статті 392 ЦПК України додано копію платіжного доручення від 15 лютого 2021 року №135 на підтвердження сплати судового збору у розмірі 1681,60 грн.
У законодавстві не встановлено спеціальних вимог до оформлення платіжних документів, на підставі яких перераховуються суми судового збору. Таке перерахування здійснюється за загальними правилами Закону України від 05 квітня 2001 року «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.
Суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.
Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до інформаційного листа Державної судової адміністрації від 10 листопада 2011 року № 12-6621/11 щодо застосування Закону України «Про судовий збір», документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
При сплаті судового збору готівкою до документа, щодо якого вчинюється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні судового збору з рахунка платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту: «Зараховано в дохід бюджету _ грн. (дата)».
Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб, відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
Документ про сплату судового збору додається до позовної заяви, апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови суду, до інших заяв щодо здійснення судом певних дій, за які передбачено сплату судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір».
За таких обставин документи про сплату судового збору подаються до суду тільки в оригіналі; копії, дублікати у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Надана Верховному Суду заявником копія платіжного доручення від 15 лютого 2021 року №135 про сплату судового збору не відповідає вищезазначеним вимогам.
Подана копія документу не є роздруківкою підтвердження сплати судового збору, сплаченого шляхом використання електронного сервісу, а є лише ксерокопією платіжного документу, завіреною печаткою представника скаржника.
За таких підстав касаційна скарга не може бути прийнята судом до розгляду, оскільки скаржником не виконані в повній мірі вимоги статті 392 ЦПК України щодо оформлення касаційної скарги.
На усунення цього недоліку скаржнику необхідно надати оригінал платіжного доручення від 15 лютого 2021 року №135.
За правилами частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала
З урахуванням вищенаведеного касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку на усунення вищевказаних недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, суд
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Соковий завод Сокирянський» на рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 23 жовтня 2020 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 01 лютого 2021 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя А. А. Калараш