Ухвала
03 березня 2021 року
м. Київ
справа № 635/212/20
провадження № 61-2579ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Зайцева А. Ю.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 02 червня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 30 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дітей та додаткових витрат на дитину,
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 3 000 грн з усіх видів прибутків, які відповідач отримуватиме, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 3 000 грн з усіх видів прибутків, які відповідач отримуватиме, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною двадцяти трьох років; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з усіх видів прибутків, які відповідач отримуватиме, починаючи з дня подання позову до суду до досягнення ОСОБА_3 повноліття в розмірі 500 грн; стягнути з відповідача на її користь витрати на правову допомогу та витрати, пов'язані з витребування доказів, необхідних для підготовки справи до розгляду в загальній сумі 2 060 грн.
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 02 червня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 2 000 грн щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня пред'явлення позову, а саме з 10 січня 2020 року і до повноліття ОСОБА_3 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який продовжує навчання, у розмірі 1 000 грн щомісячно, починаючи від дня пред'явлення позову, а саме з 10 січня 2020 року до закінчення навчання 30 червня 2022 року, але не більше ніж до досягнення ним двадцяти трьох років.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язані з витребуванням доказів у розмірі 60 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 420,40 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного суду від 30 грудня 2020 року рішення Харківського районного суду Харківської області від 02 червня 2020 року залишено без змін.
15 лютого 2021 року (згідно з відміткою на поштовому конверті) ОСОБА_1 подала через засоби поштового зв'язку касаційну скаргу на рішення Харківського районного суду Харківської області від 02 червня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 30 грудня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).
Предметом позову у цій справі є стягнення аліментів на дітей та додаткових витрат на дитину, а тому у розумінні ЦПК України справа є малозначною.
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Верховний Суд дослідив та взяв до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановив випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Верховний Суд також врахував, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не продемонстрував наявності виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. Наведене повністю узгоджується з правовою позицією, сформованою Європейським судом з прав людини у справі «Azyukovska v. Ukraine» («Азюковська проти України») рішення від 09 жовтня 2018 року.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі ZUBAC v. CROATIA (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).
Оскільки оскаржуване заявником судове рішення ухвалено у малозначній справі і воно не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Зазначення у постанові Харківського апеляційного суду від 30 грудня 2020 року про можливість оскарження цієї постанови в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки справа є малозначною, а тому ухвалені у ній судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 3 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 02 червня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 30 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дітей та додаткових витрат на дитину.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Коротенко
В. С. Жданова
А. Ю. Зайцев