Ухвала
04 березня 2021року
м. Київ
справа № 302/169/19
провадження № 61-13924св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Коротенка Є. В.,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області, треті особи: Сектор з питань державної реєстрації Міжгірської районної державної адміністрації, Відділ у Міжгірському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, про визнання незаконними та скасування розпорядження Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області про затвердження документації та передачу у приватну власність земельної ділянки, визнання недійсними свідоцтва про право власності на земельні ділянки та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Ізківської сільської ради про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсними та скасування державних актів на право власності на земельні ділянки, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 21 січня 2020 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 13 серпня 2020 року,
У лютому 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом, у якому просили:
визнати незаконними та скасувати розпорядження Міжгірської державної адміністрації Закарпатської області від 05 червня 2014 року № 110, від 26 травня 2014 року № 92, від 26 травня 2014 року № 86 «Про передачу у власність земельної ділянки (паю)» та № 182 від 22 липня 2016 року «Про затвердження документації та передачу у приватну власність земельної ділянки»;
визнати недійсними та скасувати свідоцтва про право власності на земельні ділянки, видані на ім'я ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 у 2014 році Державним реєстратором реєстраційної служби Міжгірського РУЮ;
скасувати записи про державну реєстрацію права приватної власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме: на земельні ділянки ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , та скасувати записи про державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами - 2122481600:02:004:0093, 2122481600:02:004:0081, 2122481600:02:004:0086, 2122481600:02:004:0120 у Поземельній книзі.
У березні 2019 року ОСОБА_4 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Ізківської сільської ради, у якому просила:
визнати недійсним рішення третьої сесії четвертого скликання Ізківської сільської ради від 25 грудня 2002 року про надання у власність ОСОБА_2 та ОСОБА_7 земельних ділянок площами 2,15 га кожному в селі Ізки Міжгірського району Закарпатської областів урочищах «Стайки» та «Літовище»;
визнати недійсними та скасувати державні акти на право власності на земельні ділянки, видані 31 липня 2003 року Ізківською сільською радою ОСОБА_2 та ОСОБА_7 ;
визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 05 лютого 2010 року державним нотаріусом Міжгірської державної нотаріальної контори спадкоємцю ОСОБА_1 на земельні ділянки в урочищах «Стайки» та «Літовище» загальною площею 1,0320 га.
Міжгірський районний суд Закарпатської області рішенням від 21 січня 2020 року в задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовив. Зустрічний позов ОСОБА_4 задовольнив.
Визнав недійсним рішення третьої сесії четвертого скликання Ізківської сільської ради від 25 червня 2002 року про надання у власність ОСОБА_2 та ОСОБА_7 земельних ділянок площею по 2,15 га кожному в урочищах «Стайки» та «Літовище» в селі Ізки.
Визнав недійсним та скасував: державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗК № 003733, виданий 31 липня 2003 року Ізківською сільською радою ОСОБА_2 на земельні ділянки загальною площею 0,98 га, з яких: ділянка площею 0,3120 га в урочищі «Стайки» та ділянка площею 0,4680 га в урочищі «Літовище»; державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗК № 003734, виданий 31 липня 2003 року Ізківською сільською радою ОСОБА_7 на земельні ділянки загальною площею 1,0320 га, з яких: ділянка площею 0,3120 га в урочищі «Стайки» та ділянка площею 0,72 га в урочищі «Літовище».
Визнав недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 05 лютого 2010 року державним нотаріусом Міжгірської державної нотаріальної контори Шкелебей Л. В. спадкоємцю ОСОБА_1 на земельні ділянки загальною площею 1,0320 га, з яких: земельна ділянка площею 0,3120 га в урочищі «Стайки», земельна ділянка площею 0,72 га в урочищі «Літовище», зареєстроване у реєстрі № 97, спадкова справа № 19723009.
Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Закарпатський апеляційний суд постановою від 13 серпня 2020 року рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 21 січня 2020 року в частині зустрічного позову ОСОБА_4 про визнання недійсним рішення третьої сесії четвертого скликання Ізківської сільської ради від 25 червня 2002 року про надання у власність ОСОБА_2 та ОСОБА_7 земельних ділянок площею по 2,15 га кожному в урочищах «Стайки» та «Літовище» в селі Ізки скасував та в цій частині ухвалив нове рішення, яким у задоволенні зустрічного позову відмовив. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просили скасувати рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 21 січня 2020 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 13 серпня 2020 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити первісний позов та відмовити в задоволені зустрічного позову.
Ухвалою Верховного Суду від 12 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
25 січня 2021 року справа 302/169/19 надійшла до Верховного Суду.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, ураховуючи категорію та складність справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки правильного застосування судом норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу розглянути колегією у складі п'яти суддів.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області, треті особи: Сектор з питань державної реєстрації Міжгірської районної державної адміністрації, Відділ у Міжгірському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, про визнання незаконними та скасування розпорядження Міжгірської районної державної адміністрації Закарпатської області про затвердження документації та передачу у приватну власність земельної ділянки, визнання недійсними свідоцтва про право власності на земельні ділянки та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Ізківської сільської ради про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсними та скасування державних актів на право власності на земельні ділянки, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 21 січня 2020 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 13 серпня 2020 року призначити до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п'яти суддів.
Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:А. Ю. Зайцев
В. С. Жданова
Є. В. Коротенко