Ухвала від 03.03.2021 по справі 522/19312/17

Ухвала

03 березня 2021 року

місто Київ

справа № 522/19312/17

провадження № 61-3324ск21

Верховний Суд у складі судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. вивчив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22 листопада 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 06 листопада 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» про визнання незаконним та скасування наказу про припинення трудового договору, визнання незаконним звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 24 лютого 2021 року із застосуванням засобів поштового зв'язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22 листопада 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 06 листопада 2020 року, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Касаційну скаргу подано без додержання вимог процесуального закону, чинного на момент звернення зі скаргою.

Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).

На порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ на підтвердження сплати судового збору.

І. Згідно зі статтею 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України.

Відповідно до змісту оскаржуваних рішень ОСОБА_1 у жовтні 2017 року звернулася до суду із позовними вимоги про:

- визнання незаконним та скасування наказу від 18 вересня 2017 року № 426К 3-2 про припинення трудового договору;

- визнання незаконним звільнення з посади;

- поновлення на посаді ;

- стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з моменту незаконного звільнення;

У касаційній скарзі заявник визначила розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу 808 680, 00 грн.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у цивільних справах виключно в частині вимог про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Отже, від сплати судового збору ОСОБА_1 звільнена відповідно до закону в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу про припинення трудового договору, визнання незаконним звільнення та поновлення на роботі.

Втім, заявник має сплатити судовий збір за подання касаційної скарги на рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з огляду на таке.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18) зробила такий висновок. Пільга щодо сплати судового збору передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. А отже, позивачі із позовними вимогами, які пред'явлені з приводу трудових правовідносин, крім вимог про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, мають здійснити сплату судового збору у такій справі в усіх судових інстанціях.

Сума судового збору за подання позовної заяви за вимоги майнового характеру фізичної особи у цій справі становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (640, 00 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (8 000, 00 грн), встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» станом на 01 січня 2019 року, тобто 1 921, 00 грн.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Ураховуючи, що позивач просить стягнути середній заробіток за весь час вимушеного прогулу у розмірі 808 680, 00 грн,заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги в частині вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 16 000, 00 грн (8 000, 00 грн * 200 %).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України

«Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату або документи, що підтверджують підстави звільнення від судового збору відповідно до закону.

ІІ. За правилами частини першої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.

Суд виходить з того, що підстави пропуску строків можуть бути визнані поважними, зокрема у тому випадку, якщо таке недотримання строків касаційного оскарження зумовлене діями (бездіяльністю) суду апеляційної інстанції, а так само наявністю інших об'єктивних перешкод, що безумовно перешкоджали скаржникові своєчасному зверненню з такою скаргою.

У касаційній скарзі заявник просить поновити строк на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції від 06 листопада 2020 року, копію якого представником отримано 02 лютого 2021 року.

Верховний Суд визнає, що доказом отримання судового рішення може бути визнано відповідне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, у разі направлення копії такого рішення засобами поштового зв'язку, або докази, які свідчать про отримання копії рішення суду безпосередньо у приміщенні суду (канцелярії).

До касаційної скарги заявником не додано докази на підтвердження отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції представником ОСОБА_1 зазначеного числа, також не надано докази представництва інтересів заявника на момент отримання копії цього рішення.

З метою вирішення процесуального питання поновлення строку на касаційне оскарження заявнику необхідно надати докази поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження рішення суду апеляційної інстанції, а саме докази отримання представником заявника копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції та докази повноважень на представлення інтересів заявника.

ІІІ. Всупереч частині першій статті 388 ЦПК України заявник помилково зазначила назву суду касаційної інстанції - Верховний Суд України, замість - Верховний Суд.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Суд роз'яснює, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (частина третя статті 185 ЦПК України).

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22 листопада 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 06 листопада 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» про визнання незаконним та скасування наказу про припинення трудового договору, визнання незаконним звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, залишити без руху.

Надати для усунення зазначених недоліків строк тривалістю в десять днів від моменту отримання копії цієї ухвали суду.

У разі невиконання у встановлений строк цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. О. Погрібний

Попередній документ
95315655
Наступний документ
95315657
Інформація про рішення:
№ рішення: 95315656
№ справи: 522/19312/17
Дата рішення: 03.03.2021
Дата публікації: 05.03.2021
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (22.04.2021)
Результат розгляду: Приєднано до провадження
Дата надходження: 16.04.2021
Предмет позову: про визнання незаконним та скасування наказу про припинення трудового договору, визнання незаконним звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу