Постанова
Іменем України
04 березня 2021 року
м. Київ
справа № 669/699/18
провадження № 61-11376св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області,
третя особа - Ямпільська селищна рада Білогірського району Хмельницької області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, третя особа - Ямпільська селищна рада Білогірського району Хмельницької області, про визнання протиправними та скасування наказів
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Корнійчука Сергія Анатолійовича на постанову Хмельницького апеляційного суду від 09 липня 2020 року у складі колегії суддів: Янчук Т. О., Купельського А. В., Ярмолюка О. І.,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив: визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (далі - ГУ Держгеокадастру) від 12 липня 2017 року № 22-14499-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у комунальну власність» щодо затвердження проекту землеустрою про відведення земельних ділянок (кадастрові номери: 6820355600:06:004:0050; 6820355600:06:004:0051; 6820355600:06:004:0052; 6820355600:06:004:0053; 6820355600:06:004:0054; 6820355600:06:004:0055) із земель державної власності сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів Ямпільської селищної ради Білогірського району Хмельницької області (далі - Ямпільська селищна рада), з метою передання в комунальну власність для створення громадських пасовищ зі зміною виду цільового призначення в межах категорії земель за основним цільовим призначенням - землі сільськогосподарського призначення;
визнати протиправним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру від 12 грудня 2016 року № 22-32891-СГ «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою» щодо надання Ямпільській селищній раді дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель державної власності сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів Ямпільської селищної ради, з метою передання в комунальну власність для створення громадських пасовищ зі зміною виду цільового призначення в межах категорії земель за основним цільовим призначенням - землі сільськогосподарського призначення;
визнати протиправною відмову ГУ Держгеокадастру щодо затвердження проектів землеустрою та надання йому в оренду для ведення фермерського господарства таких земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів Ямпільської селищної ради: кадастровий номер 6820355600:06:004:0050 площею 4,7507 га; кадастровий номер 6820355600:06:004:0051 площею 6,0508 га; кадастровий номер 6820355600:06:004:0052 площею 18,9079 га; кадастровий номер 6820355600:06:004:0053 площею 26,3492 га; кадастровий номер 6820355600:06:004:0054 площею 81,3218 га; кадастровий номер 6820355600:06:004:0055 площею 17,8648 га;
зобов'язати ГУ Держгеокадастру затвердити проекти землеустрою та надати йому в оренду для ведення фермерського господарства зазначені земельні ділянки.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на те, що 06 травня 2015 року Головне управління Держземагентства у Хмельницькій області (далі - ГУ Держземмагентства) видало наказ № 22-4011-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», згідно з яким йому надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів Ямпільської селищної ради, з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства орієнтовним розміром 177,48 га.
На підставі зазначеного наказу у 2015 році на його замовлення фізична особа-підприємець ОСОБА_2 виготовив проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства щодо земельних ділянок (кадастровий номер 6820355600:06:004:0050 площею 4,7507 га; кадастровий номер 6820355600:06:004:0051 площею 6,0508 га; кадастровий номер 6820355600:06:004:0052 площею 18,9079 га; кадастровий номер 6820355600:06:004:0053 площею 26,3492 га; кадастровий номер 6820355600:06:004:0054 площею 81,3218 га; кадастровий номер 6820355600:06:004:0055 площею 17,8648 га). Відповідні проекти були погоджені висновками відділу Держземагентства у Білогірському районі Хмельницької області від 11 червня 2014 року. На підставі цих проектів землеустрою у червні 2015 року вказані земельні ділянки були зареєстровані відділом Держземагентства у Білогірському районі.
03 липня 2017 року він звернувся до ГУ Держгеокадастру із заявами про затвердження проектів землеустрою, надання в користування на 20 років для ведення фермерського господарства та укладення договорів оренди зазначених земельних ділянок. До заяв було додано оригінали проектів землеустрою та оригінали витягів з Державного земельного кадастру (далі - ДЗК), про що зазначено в додатках до заяв. Проте відповідач під час отримання зазначених заяв вказав на відсутність витягів із ДЗК і листом від 31 липня 2017 року рекомендував повторно звернутися до нього із заявами, зазначивши, що у найкоротші терміни розгляне повторні заяви та в разі відповідності нормам законодавства буде підписано дозвільні документи.
11 вересня 2017 року позивач повторно звернувся до ГУ Держгеокадастру із такими ж заявами, додавши до них оригінали проектів землеустрою та оригінали витягів з ДЗК. Однак листом від 12 вересня 2017 року йому було відмовлено в задоволенні заяв у зв'язку з тим, що наказом ГУ Держгеокадастру від 12 липня 2017 року № 22-14499-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у комунальну власність для створення пасовищ. Зазначений наказ було видано на підставі наказу ГУ Держгеокадастру від 12 грудня 2016 року № 22-32891-СГ, яким Ямпільській селищній раді було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної власності сільськогосподарського призначення з метою передання у комунальну власність для створення громадських пасовищ.
На його думку, наказ про затвердження проекту землеустрою та наказ про надання дозволу третій особі на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок із зміною виду цільового призначення є неправомірними, оскільки вчинені з грубим порушенням чинного законодавства. Зазначає, що відповідач, видавши йому наказ від 06 травня 2015 року № 22-4011-СГ про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, втратив своє право на подальше самостійне розпорядження земельними ділянками до остаточного вирішення питання про надання ділянок в користування або відмову у такому наданні. У зв'язку з цим просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Білогірський районний суд Хмельницької області рішенням від 23 грудня 2019 року позов задовольнив частково.
Визнав протиправним та скасував наказ ГУ Держгеокадастру від 12 грудня 2016 року № 22-32891-СГ «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою» щодо надання Ямпільській селищній раді дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель державної власності сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів Ямпільської селищної ради, з метою передання в комунальну власність для створення громадських пасовищ зі зміною виду цільового призначення в межах категорії земель за основним цільовим призначенням - землі сільськогосподарського призначення.
Визнав протиправним та скасував наказ ГУ Держгеокадастру від 12 липня 2017 року № 22-14499-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у комунальну власність» щодо затвердження проекту землеустрою про відведення земельних ділянок ( кадастрові номери: 6820355600:06:004:0050; 6820355600:06:004:0051; 6820355600:06:004:0052; 6820355600:06:004:0053; 6820355600:06:004:0054; 6820355600:06:004:0055) із земель державної власності сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів Ямпільської селищної ради, з метою передачі в комунальну власність для створення громадських пасовищ зі зміною виду цільового призначення в межах категорії земель за основним цільовим призначенням - землі сільськогосподарського призначення.
Визнав протиправною відмову ГУ Держгеокадастру щодо затвердження проектів землеустрою та надання ОСОБА_1 в оренду для ведення фермерського господарства таких земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів Ямпільської селищної ради: кадастровий номер 6820355600:06:004:0050 площею 4,7507 га; кадастровий номер 6820355600:06:004:0051 площею 6,0508 га; кадастровий номер 6820355600:06:004:0052 площею 18,9079 га; кадастровий номер 6820355600:06:004:0053 площею 26,3492 га; кадастровий номер 6820355600:06:004:0054 площею 81,3218 га; кадастровий номер 6820355600:06:004:0055 площею 17,8648 га.
В іншій частині позову відмовив.
Білогірський районний суд Хмельницької області додатковим рішенням від 08 січня 2020 року резолютивну частину рішення Білогірського районного суду Хмельницької області від 23 грудня 2019 року доповнив п'ятим абзацом такого змісту: «Стягнути з ГУ Держгеокадастру на користь ОСОБА_1 2 114,40 грн судового збору». Абзаци шостий, сьомий і восьмий визнав абзацами сьомим, восьмим і дев'ятим, відповідно.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що до моменту прийняття наказу про передання спірної земельної ділянки у комунальну власність, позивач на законних підставах отримав дозвіл на розроблення проекту землеустрою, належним чином погодив розроблений проект землеустрою та звернувся із заявою про його затвердження, однак ГУ Держгеокадастру всупереч вимогам законодавства не затвердило проект, чим порушило право позивача на отримання в оренду земельних ділянок.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Хмельницький апеляційний суд постановою від 09 липня 2020 року рішення Білогірського районного суду Хмельницької області від 23 грудня 2019 року скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Апеляційний суд мотивував постанову тим, що спірні правовідносини виникли з приводу надання ГУ Держгеокадастру у комунальну власність земельних ділянок Ямпільській селищній раді, яка є безпосереднім учасником цих правовідносин, і вона мала би брати участь у справі як співвідповідач. Розглядаючи справу, суд першої інстанції всупереч частині п'ятій статті 12, статті 51 ЦПК України не вирішив питання про можливість залучення до участі у справі Ямпільської селищної ради як співвідповідача, що унеможливлює правильне вирішення спору та є безумовною підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи
У липні 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Корнійчук С. А. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову Хмельницького апеляційного суду від 09 липня 2020 року і залишити без змін рішення Білогірського районного суду Хмельницької області від 23 грудня 2019 року.
Підставою касаційного оскарження постанови Хмельницького апеляційного суду від 09 липня 2020 року зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме - суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 30 січня 2020 року у справі № 587/2121/18 та постановах Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 806/2208/17, від 24 квітня 2018 року у справі № 802/1534/17-а, від 21 серпня 2018 року у справі № 823/1179/17, від 30 серпня 2018 року у справі № 802/928/17-а, від 03 жовтня 2019 року у справі № 823/1172/17, від 25 листопада 2019 року у справі № 823/1178/17, від 23 січня 2020 року у справі № 620/1058/19, від 25 лютого 2020 року у справі № 587/378/19, від 04 травня 2020 року у справі № 802/1539/17-а та від 18 червня 2020 року у справі № 802/1827/17-а (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована неврахуванням апеляційним судом того, що приймаючи оскаржувані накази, ГУ Держгеокадастру всупереч статті 123 ЗК України не здійснило належним чином перевірку документів, наданих Ямпільською селищною радою, на їх відповідність вимогам земельного законодавства. Також суд не звернув уваги, що позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру з відповідною заявою раніше, ніж Ямпільська селищна рада, у зв'язку з чим у ГУ Держгеокадастру були підстави як для відмови Ямпільській селищній раді у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою саме на спірні земельні ділянки, так і для відмови у погодженні проекту землеустрою. Суд першої інстанції правильно встановив, що відповідач порушив порядок надання земельної ділянки в користування, і це призвело до настання несприятливих наслідків для прав, свобод та інтересів позивача, зокрема позбавлення його права на завершення процедури відведення земельної ділянки. Апеляційний суд, допустивши до розгляду справи юриста ГУ Держгеокадастру без належних на те повноважень, порушив норми процесуального права. Також суд апеляційної інстанції не звернув уваги, що одним із відповідачів у справі було ГУ Держгеокадастру, а тому суд мав би прийняти рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
У вересні 2020 року ГУ Держгеокадастру подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило відмовити в її задоволенні, а оскаржувану постанову залишити без змін, оскільки це судове рішення є законним та обґрунтованим, суд правильно застосував норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, дав належну правову оцінку.
У вересні 2020 року Ямпільська селищна рада подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, оскільки це судове рішення є законним та обґрунтованим, суд правильно застосував норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, дав належну правову оцінку. При цьому зазначала, що наявність дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки чи його відсутність не має жодного правового значення для надання такого дозволу іншій особі щодо тієї ж земельної ділянки, оскільки отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
18 вересня 2020 року справа № 669/699/18 надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи
Апеляційний суд встановив, що 15 серпня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держземагентства із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 177,4800 га з метою подальшого отримання в оренду для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Ямпільської селищної ради.
06 травня 2015 року ГУ Держземагентства видало наказ № 22-4011-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», згідно з яким ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів Ямпільської селищної ради (кадастровий номер6820355600:06:004), з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства (01.02), орієнтовною площею 177,4800 га. Згідно з пунктом 5 цього наказу термін дії дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду становить сім місяців. У разі якщо протягом встановленого терміну проект не подано на затвердження, дозвіл припиняється у зв'язку із закінченням його дії.
На підставі зазначеного наказу у 2015 році фізична особа-підприємець ОСОБА_2 виготовив відповідні проекти землеустрою, які були погоджені висновками відділу Держземагентства у Білогірському районі Хмельницької області № 0101, № 0105, № 0106, № 0107, № 0108, № 0109.
У подальшому, 15 червня 2015 року, земельні ділянки з кадастровими номерами: 6820355600:06:004:0050; 6820355600:06:004:0051; 6820355600:06:004:0052; 6820355600:06:004:0053; 6820355600:06:004:0054; 6820355600:06:004:0055 були зареєстровані відділом Держземагентства у Білогірському районі на підставі заяви ОСОБА_1 та проекту відведення земельних ділянок, що підтверджується повідомленням відділу у Білогірському районі ГУ Держгеокадастру від 02 грудня 2019 року № 9-22-0.19-661/103-19.
03 липня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держгеокадастру із заявами про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності площами 18,9079 га, 4,7507 га, 17,8648 га, 81,3218 га, 26,3492 га, 6,0508 га, що розташовані за межами населених пунктів Ямпільської селищної ради, надання їх в користування на 20 років для ведення фермерського господарства та укладення договорів оренди зазначених земельних ділянок. До заяв було додано оригінали проектів землеустрою та оригінали витягів з ДЗК, про що зазначено в додатках до заяв.
ГУ Держгеокадастру листами від 31 липня 2017 року № Л-16802/0-11136/6-17, № Л-16801/0-11137/6-17, № Л-16799/0-11133/6-17, № Л-16803/0-11131/6-17, № Л-16797/0-11130/6-17, № Л-16805/0-11132/6-17 повідомило ОСОБА_1 про відсутність у проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок витягів із ДЗК про земельні ділянки, рекомендувало повторно звернутися із такими заявами після усунення вказаних зауважень та вказало, що у найкоротші терміни розглянуте повторні заяви та і разі відповідності нормам чинного законодавства будуть підписані дозвільні документи.
12 вересня 2017 року ГУ Держгеокадастру за результатами розгляду повторних звернень позивача про затвердження проектів землеустрою, надало листи-відповіді № Л-25134/0-12627/6-17, № Л-25155/0-12622/6-17, № Л-25152/0-12623/6-17, № Л-25144/0-12624/6-17, № Л-25139/0-12626/6-17, № Л-25141/0-12625/6-17, якими повідомило ОСОБА_1 про відсутність законних підстав для задоволення його заяв, оскільки наказом від 12 липня 2017 року № 22-14499-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у комунальну власність для створення громадських пасовищ.
Крім того, 19 жовтня 2016 року Ямпільська селищна рада звернулася до ГУ Держгеокадастру із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною площею 350 га для створення громадських пасовищ для випасання худоби за межами населених пунктів Ямпільської селищної ради за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення, надавши усі необхідні документи.
Наказом ГУ Держгеокадастру від 12 грудня 2016 року № 22-32976-СГ Ямпільській селищній раді надано дозвіл на розроблення (з урахуванням вимог державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної власності сільськогосподарського призначення з метою передання в комунальну власність для створення громадських пасовищ зі зміною виду цільового призначення в межах категорії земель за основним цільовим призначенням землі сільськогосподарського призначення, розташованої за межами населених пунктів на території Ямпільської селищної ради (6820355600:06:004), ділянка № НОМЕР_1 - орієнтовною площею 87,0000 га, ділянка № НОМЕР_2 - орієнтовною площею 20,0000 га, ділянка № НОМЕР_3 - орієнтовною площею 19,0000 га, ділянка № НОМЕР_4 орієнтовною площею 6,0000 га, ділянка № НОМЕР_6 - орієнтовною площею 27,0000 га, ділянка № НОМЕР_5 - орієнтовною площею 5,0000 га. Цільове призначення земельної ділянки до його зміни - для ведення фермерського господарства (01.02), цільове призначення земельної ділянки після його зміни - землі загального користування (громадські пасовища 18.00).
Наказом ГУ Держгеокадастру від 12 липня 2017 року № 22-14449-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у комунальну власність» затверджено проект землеустрою щодо відведення Ямпільській селищній раді земельних ділянок в комунальну власність зі зміною цільового призначення в межах категорії земель за основним цільовим призначенням - землі сільськогосподарського призначення, для створення громадських пасовищ, які розташовані за межами населених пунктів Ямпільської селищної ради. Цим же наказом змінено вид цільового призначення земельних ділянок з «для ведення фермерського господарства (01.02)» на «землі загального користування (громадські пасовища) (18.00)». Крім того, цим наказом в комунальну власність Ямпільській селищній раді передано земельні ділянки площею: ділянка № НОМЕР_1 - 81,3218 га (6820355600:06:004:0054); ділянка № НОМЕР_2 - 18,9079 га (6820355600:06:004:0052); ділянка № НОМЕР_3 - 17,8648 га (6820355600:06:004:0055); ділянка № НОМЕР_4 - 6,0508 га (6820355600:06:004:0051); ділянка № НОМЕР_6 - 26,3492 га (6820355600:06:004:0053); ділянка № НОМЕР_5 - 4,7507 га (6820355600:06:004:0050) із цільовим призначенням - землі загального користування (громадські пасовища) (18.00), які розташовані за межами населених пунктів Ямпільської селищної ради.
Згідно з витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 94545968, № 94553515, № 94557274, № 94555531, № 94560525, № 94558909, відомостями Національної кадастрової системи земельні ділянки з кадастровими номерами ділянка № НОМЕР_1 - 81,3218 га (6820355600:06:004:0054); ділянка № НОМЕР_2 - 18,9079 га (6820355600:06:004:0052); ділянка № НОМЕР_3 - 17,8648 га (6820355600:06:004:0055); ділянка № НОМЕР_4 - 6,0508 га (6820355600:06:004:0051); ділянка № НОМЕР_6 - 26,3492 га (6820355600:06:004:0053); ділянка № НОМЕР_5 - 4,7507 га (6820355600:06:004:0050) - перебувають у комунальній власності Ямпільської селищної ради.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.
Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Частиною першою статті 48 ЦПК України визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами, та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред'явленими вимогами.
За результатами розгляду справи суд приймає рішення, в якому, серед іншого, робить висновок про задоволення позову чи відмову в задоволенні позову, вирішуючи питання про права та обов'язки сторін (позивача та відповідача).
Згідно зі статтю 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд починається спочатку.
Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов'язку відповідати за цим позовом. Установлення цієї обставини є підставою для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Для визнання відповідача неналежним, крім названої обставини, суд повинен мати дані про те, що обов'язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, тобто належного відповідача.
Статтею 175 ЦПК України встановлено, що, викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.
У постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Разом з тим, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
Пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19 також вказав, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов'язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб'єктний склад.
Якщо особа стверджує про порушення її прав наслідками, що спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю органом державної влади (органу місцевого самоврядування), які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни або припинення її цивільних прав чи інтересів або пов'язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових прав чи інтересів, зокрема і щодо оформлення права на земельну ділянку, то визнання незаконними таких рішень і їх скасування є способом захисту відповідних цивільних прав та інтересів.
Звертаючись до суду з цим позовом, позивач просив визнати протиправним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру від 12 грудня 2016 року № 22-32891-СГ «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою»; визнати протиправним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру від 12 липня 2017 року № 22-14499-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у комунальну власність», на підставі якого Ямпільській селищній раді передано у комунальну власність спірні земельні ділянки; визнати протиправною відмову ГУ Держгеокадастру щодо затвердження проектів землеустрою та надання йому в оренду для ведення фермерського господарства земельних ділянок, які були передані у комунальну власність Ямпільській селищній раді.
Звернення ОСОБА_1 до суду із цим позовом зумовлене тим, що земельні ділянки, на які він претендував і щодо яких вчиняв дії, спрямовані на отримання їх в оренду для ведення фермерського господарства, були передані у комунальну власність третій особі - Ямпільській селищній раді. Отже, об'єктом спору у цій справі є земельні ділянки, що є комунальною власністю третьої особи, яку позивач фактично бажає позбавити права власності через скасування відповідних наказів та зобов'язання передати йому спірні земельні ділянки. Таке бажання позивача і форма його реалізації вказують на приватноправовий інтерес позивача, на захист якого, по суті, спрямовано звернення до суду із цими вимогами.
Висновки суду по суті вирішення спору про обґрунтованість або необґрунтованість позовних вимог мають бути зроблені за належного суб'єктного складу її учасників.
З урахуванням зазначеного належними відповідачами у справі, що розглядається, є ГУ Держгеокадастру та Ямпільська селищна рада.
Водночас Ямпільська селищна рада до участі у цій справі залучена як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, а позивач заяв чи клопотань про залучення цієї селищної ради як співвідповідача не заявляв, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
За таких обставин законним та обґрунтованим є висновок апеляційного суду, з яким погоджується Верховним Суд, про те, що підставами для відмови у позові є неналежний суб'єктний склад учасників справи, що не суперечить висновку Великої Палати Верховного Суду, наведеному у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, оскільки заявлені у цій справі вимоги є взаємопов'язані між собою, стосуються не тільки прав та інтересів ГУ Держгеокадастру, а і Ямпільської селищної ради.
Доводи касаційної скарги про неврахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду колегія суддів до уваги не бере з огляду на те, що після встановлення апеляційним судом порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції, це рішення на предмет законності та обґрунтованості в апеляційному порядку не переглядалося.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Оскаржувана постанова апеляційного суду відповідає вимогам закону, і підстав для її скасування немає.
Також немає підстав для постановлення окремої ухвали щодо неправомірних, на думку позивача, дій ГУ Держгеокадастру, оскільки достатніх обґрунтувань цього заявник не навів, а суд касаційної інстанції не встановив грубих порушень, які давали б підстави для її постановлення.
Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Корнійчука Сергія Анатолійовича залишити без задоволення.
Постанову Хмельницького апеляційного суду від 09 липня 2020 року залишити без змін.
Постанова касаційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:А. Ю. Зайцев
В. С. Жданова
Є. В. Коротенко