Ухвала
02 березня 2021 року
м. Київ
справа № 465/4737/17
провадження № 61-278ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Франківського районного суду м. Львова від 16 жовтня 2019 року
та постанову Львівського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Обласного клінічного територіального медичного об'єднання «Фтизіатрія», Обласної психіатричної лікарні с. Вільшани, Закарпатської обласної клінічної лікарні ім. А. Новака, Хустівської районної лікарні про відшкодування шкоди, завданої смертю особи,
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Обласного клінічного територіального медичного об'єднання «Фтизіатрія», Обласної психіатричної лікарні с. Вільшани, Закарпатської обласної клінічної лікарні ім. А. Новака, Хустівської районної лікарні, в якому просив зобов'язати відповідачів відшкодувати моральну шкоду, завдану смертю його матері - ОСОБА_2 , внаслідок незаконного поміщення матері та її утримання
в умовах стаціонару у названих медичних закладах (лікарнях) у період
з 30 травня 2011 року по 10 червня 2011 року та з 10 червня 2011 року
по 07 серпня 2011 року проти її волі, шляхом підроблення її підписів, фальшування медичних діагнозів: туберкульозу легень та судинної деменції (слабоумства), і, як наслідок, незаконного введення в її організм хімічних препаратів, не надання належної медичної допомоги у період погіршення стану її здоров'я з 02 серпня 2011 року по 07 серпня 2011 року, нанесення
їй працівниками медичних закладів побоїв (сильних ударів в голову
та інші частини тіла), отруєння невідомими хімічними препаратами, введення спеціальних хімічних препаратів, які припиняють життєдіяльність організму та провокують виникнення інфаркту міокарда серця, що призвело
до її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 або ІНФОРМАЦІЯ_2.
Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 16 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду
від 17 листопада 2020 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
03 січня 2021 року до Верховного Суду ОСОБА_1 подав касаційну скаргу,
в якій просить скасувати рішення Франківського районного суду м. Львова від 16 жовтня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду
від 17 листопада 2020 року і ухвалити нове судове рішення про задоволення його позову у повному обсязі або направити справу на новий розгляд
до суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 22 січня 2021 року касаційну скаргу
ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліку касаційної скарги.
На виконання вимог вищевказаної ухвали Верховного Суду заявником усунуто недолік касаційної скарги.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає те, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин,
які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на касаційне оскарження судових рішень, посилаючись на те, що копію оскарженої постанови суду апеляційної інстанції, оприлюдненої в Єдиному державному реєстрі судових рішень 02 грудня 2020 року, було отримано ним 04 грудня 2020 року.
Оскільки причина пропуску процесуального строку є поважною,
строк на касаційне оскарження на підставі частини другої
статті 390 Цивільного процесуального кодексу України підлягає поновленню.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Франківського районного суду
м. Львова від 16 жовтня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року подана з дотриманням вимог
статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 4 частини другої
статті 389 ЦПК України.
З урахуванням наведеного, касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити.
Керуючись статтями 389, 390, 394, 395ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку
на касаційне оскарження рішення Франківського районного суду м. Львова від 16 жовтня 2019 року та постанови Львівського апеляційного суду
від 17 листопада 2020 року задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Франківського районного суду м. Львова від 16 жовтня 2019 року
та постанови Львівського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року.
Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Обласного клінічного територіального медичного об'єднання «Фтизіатрія», Обласної психіатричної лікарні с. Вільшани, Закарпатської обласної клінічної лікарні ім. А. Новака, Хустівської районної лікарні про відшкодування шкоди, завданої смертю особи,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Франківського районного суду м. Львова від 16 жовтня 2019 року
та постанову Львівського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року.
Витребувати з Франківського районного суду м. Львова вищезазначену цивільну справу (№ 465/4737/17).
Надіслати відповідачам копію касаційної скарги та доданих
до неї документів, роз'яснити право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України,
у строк до 18 березня 2021 року. До відзиву необхідно додати докази надсилання відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Синельников
С. Ф. Хопта
В. В. Шипович