04 березня 2021 року
м. Київ
справа № 520/6344/2020
адміністративне провадження № К/9901/6200/21
Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Мацедонська В.Е.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2021 року
у справі №520/6344/2020 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якій просив:
- зобов'язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової відпустки термін перебування на службі у Державній пенітенціарній службі України з 26 липня 2001 року по 25 квітня 2014 року та провести перерахунок і виплату грошового забезпечення в частині надбавки за стаж роботи в поліції з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року позовну заяву задоволено.
Зобов'язано Департамент патрульної поліції Національної поліції України зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової відпустки термін перебування на службі у Державній пенітенціарній службі України з 26 липня 2001 року по 25 квітня 2014 року.
Зобов'язано Департамент патрульної поліції Національної поліції України провести ОСОБА_1 перерахунок і виплату грошового забезпечення в частині надбавки за стаж роботи в поліції з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати в загальному розмірі 840,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Департамент патрульної поліції Національної поліції України оскаржив його в апеляційному порядку.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2021 року, апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України - задоволено.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року по справі № 520/6344/2020 - скасовано. Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов залишено без задоволення.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням, позивачем подано касаційну скаргу до Верховного Суду.
Проте, ухвалою Верховного Суду від 18 лютого 2021 року касаційну скаргу повернуто скаржнику у зв'язку із відсутністю підстав касаційного оскарження.
22 лютого 2021 року ОСОБА_1 повторно звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.
За наслідками перевірки касаційної скарги на предмет відповідності вимогам, передбаченим статтями 328-330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддею-доповідачем встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається, в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Отже, системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Позивач у касаційній скарзі посилається на пункт 1 частини статті 328 КАС України, відповідно до якої суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
При цьому, варто зауважити, що скаржником лише процитовано вказаний пункт, але не зазначено постанову Верховного Суду.
Також, скаржником процитовано наступні пункти 2 і 3 частини 4 статті 328 КАС України, та зазначено, що є необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а також, відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
При цьому, позивачем жодним чином не обґрунтоване дане посилання, а лише вказано, що відсутній висновок Верховного Суду щодо подібної справи.
Однак, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту третього частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише посилання на такий підпункт, необхідно указати конкретну норму права щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду.
Крім цього, позивач зазначає, що є підстави застосування статті 353 КАС України, оскільки апеляційний суд встановив обставини, на підставі недопустимих доказів, а саме наданих відповідачем роздруківок судової практики, яка зовсім не відноситься до вказаної справи і є не аналогічною.
Суд вважає за необхідне зауважити, що у разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
При цьому, з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2021 року у справі №520/6344/2020 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про зобов'язання вчинити певні дії - повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими матеріалами.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя В.Е. Мацедонська