04 березня 2021 року
м. Київ
справа № 200/12138/19-а
адміністративне провадження № К/9901/8020/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Губської О.А.,
розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №200/12138/19-а
за позовом ОСОБА_1 до військової частини № НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про скасування наказів як протиправних, зобов'язання поновити на посаді, стягнення суми заробітної плати (грошового забезпечення) за час вимушеного прогулу, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року (прийняте у складі головуючого судді - Михайлик А.С.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2020 року (прийняту у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Гайдара А.В., Міронової Г.)
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до військової частини НОМЕР_1 (11 прикордонний загін Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України) про скасування як протиправних наказів від 15.04.2019 № 102 та від 19.04.2019 № 105 в частині накладення дисциплінарних стягнень "сувора догана", від 04.09.2019 № 290-ОС в частині звільнення в запас, від 09.09.2019 № 295-ОС в частині виключення зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення, зобов'язання поновити на посаді інспектора прикордонної служби 2 категорії - начальника 1 секції гранатометного відділення оперативної протитанкової прикордонної застави (з місцем дислокації н.п. Новогродівка), стягнення суми заробітної плати (грошового забезпечення) за час вимушеного прогулу з дня звільнення в запас (04.09.2019) по день поновлення на службі.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
2. ОСОБА_1 , проходив військову службу за контрактом, укладеним на період з 01 березня 2017 року по 29 лютого 2020 року.
2.1. Між позивачем та Т.в.о. начальника Краматорського прикордонного загону (Ікатегорії) Східного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України укладено контракт про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, за формою затвердженою Указом Президента України від 29 грудня 2009 року № 1115/2009.
2.2. Умовами контракту передбачено, що протягом його дії позивач бере на себе зобов'язання, зокрема, проходити службу за умовами Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, іншими нормативно-правовими актами, що визначають порядок проходження служби та цим контрактом, додержуватися Конституції України, законів України, статутів ЗСУ, Кодексу професійної етики військовослужбовця Державної прикордонної служби України та інших нормативно-правовими актами, що визначають порядок проходження служби, а також виконувати накази начальників; виконувати службові обов'язки та вимоги посадових інструкцій; дотримуватись вимог військової дисципліни; не допускати вчинення порушень; дотримуватись правил та заходів безпеки, обмежень, визначених для військовослужбовця нормативно-правовими актами.
2.3. Наказом Краматорського прикордонного загону Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України від 15 квітня 2019 року № 102 «Про результати службового розслідування» позивачу оголошено дисциплінарне стягнення «сувора догана» через вчинення прапорщиком ОСОБА_1 дисциплінарного правопорушення, що полягає у тому, що перебуваючи у складі прикордонного нараду «Чатовий» на оперативній протитанковій заставі (з м.д. н.п. Новогродівка) позивач не в повній мірі виконав поставлений наказ старшого зміни та користувався особистим мобільним телефоном, у зв'язку з чим відволікався від виконання службових обов'язків.
2.3.1. У наказі вказано, що зазначене свідчить про неналежне виконання позивачем вимог ст.ст. 11, 17 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, пп. 8 п. 5 розділу ІІ Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС України від 19.10.2015 № 1261.
2.4. Наказом Краматорського прикордонного загону Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України від 19 квітня 2019 року № 105 “Про результати службового розслідування” позивачу знов оголошено дисциплінарне стягнення “сувора догана” у зв'язку з вчиненням дисциплінарного правопорушення, що полягає у порушенні порядку екіпірування прикордонних нарядів. Зазначене свідчить про порушення позивачем вимог ст.ст. 11, 14, 17 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ, п. 1 наказу начальника Краматорського прикордонного загону від 27.02.2018 № 2т.
2.5. З наказами від 15 квітня 2019 року № 102 та від 19 квітня 2019 року № 105 позивач ознайомлений 27 червня 2019 року.
2.6. На засіданні атестаційної комісії 11 прикордонного загону Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України від 27 червня 2019 року розглянуто питання щодо звільнення з військової служби прапорщика ОСОБА_1 , про що складено протокол засідання № 19.
2.7. Відповідно до вказаного протоколу, комісією розглядалося питання неналежного виконання службових обов'язків позивачем, який двічі притягався до дисциплінарної відповідальності. Позивачу до відома доведено, що відповідно до п. 284 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України військовослужбовця може бути звільнено з військової служби у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем в разі, коли протягом останніх 12 місяців за неналежне виконання або відмову від виконання взятих на себе під час укладання контракту про проходження військової служби чи контракту про навчання обов'язків він два або більше разів притягувався до матеріальної, адміністративної, кримінальної або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності. Позивач в ході засідання зазначив, що наведені приписи положення йому зрозумілі, проходити службу він має бажання, зміст своїх службових обов'язків доповісти не зміг. Члени комісії одноголосно проголосували за попередження позивача про звільнення. У рішенні комісії, викладеному у протоколі вказано наступне: “враховуючи особисте ставлення до виконання службових обов'язків, притягнення до дисциплінарної відповідальності двічі, відповідно до п. 284 Положення, атестаційна комісія клопоче перед начальником прикордонного загону про звільнення позивача в запис за пп. ж п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону № 2232-XII.
2.8. Постановою Волноваського районного суду Донецької області від 01 серпня 2019 року у справі № 239/248/19 позивача визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП. У постанові зазначено, що 26.06.2019 о 16.30 год. позивач, виконуючи обов'язки військової служби, в умовах особливого періоду, перебував у стані алкогольного сп'яніння на території оперативної протитанкової прикордонної застави (з м.д. н.п. Новогродівка) військової частини НОМЕР_2 , чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
2.9. 02 вересня 2019 року заступником начальника оперативної протитанкової прикордонної застави складено подання про звільнення позивача з військової служби у запас за пп. ж п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону № 2232-XII, із яким того ж дня ознайомлено позивача.
2.10. У поданні вказано, що наказами Краматорського прикордонного загону Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України від 15 квітня 2019 року № 102, від 19 квітня 2019 року № 105 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани, постановою Волноваського районного суду Донецької області від 01 серпня 2019 року у справі № 239/248/19 позивач був визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, через що на засіданні атестаційної комісії позивача попереджено про підготовку матеріалів на звільнення.
2.11. Наказом 11 прикордонного загону Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України від 04 вересня 2019 року № 290-ОС припинено (розірвано) контракт з позивачем та звільнено його з військової служби в запас за пп. ж п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону № 2232-XII у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем без права носіння форми.
2.12. Наказом 11 прикордонного загону Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України від 09 вересня 2019 року № 295-ОС виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення позивача, звільненого в запас у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем без права носіння форми на підставі наказу начальника 11 прикордонного загону від 04.09.2019 № 290-ОС.
2.13. Постановою Донецького апеляційного суду від 30 жовтня 2019 року зазначена постанова Волноваського районного суду Донецької області від 01 серпня 2019 року судом була скасовано.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року залишено без розгляду позов в частині вимог про скасування як протиправних наказів від 15 квітня 2019 року № 102 та від 19 квітня 2019 року № 105.
3.1. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2020 року, в задоволенні позову відмовлено.
3.2. Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що скасування постанови про визнання позивача винним у скоєнні адміністративного правопорушення не свідчить про наявність підстав для поновлення його на службі, оскільки наказами від 15 квітня 2019 року № 102, від 19 квітня 2019 року № 105 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани що є достатнім для встановлення факту систематичного невиконання позивачем умов контракту. Накази про звільнення з військової служби є правомірними, а дії відповідача при виданні оскаржуваних наказів є такими, що вчинені в межах повноважень та у спосіб, передбачені чинним законодавством України.
IV. Касаційне оскарження
4. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу.
4.1. Посилаючись на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України, позивач вказує на необхідність відступлення від висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного в постановах Верховного Суду від 07 лютого 2018 року у справі №802/2306/16-а, у справі № 825/2003/13-а та від 21 березня 2018 року у справі №822/838/17.
4.2. В обґрунтування касаційної скарги позивач вказує, що судами першої та апеляційної інстанцій не враховано, що його було звільнено не після другого дисциплінарного стягнення, а після притягнення до адміністративної відповідальності на підставі постанови суду, яка в подальшому була скасовано за результатами апеляційного перегляду.
4.3. Пункт 284 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затверджене Указом Президента України від 29 грудня 2009 року № 1115/2009 (далі - Положення № 115/2009) не містить імперативного зазначення про звільнення після накладення другого стягнення.
4.4. Скаржник зазначає, що встановлення законності звільнення позивача із служби є предметом спору у даній справі, а тому суди, відповідно до на статті 210 КАС України, повинні були встановити: чи дійсно мали місце вчинки, за які позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності, чи відповідає застосований вид відповідальності таким вчинкам, чи діяв відповідач при прийнятті оскаржуваних наказів від 15 квітня 2019 року № 102 та 19 квітня 2019 року № 105 на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
4.5. У зв'язку із наведеним позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
5. У відзиві на касаційну скаргу, відповідач посилається на те, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з дотриманням норм процесуального права, а тому не підлягають скасуванню.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
6. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
7. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
8. Згідно з частиною1 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон №2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
9. Частинами 2-4, 13 статті 2 Закон №2232-XII передбачено, що проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
9.1. Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
9.2. Виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
10. Статтею 24 Закону № 2232-XII передбачено, що закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
11. Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України (частина 7 статті 26 Закону № 2232-XII).
12. Відповідно до підпункту "ж" пункту 2 частини 5 статті 26 Закону № 2232-XII контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах: під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації): у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.
13. За приписами статті 11 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» №548 (далі - Закон № 548) до загальних обов'язків військовослужбовців відноситься необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України, покладає на військовослужбовців такі обов'язки, зокрема, беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини.
14. Відповідно до статті 16 Закону № 548 кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
15. Статтею 17 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» визначено, що на військовослужбовців під час перебування на бойовому чергуванні, у внутрішньому і гарнізонному наряді, а також під час виконання інших завдань покладаються спеціальні обов'язки. Ці обов'язки та порядок їх виконання визначаються законами і статутами Збройних Сил України, а також іншими нормативно-правовими актами, що приймаються на основі законів і статутів Збройних Сил України.
16. Відповідно до статті 26 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
17. Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі - Дисциплінарний статут ЗСУ), який визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг. Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту. Дія Дисциплінарного статуту Збройних Сил України поширюється на Державну прикордонну службу України, Службу безпеки України, Національну гвардію України та інші військові формування, створені відповідно до законів України, Державну спеціальну службу транспорту, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України.
18. Пунктами 1, 2 Дисциплінарного статут ЗСУ визначено, що військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
18.1. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
19. За приписами пункту 5 Дисциплінарного статут ЗСУ стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків.
20. Відповідно до статті 6 Дисциплінарного статуту право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов'язок підлеглого - їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження. Наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк. У разі непокори чи опору підлеглого командир зобов'язаний для відновлення порядку вжити всіх передбачених законами та військовими статутами заходів примусу аж до арешту винного й притягнення його до кримінальної відповідальності.
21. Відповідно до пункту 45 Дисциплінарного статут ЗСУ у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення. За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
22. За приписами пункту 84 Дисциплінарного статут ЗСУ прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
23. Згідно з пунктами 5, та 6 Положення № 1115/2009 громадяни, які вступили на військову службу за контрактом або за призовом, складають Військову присягу на вірність Українському народу в порядку, визначеному Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України. Початок і закінчення проходження військової служби, строки військової служби, а також граничний вік перебування на військовій службі визначено Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу".
24. Відповідно до пункту 284 Положення № 1115/2009 військовослужбовця може бути звільнено з військової служби у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем в разі, коли протягом останніх 12 місяців за неналежне виконання або відмову від виконання взятих на себе під час укладання контракту про проходження військової служби чи контракту про навчання обов'язків він два або більше разів притягувався до матеріальної, адміністративної, кримінальної або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності.
25. За приписами пункту 288 Положення № 1115/2009 у разі звільнення військовослужбовця з військової служби за рішенням командування за розпорядженням начальника органу Держприкордонслужби, в якому проходить службу військовослужбовець, кадровий підрозділ органу забезпечує підготовку подання про його звільнення.
26. Відповідно до пункту 292 Положення № 1115/2009 наказ про звільнення військовослужбовця з військової служби видається відповідною посадовою особою.
26.1. Після надходження до органу Держприкордонслужби витягу з наказу начальника органу Держприкордонслужби вищого рівня або письмового повідомлення зазначеного органу про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу начальника органу Держприкордонслужби, в якому військовослужбовець проходить військову службу, про його звільнення військовослужбовець здає в установлені строки посаду, з ним проводиться розрахунок, військовослужбовець виключається із списків особового складу органу Держприкордонслужби і направляється на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за обраним місцем проживання.
27. Відповідно до пункту 297 цього Положення військовослужбовець, стосовно якого прийнято рішення про дострокове розірвання (припинення) контракту про проходження військової служби з ініціативи командування, має право оскаржити наказ про дострокове розірвання (припинення) контракту і звільнення з військової служби у порядку, встановленому законодавством. Оскарження не зупиняє виконання зазначеного наказу.
VI. Позиція Верховного Суду
28. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
29. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
30. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.
31. Згідно з пунктом 284 Положення № 1115/2009 військовослужбовця може бути звільнено з військової служби у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем в разі, коли протягом останніх 12 місяців за неналежне виконання або відмову від виконання взятих на себе під час укладання контракту про проходження військової служби чи контракту про навчання обов'язків він два або більше разів притягувався до матеріальної, адміністративної, кримінальної або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності.
32. Тобто, військовослужбовця може бути звільнено лише за проступок, вчинений після застосування до нього дисциплінарного стягнення за невиконання ним своїх обов'язків, визначених контрактом або за порушення дисципліни.
33. Колегія суддів зазначає, що у розумінні зазначеного спеціального законодавства з питань проходження військової служби під терміном “систематичне невиконання умов контракту” слід розуміти, що система має місце у разі вчинення військовослужбовцем дисциплінарного проступку після застосування до нього дисциплінарного стягнення, яке не втратило юридичної сили.
34. З матеріалів справи вбачається, що наказом 11 прикордонного загону Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України від 04 вересня 2019 року № 290-ОС з позивачем припинено (розірвано) контракт та звільнено його з військової служби в запас за підпунктом ж пункту 2 частини 5 статті 26 Закону № 2232-XII у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем без права носіння форми
35. Судами попередніх інстанцій вірно зауважено, що у зазначеному випадку командир військової частини, при прийнятті рішення про звільнення військовослужбовця з підстав систематичного невиконання ним умов контракту, не повинен брати до уваги наявність чи відсутність негативних наслідків, термін проходження служби, рівень знань, тощо, оскільки дані обставини враховуються саме у випадку притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та обрання виду стягнення.
36. Колегія суддів Верховного Суду вважає безпідставними доводи скаржника щодо не врахування відповідачем ступеня тяжкості порушень, за які до нього застосовано дисциплінарні стягнення згідно наказів від 15 квітня 2019 року № 102 та від 19 квітня 2019 року № 105, оскільки для встановлення систематичного невиконання умов контракту військовослужбовців ступень вчиненого дисциплінарного правопорушення не має значення.
37. Верховний Суд звертає увагу, що на момент прийняття оскаржуваного наказу від 04 вересня 2019 року № 290-ОС в частині звільнення в запас, дисциплінарні стягнення, зазначені у поданні щодо позивача, не були зняті чи скасовані.
38. В свою чергу, скасування постановою Донецького апеляційного суду від 30 жовтня 2019 року постанови Волноваського районного суду Донецької області від 01 серпня 2019 року, якою позивача було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 172-20 КУпАП, не свідчить про відсутність підстав для звільнення його із військової служби за пунктом 284 Положення та статтею 26 Закону № 2232-XII у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем, оскільки на момент звільнення у позивача залишалось два не знятих та не скасованих дисциплінарних стягнень.
39. Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07 лютого 2018 року у справі №802/2306/16-а, у справі № 825/2003/13-а та від 21 березня 2018 року у справі №822/838/17.
40. Позивачем не наведено в касаційній скарзі належних обґрунтувань, які б спростовували висновки викладені у вказаних постановах Верховного Суду, а тому Суд не вбачає підстав відступу від них.
41. Щодо доводів скаржника про не з'ясування судами попередніх інстанцій обставин притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за наказами від 15 квітня 2019 року № 102 та від 19 квітня 2019 року № 105 колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.
42. Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивача було притягнуто двічі до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного правопорушення, яке виразилось у тому, що перебуваючи у складі прикордонного нараду «Чатовий» на оперативній протитанковій заставі (з м.д. н.п. Новогродівка) позивач не в повній мірі виконав поставлений наказ старшого зміни та користувався особистим мобільним телефоном, у зв'язку з чим відволікався від виконання службових обов'язків та у вчиненні дисциплінарного правопорушення, що полягає у порушенні порядку екіпірування прикордонних нарядів.
43. Умовами контракту, укладеного між позивачем та Т.в.о. начальника Краматорського прикордонного загону (Ікатегорії) Східного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України передбачено, що протягом його дії позивач бере на себе зобов'язання, зокрема, проходити службу за умовами Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, іншими нормативно-правовими актами, що визначають порядок проходження служби та цим контрактом, додержуватися Конституції України, законів України, статутів ЗСУ, Кодексу професійної етики військовослужбовця Державної прикордонної служби України та інших нормативно-правовими актами, що визначають порядок проходження служби, а також виконувати накази начальників; виконувати службові обов'язки та вимоги посадових інструкцій; дотримуватись вимог військової дисципліни; не допускати вчинення порушень; дотримуватись правил та заходів безпеки, обмежень, визначених для військовослужбовця нормативно-правовими актами.
44. В свою чергу, службовим розслідуванням встановлено, що позивачем не було дотримано вимоги вказаного контракту та допущено порушення ст.ст. 11, 17 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, пп. 8 п. 5 розділу ІІ Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС України від 19.10.2015 № 1261, оскільки перебуваючи у складі прикордонного нараду «Чатовий» на оперативній протитанковій заставі (з м.д. н.п. Новогродівка) позивач не в повній мірі виконав поставлений наказ старшого зміни та користувався особистим мобільним телефоном, у зв'язку з чим відволікався від виконання службових обов'язків, за що, Наказом Краматорського прикордонного загону Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України від 15 квітня 2019 року № 102 «Про результати службового розслідування» позивачу оголошено дисциплінарне стягнення «сувора догана».
45. Також, позивачем порушено вимоги ст.ст. 11, 14, 17 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ, п. 1 наказу начальника Краматорського прикордонного загону від 27.02.2018 № 2т, оскільки вчинено дисциплінарне правопорушення, що полягає у порушенні порядку екіпірування прикордонних нарядів, за що, Наказом Краматорського прикордонного загону Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України від 19 квітня 2019 року № 105 “Про результати службового розслідування” позивачу знов оголошено дисциплінарне стягнення “сувора догана”.
46. За наведених обставин у справі, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про допущення позивачем двох дисциплінарних правопорушень, що свідчить про систематичність невиконання умов контракту.
47. Доводи касаційної скарги таких висновків не спростовують і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.
48. Положеннями статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
49. Таким чином, оскільки суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, підстави для їх скасування відсутні, а тому касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а згадані судові рішення - без змін.
VIІ. Судові витрати
50. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
2. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2020 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіО.В. Калашнікова М.В. Білак О.А. Губська