04 березня 2021 року
м. Київ
справа № 480/1704/19
адміністративне провадження № К/9901/24732/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Cтеценка С.Г., Тацій Л.В.
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 480/1704/19
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 27.06.2019, постановлену суддею Шаповалом М.М.
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2019, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді - Перцової Т.С., суддів: Калиновського В.А., Любчич Л.В.,-
І. РУХ СПРАВИ
1. 16.05.2019 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач), в якому просив суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо виплати йому пенсії з обмеженням максимальним розміром з 09.02.2015 по 28.02.2017;
- зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити йому пенсію без обмеження максимальним розміром з 09.02.2015 по 28.02.2017;
- зобов'язати відповідача здійснити йому виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 09.02.2015 по 28.02.2017 однією сумою з нарахуванням та виплатою компенсації втрати частини доходу.
2. Обґрунтовуючи адміністративний позов позивач посилався на відсутність строкового обмеження стосовно виплати нарахованої пенсії (на підставі рішення суду) у визначеному законодавством розмірі за період з 09.02.2015 по 28.02.2017, яку він не отримував у зв'язку з непроведенням виплати (обмеженням максимальним розміром) пенсії з вини суб'єкта владних повноважень.
3. Сумський окружний адміністративний суд ухвалою від 27.06.2019, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2019, відповідно до статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з підстав визначених статтею 123 КАС України, залишив позовну заяву без розгляду, оскільки така подана поза межами встановленого КАС України строку звернення до суду без наявності поважних причин його пропуску.
4. Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій позивач 27.09.2019 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 27.06.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2019, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
5. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2019 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А.І.- головуючий суддя, судді: Стеценко С.Г., Тацій Л.В.
6. Ухвалою Верховного Суду від 04.09.2019 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач з 01.01.2007 перебуває на у обліку у відповідача та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII).
Позивач не погодившись з розрахунком пенсії, обчисленої з грошового забезпечення без урахування грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні звернувся з позовом до суду.
Охтирський міськрайонний суд Сумської області постановою від 06.06.2016 у справі № 583/1452/16-а визнав дії відповідача щодо обчислення та виплати позивачу пенсії з грошового забезпечення без урахування грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні відповідно до довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.02.2016 № 11/317 та від 09.02.2016 № 11/318 протиправними. Зобов'язав відповідача перерахувати розмір раніше призначеної пенсії та виплачувати позивачу пенсію, обчисливши розмір пенсії з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні відповідно до довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.02.2016 № 11/317 та від 09.02.2016 № 11/318 з 17.08.2005 та здійснити виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 09.02.2016 з нарахуванням компенсації втрати частини доходу. У іншій частині позову відмовив.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2016 постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 06.06.2016 у справі № 583/1452/16-а в частині зобов'язання відповідача перерахувати розмір раніше призначеної пенсії та виплачувати позивачу пенсію, обчисливши розмір пенсії з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні відповідно до довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.02.2016 № 11/317 та від 09.02.2016 № 11/318 з 17.08.2005 та здійснити виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 09.02.2016 з нарахуванням компенсації втрати частини доходу скасовано. Прийнято в цій частині нову постанову, якою зобов'язано відповідача перерахувати розмір раніше призначеної пенсії та виплачувати позивачу пенсію, обчисливши розмір пенсії з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні відповідно до довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.02.2016 № 11/317 та від 09.02.2016 № 11/318 з 09.02.2015 та здійснити виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 09.02.2015. В іншій частині постанову суду залишено без змін.
На виконання вказаних судових рішень у справі № 583/1452/16-а відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 09.02.2015, розмір якої склав 35 817,20 грн.
Однак, пенсію, яка фактично виплачувалась позивачу після перерахунку, обмежено максимальним розміром у сумі 9 490,00 грн (10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність) за період з 09.02.2015 по 01.09.2015 - на підставі Закону України «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VІ (далі - Закон № 3668-VІ), а за період з 01.09.2015 - на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 № 911-VІІІ (далі - Закон № 911-VІІІ) у сумі 10 740,00 грн.
Не погодившись із обмеженням максимальним розміром пенсії після проведення перерахунку, позивач оскаржив такі дії відповідача в судовому порядку.
Постановою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 27.11.2017 у справі № 583/2284/17 визнано протиправними дії відповідача щодо обмеження пенсії позивачу максимальним розміром. Зобов'язано відповідача перерахувати та виплачувати позивачу пенсію без обмеження розміру пенсії максимальним розміром з 09.02.2015. Зобов'язано відповідача здійснити виплату позивачу суму недоплаченої частини основного розміру пенсії з 09.02.2015.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2018 у справі № 583/2284/17 постанову суду першої інстанції скасовано у частині зобов'язання відповідача перерахувати та виплачувати позивачу пенсію без обмеження розміру пенсії максимальним розміром з 09.02.2015. В цій частині прийнято нову постанову, якою зобов'язано відповідача перерахувати та виплатити позивачу пенсію без обмеження розміру пенсії максимальним розміром з 01.03.2017. Позовні вимоги в частині періоду з 09.02.2015 по 28.02.2017 залишено без розгляду. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.
Позивач 16.05.2019 звернувся до суду з даним позовом з вимогами щодо виплати пенсії без обмеження максимальним розміром за період з 09.02.2015 по 28.02.2017, які постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2018 у справі № 583/2284/17 вже були залишені без розгляду, з підстав пропуску строку звернення до суду, встановленого статтею 99 КАС України.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Залишаючи позовну заяву без розгляду суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, застосував процесуальні наслідки, передбачені статтею 240 КАС України, з підстав визначених статтею 123 КАС України, а саме пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду. Суди попередніх інстанцій виходили з того, що в цій справі предметом спору є обмеження пенсії позивача максимальним розміром, однак позивачу не було призначено пенсію у більшому ніж максимальний розмір, передбачений Законом № 3668-VІ та Законом № 911-VІІІ, такий лише використовувався як розрахункова величина при перерахунку пенсії та не є нарахованим, а тому до спірних правовідносин не підлягають застосуванню спеціальні норми у сфері соціального захисту щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії, зокрема стаття 46 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) та стаття 51 Закону № 2262-XII.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
9. Касаційна скарга мотивована, зокрема тим, що право позивача щодо перерахунку пенсії є абсолютним та не може бути обмежено будь-яким строком у силу вимог частини третьої статті 51 Закону № 2262-XII. Крім того, позивач зазначив, що у спірних відносинах має місце триваюче порушення його прав, оскільки відповідач не вчиняє належних дій щодо виплати йому пенсії без обмеження максимальним розміром за період з 09.02.2015 по 28.02.2017, а тому, в даному випадку оскаржується бездіяльність відповідача, яка не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим, що на переконання позивача свідчить про безпідставність залишення адміністративного позову без розгляду.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
10. Приймаючи рішення про залишення адміністративного позову без розгляду, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду з даним позовними вимогами за період з 09.02.2015 по 28.02.2017 та не наведено поважних причин пропуску цього строку.
11. Надаючи оцінку встановленим судами фактичним обставинам справи та застосуванню норм процесуального права колегія суддів виходить з наступного.
12. Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
13. Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
14. За змістом частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
15. Відповідно до частини четвертої статті 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
16. З матеріалів справи видно, що 14.05.2019 позивач звернувся до суду з цим позовом з вимогами щодо перерахунку та виплати пенсії без обмеження максимальним розміром з 09.02.2015 по 28.02.2017, які постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2018 у справі № 583/2284/17 вже були залишені без розгляду.
17. Суди попередніх інстанцій залишаючи позовну заяву без розгляду дійшли висновку про те, що позивачем пропущено строк звернення до суду, оскільки позивач дізнався про порушення своїх прав при отриманні вже перерахованої на підставі судового рішення пенсії ще у січні 2017 року, в той час як вперше звернувся до суду з позовними вимогами щодо протиправності обмеження такої максимальним розміром 29.08.2017, а звернення у цій справі відбулося лише 14.05.2019.
18. Підставою для звернення до суду у цій справі слугувало протиправне, на думку позивача, обмеження граничними розмірами пенсії, перерахованої йому на підставі судового рішення.
19. Відповідно до довідок від 29.12.2016 про перерахунок пенсії, копії яких наявні у матеріалах справи, відповідачем здійснено позивачу з 09.02.2015 перерахунок пенсії з урахуванням основаних та додаткових видів грошового забезпечення на підставі судового рішення, за результатами якого, нараховано пенсію 35 871,20 грн, розмір якої обмежено до 9490 грн та перерахунок з 01.09.2019 пенсії з урахуванням основаних та додаткових видів горошкового забезпечення на підставі судового рішення, за результатами якого, нараховано пенсію 35 951,20 грн, розмір якої обмежено до 10 740 грн.
20. Колегія суддів звертає увагу на те, що перерахунок пенсії передбачає перегляд розміру вже призначеної пенсії у випадках визначених законом, зокрема у зв'язку з прийняттям нових законодавчих актів або наданням додаткових документів, які дають право на подальший перегляд розміру призначеної пенсії, за результатами якого, такі суми вважаються нарахованими та підлягають виплаті. Водночас пенсія стає «нарахованою» в момент призначення пенсії і залишається такою («нарахованою») до її чергової зміни. Зважаючи на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що розмір пенсії позивача за результатами його перерахунку на підставі рішення суду не є нарахованим, а лише використовувався як розрахункова величина при встановленні розміру пенсії позивача з обмеженням її максимальним розміром.
21. В свою чергу, строки, за які підлягає виплаті пенсія, врегульовані також нормами законодавства у сфері соціального захисту, які є спеціальними відносно правовідносин, що склались між позивачем і відповідачем.
22. Так, спеціальне законодавство у сфері соціального захисту, а саме стаття 46 Закону № 1058-IV визначає, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Відповідно до частини другої статті 55 Закону №2262-XII нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів
23. Буквальне тлумачення наведених норм права дає підстави вважати, що ці норми закону стосуються вже нарахованих сум пенсій за минулий час, однак не виплачених з вини Пенсійного фонду України.
24. Необхідними умовами застосування зазначених положень спеціального закону є факт нарахування сум пенсій за минулий час та доведеність вини пенсійного органу - наявність протиправних дій або протиправної бездіяльності, наслідками яких стала невиплата сум пенсій.
25. Аналіз зазначених положень свідчить про відсутність строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала з вини держави в особі її компетентних органів.
26. Водночас, позивач звертаючись до суду з цим позовом, посилається на протиправність дій пенсійного органу щодо обмеження максимальним розміром пенсії, яка перерахована (нарахована) на виконання судового рішення, що дає підстави для застосування до спірних правовідносин спеціальних строків, визначених статтею 46 Закону № 1058-ІV і статтею 55 Закону № 2262-ХІІ.
27. Вирішуючи питання щодо застосування до спірних правовідносин строку звернення до суду, колегія суддів звертає увагу на те, що за змістом положень частини другої статті 122 КАС України, яка, за загальним правилом, встановлює шестимісячний строк звернення до суду який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, як наведено вище, у цій справі підлягають застосуванню норми статті 46 Закону № 1058-ІV та статті 55 Закону № 2262-ХІІ, які є спеціальними по відношенню до статті 122 КАС України, а отже така до спірних правовідносин не застосовується.
28. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
29. З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судами попередніх інстанцій було допущено порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконних рішень, які перешкоджають подальшому провадженню у справі, у зв'язку з чим касаційна скарга підлягає задоволенню, а рішення судів попередніх інстанцій - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 27.06.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2019 - скасувати, а справу № 480/1704/19 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
А.І. Рибачук
С.Г. Стеценко
Л.В. Тацій,
Судді Верховного Суду