про відмову у відкритті касаційного провадження
04 березня 2021 року
м. Київ
справа № 361/4236/17
адміністративне провадження № К/9901/5097/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2021 року (колегія у складі суддів Ключковича В.Ю., Парінова А.Б., Беспалова О.О.)
у справі № 361/4236/17
за позовом ОСОБА_1
до Броварської міської ради
про визнання дій протиправними та скасування рішень.
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Броварської міської ради, в якому просив визнати протиправною та скасувати рішення Броварської міської ради від 22.06.2017 № 600-30-07 про відмову у наданні йому дозволу на розроблення проєктів землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в межах міста Бровари; зобов'язати відповідача відшкодувати вартість земельної ділянки у розмірі 1,2 млн. грн, матеріальну шкоду у розмірі 1,5 млн. грн, моральну шкоду у розмірі 1,5 млн. грн.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 20.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2020, позов задоволено частково; зобов'язано Броварську міську раду Київської області розглянути на черговій сесії міської ради питання щодо грошової компенсації ОСОБА_1 вартості неотриманої ним земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
27.03.2020 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд рішення суду першої інстанції за нововиявленими та виключними обставинами.
Броварський міськрайонний суд Київської області ухвалою від 01.04.2020 (суддя Дутчак І.М.) залишив зазначену заяву без руху, а ухвалою від 05.05.2020 - повернув її заявнику.
04.09.2020 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд ухвал суду від 01.04.2020 та від 05.05.2020 за нововиявленими та виключними обставинами.
Броварський міськрайонний суд Київської області ухвалою від 21.09.2020 (суддя Петришин Н.М.) відмовив у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами.
ОСОБА_1 оскаржив ухвалу суду від 21.09.2020 у апеляційному порядку.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 04.12.2020 залишив апеляційну скаргу без руху; надав ОСОБА_1 строк для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 18.01.2021 відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
16.02.2021 ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій із посиланням на порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2021 та направити справу для продовження розгляду.
Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що 14.12.2020 подав до суду апеляційної інстанції заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, яку обґрунтовував тим, що 02.10.2020 отримав копію ухвали суду від 21.09.2020, з 05.10.2020 до 28.10.2020 проходив амбулаторне лікування за діагнозом запалення легень, з ускладненнями через хворобу серця та сахарний діабет; 09.11.2020 подав апеляційну скаргу; вважає, що оскаржив судове рішення у межах 15 днів та не пропустив строк на апеляційне оскарження. Суд апеляційної інстанції вирішив питання щодо відкриття провадження з перевищенням строку, встановленого п. 3, 4 ст. 299 КАС України, не врахував його тяжкий стан як особи з інвалідністю вже 37 років, дію в Державі карантину через поширення COVID-19 та стаціонарного лікування лише при захворюванні на коронавірусну інфекцію. У 2020 році був великий ризик захворювання на COVID-19, він неодноразово відмовлявся від санітарно-курортного лікування і не наполягав на лікування на стаціонарі.
Згідно з Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.02.2021 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
Верховний Суд ухвалою від 24.02.2021 визнав необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді-доповідача Кравчука В.М. та передав заяву до Секретаріату Касаційного адміністративного суду.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.02.2021 визначено суддю Шарапу В.М. для вирішення питання про відвід судді.
Верховний Суд ухвалою від 01.03.2021 відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Кравчука В.М.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження у справі, Суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Крім того, п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України визначено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
При цьому, учасники справи не звільняються від зобов'язань добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо оскарження судового рішення у визначених законом випадках (п. 5 ч. 3 ст. 44 КАС України).
Строк на подання апеляційної скарги на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 21.09.2020 закінчився 06.10.2020.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції встановив, що ОСОБА_1 отримав 02.10.2020 копію зазначеної ухвали суду, тому відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України мав право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у разі подання апеляційної скарги до 19.10.2020.
Касаційну скаргу подано лише 09.11.2020.
З огляду на ч. 1, 6 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Тобто, процесуальний закон визначає безперервність строків незалежно від наявності вихідних, святкових або інших неробочих днів.
Статтями 120, 295 КАС України не передбачає можливості зміни початку чи зупинення відліку процесуального строку.
Тому, ОСОБА_1 помилково вважає, що його перебування на амбулаторному лікуванні зупиняє перебіг процесуальних строків на подання апеляційної скарги.
Процесуальний строк може бути поновлений судом за наявності поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин його пропуску.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що cтроки на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції є безперервними, могли бути продовжені лише у випадку хвороби скаржника та перебуванні його на лікуванні на кінцеву дату оскарження такої ухвали.
Оцінюючи поважність причин пропуску строку, суд апеляційної інстанції врахував період перебування ОСОБА_1 на амбулаторному лікуванні, в ухвалі про залишення без руху, та надалі, в ухвалі про відмову у відкритті апеляційного провадження; в межах дискреційних повноважень визнав неповажними причини пропуску строку на подання апеляційної скарги у період з 29.10.2020 до 08.11.2020, коли останній не знаходився на амбулаторному чи стаціонарному лікуванні.
Зважаючи на викладене, Суд вважає, що правильне застосовування судом апеляційної інстанції п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України є очевидним.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом п. 2 ч. 2 цієї ж статті у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Дія зазначеної норми поширюється, зокрема, на ухвали суду апеляційної інстанції, перелік яких наведений у ч. 3 ст. 328 КАС України. До цього переліку належить й ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження.
За викладених обставин, Суд вважає, що касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2021 слід визнати необґрунтованою, що є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись ст. 328, 332, 333, 359 КАС України, Суд,-
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2021 року у справі № 361/4236/17.
2. Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб