04 березня 2021 року
м. Київ
справа № 380/7873/20
адміністративне провадження № К/9901/6185/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,
перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2020 року у справі №380/7873/20 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії,
Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не додано документа про сплату судового збору та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2020 року в задоволенні заяви ІНФОРМАЦІЯ_1 про продовження строку для усунення недоліку апеляційної скарги відмовлено, апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року у справі № 380/7873/20 повернуто скаржнику.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідачем подано касаційну скаргу, яка надійшла до суду касаційної інстанції 24 лютого 2021 року.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд зазначає таке.
Повертаючи апеляційну скаргу суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржником не виконано вимоги ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2021 року про залишення апеляційної скарги без руху, а саме: не додано документа про сплату судового збору.
За змістом пункту 1 частини п'ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановленихстаттею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За правилами пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, в установлений судом строк, вона повертається позивачеві.
Зі змісту ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2020 року вбачається, що копію зазначеної ухвали скаржник отримав 27 січня 2021 року за допомогою електронних засобів зв'язку на адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2
Водночас, 08 лютого 2021 року до суду апеляційної інстанції надійшла заява скаржника про продовження строку на усунення недоліку апеляційної скарги.
У вказаній заяві скаржник просив продовжити строк для усунення недоліку апеляційної скарги у зв'язку з тим, що командуванням Сухопутних військ Збройних Сил України станом на 08 лютого 2021 року не профінансовано заявку на оплату судового збору.
Однак, як заначила колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду, наведені скаржником у клопотанні обставини щодо відсутності можливості сплатити судовий збір у визначений судом строк не були підтверджені жодними належними і допустимими доказами.
Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень Кодексу адміністративного судочинства України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
Відповідно до частини першої статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Частиною другою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
В той же час, суд апеляційної інстанції зазначив, що доводи скаржника про необхідність продовження процесуального строку є необґрунтованими, а заява безпідставною, оскільки належних доказів наявності обставин, які перешкоджають виконанню вимог процесуального закону ним не надано.
Також судом заначено, що скаржником не надано доказів того, що ним, після залишення апеляційної скарги без руху вчинялися відповідні дії з метою усунення недоліку апеляційної скарги визначеного в ухвалі судді-доповідача, та які б свідчили, що скаржник виконає в подальшому вимоги такої ухвали.
Отже, у суду апеляційної інстанції були відсутні підстави для продовження строку усунення недоліку апеляційної скарги.
Таким чином, у встановлений суддею-доповідачем строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не було усунуто недоліку апеляційної скарги та відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернуто скаржнику.
У поданій касаційній скарзі відповідач вказує про те, що головним розпорядником коштів є Міністерство оборони України, яке наявний фінансовий ресурс направляє на здійснення заходів щодо укріплення обороноздатності держави, протидії російській загрозі та здійсненні заходів щодо укріплення обороноздатності держави, а також створення належної матеріально-технічної бази для лікування, реабілітації та оздоровлення військовослужбовців та інших осіб, у тому числі тих, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, у зв'язку з чим майновий стан Львівського обласного комісаріату, як розпорядника коштів другого рівня, не дав можливості своєчасно, у встановлений судом строк оплатити судовий збір.
Суд, перевіривши матеріали касаційної скарги, дійшов висновку, що проблема фінансування бюджетної установи не може бути самостійною підставою для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги у частині сплати судового збору, встановленого законом. Сплата судового збору є обов'язком скаржника, а тому зловживання правом на звільнення, відстрочення чи розстрочення від його сплати є неприпустимим.
Відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб'єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Проаналізувавши встановлені судами обставини справи, предмет спору та обраний відповідачем спосіб захисту його прав, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалено із правильним очевидним застосуванням положень статті 298 КАС України, а мотиви касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм права.
За змістом пункту 2 частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Дія цієї норми поширюється, серед іншого, на ухвали судів апеляційної інстанції, перелік яких наведений у частині третій статті 328 КАС України.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтею 333 КАС України
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2020 року у справі №380/7873/20 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. А. Губська
Судді М. В. Білак
О. В. Калашнікова