04 березня 2021 року
Київ
справа №800/521/17
адміністративне провадження №Зн/9901/2/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Блажівської Н.Є., перевіривши заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Верхового Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 29 січня 2018 року в справі №800/521/17 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання незаконним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні ді
ОСОБА_1 (надалі також - Позивач, заявник, ОСОБА_1 ) 22 листопада 2017 року звернулася до суду з адміністративним позовом до Вищої ради правосуддя (надалі також - ВРП) про визнання незаконним і скасування рішення ВРП від 31 жовтня 2017 року № 3505/0/15-17 «Про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Самарського районного суду міста Дніпропетровська» (далі - Спірне рішення) та про зобов'язання ВРП розглянути повторно рекомендацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 25 березня 2015 року № 340/бо-15 і матеріали до неї щодо обрання ОСОБА_1 на посаду судді Самарського районного суду міста Дніпропетровська безстроково з урахуванням висновків, викладених у судовому рішенні.
Рішенням Верхового Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 29 січня 2018 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ВРП про визнання незаконним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Великою Палатою Верховного Суду апеляційну скаргу представника Позивача Мірошниченко Н.В. залишено без задоволення, а рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 січня 2018 року у справі №800/521/17 - без змін.
27 лютого 2021 року ОСОБА_1 надіслано до Суду заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Верхового Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 29 січня 2018 року.
В обґрунтування наявності підстав для перегляду рішення за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 зазначила таке.
Судами при ухваленні судових рішень було проігноровано необхідність дотримання статті 127 Конституції України, яка передбачає, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, який, крім загальних умов про вік, освіту та стаж, має бути доброчесним і компетентним. Ні Велика Палата, ні Касаційний суд не звернули увагу на відсутність висновку вищої кваліфікаційної комісії суддів України (надалі також - ВККС України) або ВРП про недоброчесність і некомпетентність заявника; натомість, враховано тільки одну обставину - скасування прийнятого судового рішення від 1 жовтня 2012 року. Суд вказав, що визначальним критерієм рішення ВРП є встановлення ВККС України порушення, кваліфікованого за пунктом першим частини першої статті 83 Закону "Про судоустрій і статус суддів"(строк притягнення до відповідальності (можлива догана) за який закінчився у 2013 році), як такого, що може негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади. Отже, Суд не дослідив по суті рішення ВККС України від 27 травня 2016 року.
ОСОБА_1 також вказує, що суди не звернули увагу, що ВРП ухвалила оскаржуване рішення з порушенням закріпленого статтями 21, 24 Конституції України принципу рівності, оскільки за аналогічних обставин щодо інших суддів вирішувала це питання позитивно для них, ВРП не дотрималася гарантованого статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) права на повагу до приватного і сімейного життя та принципу юридичної визначеності, передбаченого статтею 6 Конституції України. Так, у законодавстві України не конкретизовано, що саме слід вважати «іншими обставинами», які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв'язку з призначенням, і це надає ВРП необмежену можливість застосовувати цей критерій до будь-якої провини судді. Ні ВККС України, ні ВРП, ні Суди не взяли до уваги статистичні дані Верховного Суду України щодо роботи судів загальної юрисдикції у 2014 році, в якому вказано, що апеляційними судами скасовано та змінено 23,5 тисяч рішень у цивільних справах, а касаційним судом скасовано 6,5 тис. рішень місцевих та апеляційних судів, за такими критеріями, як у справі заявника, не відмовляють у призначенні на посаду судді безстроково та не звільняють з посади судді.
16 березня 2018 року, як вказує Позивач у заяві, нею подано до суду адміністративний позов та додаткові пояснення про визнання незаконним (відрахуванні) вагітної жінки, скасування наказу Самарського суду від 19 лютого 2018 року, який рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 804/1938/18 від 19 вересня 2018 року, залишеним без змін постановами Третього апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року та Верховного Суду у складі колегії суддів КАС від 4 грудня 2019 року, залишений без задоволення. Адміністративні суди відмовляючи заявнику в задоволенні позові послалися на те, що Рішення ВККС № 1079/дп-16 від 27 травня 2016 року про відмову у відкритті дисциплінарної справи (строк притягнення до відповідальності закінчився у 2013 році), стало підставою для прийняття рішення Вищою Радою Правосуддя від 31 жовтня 2017 року № 3505/0/15-17 «Про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення ОСОБА_1 на посаду судді безстроково», що в подальшому й стало підставою для прийняття Наказу Самарського суду від 19 лютого 2018 року про звільнення її зі штату суду.
В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 посилається на пункт 1 частини другої статті 361 КАС України, а саме наявність істотних для справи обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Істотними для справи обставинами, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи ОСОБА_1 вважає наявність: Рішення Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 800/383/17 (адміністративне провадження № П/9901/384/18); Рішення Верховного Суду від 10 травня 2018 року у справі № 800/539/17; Постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 листопада 2018 року у справі № 800/539/17 (П/9901/69/18) провадження № 11-710асі18; Рішення Вищої ради Правосуддя «Про внесення Президентові України подання про призначення ОСОБА_2 на посаду судді Полтавського окружного адміністративного суду» від 22 жовтня 2019 року за №2778/0/15-19; Рішення Вищої Ради Правосуддя «Про внесення Президентові України подання про призначення ОСОБА_3 на посаду судді Печерського районного суду міста Києва» від 3 грудня 2020 року за № 3364/0/15-20; Рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16 лютого 2021 у справу №9901/395/20 адміністративне провадження №11/9901/395/20.
Позивач у заяві посилається на зроблені у наведених вище судових рішення висновки, які слугували підставою для скасування прийнятих ВРП рішень щодо відмови у внесенні Президентові України подання про призначення суддів безстроково.
Так, ОСОБА_1 в заяві вказує, що згідно із висновками у названих вище судових рішеннях закриття дисциплінарного провадження за спливом строку в силу положень статті 110 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» не може мати для судді жодних негативних наслідків.
Натомість, ухвалюючи рішення у справі за її позовом, строк притягнення до відповідальності за вчинення, на думку ВРП, порушення, закінчився ще в 2013 році і за усталеною практикою Верховного Суду, Великої Палати та згідно вищевказаних рішень не може бути підставою для висновку про наявність обґрунтованого сумніву щодо відповідності кандидата критерію доброчесності чи професійної етики або інших обставин, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв'язку з призначенням мене на посаду судді.
Наведені обставини та їх правова оцінка, покладені в основу згаданих вище рішень Верховного Суду та Великої Палати, на думку ОСОБА_1 , є істотними у справі №800/521/17, спростовують факти, які були покладені в основу Рішення Верховного Суду від 29 січня 2018 року у справі №800/521/17.
Також, однією з підстав для перегляду Рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 січня 2018 року у справі №800/521/17 за нововиявленими обставинами Позивач визначає Дайджести судової практики Великої Палати Верховного Суду:
- Дайджест правових позицій Великої Палати Верховного Суду у справах, у яких ВП ВС відступила від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених в раніше ухвалених рішеннях ВСУ або ВП ВС, чи підтвердила їх за 2018-2020р.р;
- Зведений Дайджест судової практики Великої Палати Верховного Суду Рішення, внесені до ЄДРСР за період з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року.
Надаючи оцінку поданій ОСОБА_1 заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами на предмет її відповідності вимогам процесуального законодавства, Суд звертає увагу на таке.
Вимоги щодо форми та змісту заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначено статтею 364 Кодексу адміністративного судочинства України .
Так, за змістом пункту 5 частини першої статті 364 Кодексу адміністративного судочинства України у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються нововиявлені обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 363 Кодексу адміністративного судочинства України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин.
Крім того, Суд звертає увагу на те, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення. До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору.
Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (тобто врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, що було прийняте).
Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення.
Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справи. За усталеним підходом, не вважаються нововиявленими нові обставини, виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, які встановлюються на підставі доказів, що не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Водночас необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами.
Разом з тим частиною четвертою статті 361 КАС визначено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово у своїх рішеннях, зокрема у справі (справі № 11-429сап18) зауважувала, що правові висновки, викладені в судовому рішенні в подібних правовідносинах, не є нововиявленими обставинами в розумінні статті 361 КАС.
Дайджести ж, на які посилається ОСОБА_1 в обґрунтування наявності підстав для перегляду рішення за нововиявленими обставинами, за своєю сутністю є інформаційним продуктом, що містить короткі огляди судової практики, а тому, в силу законодавчого регулювання та висновків Великої Палати Верховного Суду, не можуть свідчити про наявність істотних для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Відтак, вимога пункту 5 частини першої статті 364 Кодексу адміністративного судочинства України не дотримана ОСОБА_1 при поданні цієї заяви.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 364 Кодексу адміністративного судочинства України до заяви додаються документ про сплату судового збору.
Частиною другою статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Так, згідно з підпунктом 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України ставка судового збору за подання до адміністративного суду заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивач зверталась до суду у 2017 році з позовною вимогою немайнового характеру про визнання протиправним та скасування рішення та похідною від цією вимогою.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на час подання позову) передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року в розмірі 1600 гривень.
Відтак, розмір судового збору за подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у цій справі становить 960 грн (1600 Х 0,4 Х 150 %).
Натомість, як підтверджується доданою до заяви квитанцією, Позивачем сплачено лише 640 грн., тобто не у визначеному законодавством розмірі.
Відтак, ОСОБА_1 необхідно здійснити доплату судового збору у розмірі 320 грн.
Судовий збір підлягає сплаті за реквізитами:
Отримувач коштівУК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37993783
Банк отримувачаКазначейство України (ЕАП)
Номер рахунок отримувача (стандарт IBAN)UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету22030102
Найменування податку, збору, платежу"Судовий збір (Верховний Суд, 055")
Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскарження справи) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа)
Згідно із частиною третьою статті 366 КАС України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 364 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.
На підставі частин першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання визначених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ураховуючи викладене, заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху з установленням строку для усунення її недоліків.
На усунення недоліків заяви про перегляд судового рішення заявнику необхідно:
- подати доповнення до заяви або уточнення, де зазначити, які саме істотні для справи обставини в розуміннні норм Кодексу адміністративного судочинтва України не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі на час розгляду справи, дату їх відкриття або встановлення, а також надати докази, що підтверджують наявність цих обставин та/або зазначити інші, передбачені частиною другою статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами;
- додати документ про сплату судового збору у розмірі 320 грн.
Керуючись статтями 169, 248, 361, 364, 365, 366 КАС України, Суд
Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Верхового Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 29 січня 2018 року в справі №800/521/17 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання незаконним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні ді залишити без руху.
Установити строк десять днів від дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк заява буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя: Н.Є. Блажівська