03 березня 2021 року
м. Київ
справа № 620/2644/20
адміністративне провадження № К/9901/6045/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.09.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2021 у справі №620/2644/20 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 19.02.2021, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права та недотримання норм процесуального права, просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.09.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2021, в справу №620/2644/20 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою, Верховний Суд виходить з наступного.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Згідно з пунктом 6 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб віднесено до категорії справ незначної складності.
Згідно з пунктом 24 частини першої статті 4 КАС України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
На час звернення позивача з адміністративним позовом - 2020 рік, відповідно до норм Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі з 01.01.2020 встановлено 2102,00грн.
Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 210200,00грн, відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України).
Керуючись частиною п'ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень судом з'ясовано, що відкриваючи провадження у справі №620/2644/20 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, Чернігівський окружний адміністративний суд відніс дану справу до категорії справ незначної складності та дійшов висновку про можливість її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №620/2644/20 є вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.03.2020 №0005243305, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в сумі 8369,00грн; №0005263305, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 25107,00грн (у тому числі: 16738,00грн за основним платежем та 8369,00грн за штрафними (фінансовими) санкціями), що у розумінні пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України є обґрунтованою підставою для віднесення цієї справи до категорії справ незначної складності.
Таким чином, зважаючи на характер спірних правовідносин, предмет доказування у даній справі, суб'єктний склад її учасників, а також враховуючи на неналежність зазначеної справи до категорії справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.09.2020 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2021 у справі №620/2644/20 щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, не підлягає касаційному оскарженню.
В той же час, як вбачається зі змісту поданої фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 касаційної скарги, позивач, як на підставу для відкриття касаційного провадження, посилається на положення пунктів а), б), в) пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.
Втім, аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанції обставинами й наданою їм правовою оцінкою не дають підстав для висновку про наявність в даному випадку обставин, наведених у підпункті а) і в) пункті 2 частини п'ятої статті 328 КАС України. Належного обґрунтування у чому саме полягає фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а також доводів, які б свідчили про винятковість даної скаржником не наведено, як і не надано будь-яких доказів на підтвердження вказаних обставин.
Також у касаційній скарзі міститься посилання на наявність винятку, передбаченого підпунктом б) пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України - позивач позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженими судовими рішеннями, при розгляді іншої справи.
Втім, проаналізувавши наведені позивачем у касаційній скарзі доводи, суд вважає, що вони не містять достатніх обґрунтувань, оскільки скаржник не наводить обставин, які встановлені судовими рішеннями у цій справі, які він хотів би спростувати при розгляді справи №620/1568/20, проте, позбавлений такої можливості. Тому ці посилання не можуть сприйматись судом, як виключний випадок. При цьому, є підстави вважати, що скаржник ототожнює «обставини, встановлені судовими рішеннями» з «висновками судів за результатами розгляду справи», оскільки позивач вважає, що висновки судів у цій справі можуть вплинути на результати розгляду іншої справи. Такі посилання позивача зводяться до припущень і не доводять наявність винятку, передбаченого підпунктом б) пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, у цій справі.
Таким чином, оцінивши доводи касаційної скарги, суд вважає, що посилання скаржника на положення пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України є безпідставним, оскільки належного обгрунтування, яке б свідчило про наявність випадків, що виключають можливість застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 цього Кодексу відповідачем у поданій ним скарзі наведено, а судом касаційної інстанції не встановлено.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів».
Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням того, що рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.09.2020 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2021 прийняті у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України виняткові обставини, які виключають відмову у відкритті касаційного оскарження у справі незначної складності не встановлені, обґрунтованих доводів, які б вказували на віднесення даної справи до категорії справ незначної складності помилково, скаржник не наводить, тому Верховний Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження у даній справі.
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.09.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2021 у справі №620/2644/20 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді І.Я. Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова