03 березня 2021 року
м. Київ
справа № 826/5088/17
адміністративне провадження № К/9901/5886/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісбудмаш» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року у справі №826/5088/17 за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сайрус Групп», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісбудмаш» про визнання договору недійсним,
Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служб у місті Києві звернулася до адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сайрус Групп», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісбудмаш» про визнання недійсним договору від 16 лютого 2015 року №СГ160215, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сайрус Групп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервісбудмаш».
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2018 року, позовні вимоги - задоволено.
Постановою Верховного Суду від 26 березня 2019 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісбудмаш» задоволено частково, внаслідок чого рішення судів скасовані, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року, адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервісбудмаш» 18 лютого 2021 звернулось касаційною скаргою та заявою про поновлення процесуального строку до Верховного Суду.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.
Такий перелік не є вичерпним.
Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом розгляду у справі №826/5088/17 є вимоги про визнання недійсним договору від 16 лютого 2015 року №СГ160215, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сайрус Групп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервісбудмаш».
Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Враховуючи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Сайрус Групп» зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, складені на операції з постачання товару на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісбудмаш», та зважаючи на встановлений вироком Печерського районного суду міста Києва від 07 березня 2017 року у справі №757/26615/16-к статус фіктивного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Сайрус Групп», суди дійшли висновку про наявність правових підстав для визнання договору №СГ160215 від 16 лютого 2015 року недійсним.
Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, не вбачається.
Суд за результатами оцінки елементів спору у справі №826/5088/17 дійшов висновку про те, що така справа є справою незначної складності.
Обставини, які є критерієм для віднесення вказаної справи до категорії таких, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у розумінні частин третьої та четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, а також випадки, які б виключали можливість застосування положень частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
Отже, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2020 року у справі щодо визнання договору недійсним, не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 2 частини п'ятої статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісбудмаш» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року у справі №826/5088/17 за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сайрус Групп», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісбудмаш» про визнання договору недійсним.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева
Р.Ф. Ханова