03 березня 2021 року
Київ
справа №640/6660/20
адміністративне провадження №К/9901/6356/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів - Радишевської О.Р., Шевцової Н.В.
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва 07 жовтня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, за участю третіх осіб - ОСОБА_2 , Державної служби України з етнополітики та свободи совісті, Комісії з питань вищого корпусу державної служби та Міністерства культури та інформаційної політики України, про визнання протиправним та скасування розпорядження,
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України в якому просив суд визнати протиправним та скасувати розпорядження відповідача від 26 лютого 2020 року №171-р «Про призначення ОСОБА_2 Головою Державної служби України з етнополітики та свободи совісті».
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва 07 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року, в позові відмовлено.
Предметом спору у цій справі є правомірність розпорядження Кабінету Міністрів України про призначення на посаду державної служби категорії «А» особи, яку визнано переможцем за результатами проведеного конкурсу.
24 лютого 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва 07 жовтня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року, в якій, посилаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове про задоволення позову. Водночас заявник просить поновити пропущений строк посилаючись на те, що оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції він отримав засобами поштового зв'язку 30 січня 2021 року, що підтверджується ксерокопією конверта та відомостями з ідентифікатора міжнародного поштового відправлення ПАТ "Укрпошта".
Частинами першою, другою статті 329 КАС України установлено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Відповідно до частини четвертої статті 332 КАС України розгляд заяви особи про поновлення строку на касаційне оскарження здійснюється колегією суддів суду касаційної інстанції, склад якої визначений у порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Перевіривши зазначені представником заявником причини пропуску строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що строк на касаційне оскарження підлягає поновленню відповідно до частини другої статті 329 КАС України.
За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Зі змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій вбачається, що позивач проходив конкурс на посаду, що у значенні Закону України «Про запобігання корупції», норми якого були чинними на час розгляду справи судом першої інстанції, передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Підставою оскарження судових рішень ОСОБА_1 зазначив, що суди неправильно застосували норми статей 22, 27 Закону України «Про державну службу», положення підпунктів 8 та 9 пункту 6, пунктів 23, 47, 50, 52, 56, 59 Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 р. № 246 (далі - Порядок № 246), Положення про Міністерство культури, молоді та спорту України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України України від 16 жовтня 2019 року № 885, пункт 1 Положення про Державну службу України з етнополітики та свободи совісті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 812. Заявник зазначає, що Порядок № 246 і Закон України «Про державну службу» визначають, що професійність кандидата оцінюється на етапі розв'язання ситуаційних завдань та проведення співбесіди у Комісії, після чого така оцінка відображається у балах, набраних кандидатом, (пункти 47, 50, 52, 56 Порядку, частина п'ята статті 27 Закону України «Про державну службу»).
Посилаючись на те, що співбесіда з суб'єктом призначення не має на меті оцінювання професійності кандидата, оскільки зазначені нормативно-правові акти не містять критеріїв такого оцінювання під час співбесіди з суб'єктом призначення, заявник указує, що процедура визначення переможця конкурсу на заключних етапах (проведення співбесіди суб'єктом призначення) потребує вирішенню Верховним Судом шляхом надання висновку у цій справі щодо застосування спеціальних норм законодавства у спірних правовідносинах.
Проаналізувавши зміст та доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що аргументи заявника про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах правильності застосування судами положень статей 22, 27 Закону України «Про державну службу», положеннь підпунктів 8, 9 пункту 6 та пунктів 23, 47, 50, 52, 56, 59 Порядку № 246, що має значення для вирішення судами спорів у подібних правовідносинах.
Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 248, 329, 334 КАС України, Суд
1. Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва 07 жовтня 2020 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року.
2. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва 07 жовтня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, за участю третіх осіб - ОСОБА_2 , Державної служби України з етнополітики та свободи совісті, Комісії з питань вищого корпусу державної служби та Міністерства культури та інформаційної політики України, про визнання протиправним та скасування розпорядження.
2. Витребувати справу № 640/6660/20 із Окружного адміністративного суду міста Києва.
3. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
4. Установити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.А. Уханенко
Судді: О.Р. Радишевська
Н.В. Шевцова