02 березня 2021 року
м. Київ
справа № 821/1395/16
адміністративне провадження № К/9901/33022/18
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув в попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільний завод «Віпос» до Державної фіскальної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27.10.2016 (суддя - Бездрабко О.І.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 (головуючий суддя - Федусик А.Г., судді: Зуєва Л.Є., Шевчук О.А.) у справі №821/1395/16.
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Автомобільний завод «Віпос» (далі - ТОВ «Автомобільний завод «Віпос») звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд:
визнати протиправною бездіяльність ДФС України по незабезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку ТОВ «Автомобільний завод «Віпос» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від'ємного значення за лютий, червень та липень 2015 року у розмірі 967336,88 грн. у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у визначений законом термін;
зобов'язати ДФС України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку ТОВ «Автомобільний завод «Віпос» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від'ємного значення за лютий, червень та липень 2015 року у розмірі 967336,88 грн. та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування податку на додану вартість.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 27.10.2016, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017, позов задоволено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанції, ДФС України оскаржила їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27.10.2016, ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.
В обґрунтування своїх вимог ДФС України посилається на порушення судами норм матеріального, а саме пункту 34 підрозділу 2 Розділу ХХ Податкового кодексу України, оскільки за змістом зазначеної норми визначальним фактором для автоматичного збільшення реєстраційної суми у системі електронного адміністрування податку на додану вартість на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, є зазначення такої суми саме в податковій звітності з податку на додану вартість в період до 31.07.2015.
Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, заслухавши пояснення представників сторін, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, 15.06.2016 позивачем подано до контролюючого органу уточнюючі податкові декларації з ПДВ за лютий, червень, липень 2015 року, які прийняті Херсонською ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області, про що свідчать квитанції № 2.
21.06.2016 позивач звернувся до ДФС з листом, в якому просив перенести суму переплати ПДВ 967336,88 грн. з інтегрованої картки платника податків в систему електронного адміністрування податку на додану вартість, збільшивши на цю суму показник «Сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
У зв'язку з ненадходженням відповіді на даний лист, ТОВ «Автомобільний завод «Віпос» 11.08.2016 повторно звернулося до ДФС з листом, в якому повторно просило перенести суму переплати ПДВ 967336,88 грн. з інтегрованої картки платника податків в систему електронного адміністрування податку на додану вартість, збільшивши на цю суму показник «Сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Листом від 08.09.2016 ДФС повідомила позивача про те, що ДФС вже надавалася відповідь на аналогічне звернення. Так, ГУ ДФС у Херсонській області на виконання листа ДФС від 15.07.2016 № 24099/7/99-99-12-03-01-17 надано відповідь від 22.07.2016 № 1372/10/21-22-13-01-10.
Відповідно до листа ГУ ДФС у Херсонській області від 22.07.2016 ТОВ «Автомобільний завод «Віпос» повідомлено про те, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість», який набрав чинності 29.07.2015, внесено зміни до пункту 200-1.3 статті 200-1 та пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, відповідно до яких показники суми, на яку платник податків має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну/розрахунок коригування обраховуються з 01.07.2015 та значення усіх її складових (як позитивне, так і від'ємне) дорівнює нулю, крім показників SНаклОтр, SНаклВид та SМитн, що були сформовані починаючі з 1 липня 2015 року.
Для реалізації порядку формування реєстраційної суми, який встановлено підпунктом 4 пункту 34 розділу ХХ Податкового кодексу України з урахуванням змін, внесених вказаних Законом, в частині збільшення розміру суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму від'ємного значення податку, непогашеного станом на 01.07.2015 та задекларованих платником у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року/ІІ квартал 2015 рок, ДФС створено відповідні технічні завдання та розроблено програмне забезпечення, яке автоматично здійснює вказані процедури в автоматичному режимі одноразово в термін до 31.07.2015. Оскільки вищевказаний порядок вбачає збільшення реєстраційної суми виключно із декларацій, за якими здійснюються розрахунки з бюджетом (форма декларації 0110) за червень 2015 року, уточнюючі розрахунки не враховувалися при розроблені програмного забезпечення. Таким чином надані уточнюючі розрахунки ТОВ «Автомобільний завод «Віпос» від 15.06.2016 на збільшення суми від'ємного значення на 965133,00 грн. (помилково не задекларований у декларації за лютий 2015 року) в умовах функціонування системи електронного адміністрування ПДВ, як і всі інші уточнюючі розрахунки, не враховувалися при формуванні реєстраційної суми.
Законом України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» було запроваджено систему електронного адміністрування податку на додану вартість (пункт 35 підрозділу 2 розділу XX Кодексу): з 1 січня до 1 липня 2015 року (або до дати, визначеної в окремому рішенні Верховної Ради України про скорочення терміну перехідного періоду відповідно до пункту 7 Прикінцевих положень Закону № 71) - у тестовому режимі; з 1 липня 2015 року - на постійній основі.
Згідно з пунктами 200-1.11, 200-1.2 статті 2001 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 2001.3 статті 2001 цього Кодексу. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України. Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Відповідно до пункту 2 Прядку електронного адміністрування податку на додану вартість затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» рахунок у системі електронного адміністрування податку - це рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку.
29.07.2015 року набрав чинності Закон України від 16.07.2015 №643-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість», яким підрозділ 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України доповнено пунктом 34, відповідно до якого станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових УНаклОтр, УНаклВид та УМитн, що були сформовані, починаючи з 01.07.2015.
Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом до 31.07.2015 для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року) (підпункт 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ Прикінцеві положення Податкового кодексу України).
Аналогічний алгоритм дій ДФС України визначений підпунктом 3 пункту 10 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 569 від 16.10.2014.
Відповідно до пункту 13 зазначеного Порядку ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі. Платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка (в тому числі додаткових електронних рахунків), а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.
Суди попередніх інстанцій правомірно не взяли до уваги доводи ДФС України про те, що реєстраційна сума в системі електронного адміністрування може бути збільшена на суму від'ємного значення, що задекларована позивачем виключно у рядках 24 та 31 податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року, та не підлягає перерахунку у зв'язку з подальшим уточненням показників такої звітності шляхом подання відповідних уточнюючих розрахунків, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (стаття 203.1. Податкового кодексу України).
Пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Отже, платник податків у разі самостійного виявлення помилок у податковій декларації має право надіслати уточнюючий розрахунок до цієї декларації не пізніше закінчення 1095 дня що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.
Разом з тим, положення пункту 34 підрозділу 2 Розділу XX Податкового кодексу України жодних обмежень щодо зарахування реєстраційної суми від'ємного значення попередніх звітних періодів (до 01.07.2015 ) не містять, та, у тому числі, заборон щодо її коригування у відповідності до приписів пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України шляхом подачі уточнюючого розрахунку до податкової декларації внаслідок самостійно виявлених помилок, що складає обов'язок платника податку.
Згідно з пунктом 8 розділу 1 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 23.09.2014 № 966 до податкової звітності з податку на додану вартість належать: податкова декларація з податку на додану вартість з додатками; уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками; розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.
Отже, уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з платку на додану вартість поданий платником податків до контролюючого органу у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітні періоди лютий, червень, липень 2015 року є однією з форм податкової звітності з податку на додану вартість, а тому сформовані у ньому показники (зокрема рядку 31) повинні бути враховані податковим органом при автоматичному збільшенні суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на величину від'ємного значення, зокрема, за лютий, червень та липень 2015 року.
Наведене свідчить про те, що система електронного адміністрування податку на додану вартість організована на централізованому рівні ДФС України, на цьому ж рівні відбувається і автоматичне обчислення реєстраційної суми щоразу при зміні значення будь-якого з показників формули.
Таким чином, уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітні періоди лютий, червень, липень 2015 року, подані позивачем 15.06.2016 до контролюючого органу, є однією з форм податкової звітності з ПДВ, то сформовані у ньому позивачем показники мають бути враховані ДФС України при збільшенні суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на величину від'ємного значення за лютий, червень, липень 2015 року у сумі 967336,88 грн.
ТОВ «Автомобільний завод «Віпос» було надіслано уточнюючі розрахунки до податкової декларації з ПДВ за лютий, червень, липень 2015 року в строки, визначені статтями 50, 102 Податкового кодексу України, дані уточнюючі розрахунки прийняті контролюючим органом без зауважень, про що свідчать квитанції № 2, камеральна перевірка по них не проводилася, проте як вбачається з витягу з системи електронного адміністрування ПДВ від 22.09.2016 визначені у них показники відповідачем в СЕА не відображені.
Отже, рішення судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову є правильними та підлягають залишенню без змін.
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27.10.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №821/1395/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова