04 березня 2021 року
м. Київ
справа №628/2021/16-а
провадження №К/9901/38489/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А. суддів: Желєзного І.В., Стрелець Т.Г.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року (головуючий суддя Присяжнюк О.В., судді Бартош Н.С., Курило Л.В.)
у справі № 628/2021/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Куп'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області
про визнання дій неправомірними, зобов'язання перерахувати та виплачувати пенсію шляхом її підвищення.
І. РУХ СПРАВИ
1. У травні 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Куп'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила: визнати протиправною відмову відповідача у проведенні їй перерахунку пенсії з підвищенням на 150%, з 16 лютого 2016 року, як дитині - жертві нацистських переслідувань, яка народилася в місці примусового тримання матері; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплачувати їй пенсію шляхом її підвищення на 150%, як дитині - жертві нацистських переслідувань, яка народилася в місці примусового тримання матері, з 16 лютого 2016 року, з подальшим перерахуванням, виходячи з мінімального розміру пенсії.
2. Постановою Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 06 лютого 2017 року позовні вимоги задоволено.
3. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року постанову Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 06 лютого 2017 року скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
4. ОСОБА_1 з постановою суду апеляційної інстанції не погодилася, тому звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року і залишити в силі постанову Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 06 лютого 2017 року.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Нордгорн графства Бентгейм Німеччина під час перебування її матері на примусових роботах в Німеччині у період з 05 червня 1942 року по 05 травня 1945 року, що встановлено рішенням Дворічанського районного суду Харківської області від 16 лютого 2016 року, яке набрало законної сили 27 лютого 2016 року.
6. Згідно з посвідченням від 17 червня 2001 року № НОМЕР_2 ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені ст. 6-1 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань», та відповідно до посвідчення № НОМЕР_1 є ветераном війни - учасником війни.
7. Відповідно до довідки МСЕК від 29 серпня 2013 року, ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи безстроково.
8. ОСОБА_1 звернулася до Куп'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з заявою про перерахунок пенсії, оскільки вважає, що вона як особа прирівняна до учасників бойових дій, має право на отримання підвищення пенсії у розмірі 150% мінімальної пенсії за віком.
9. Відповідачем відмовлено у такому перерахунку пенсії.
10. ОСОБА_1 зазначену відмову вважає необґрунтованою, у зв'язку із чим звернулася до суду із цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
11. Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що ОСОБА_1 наділена спеціальним статусом, який крім того відповідно до повідомлення та рішення Експертної комісії УНФ «Взаєморозуміння і примирення» визнано та застосовано до неї на виконання Закону ФРН шляхом призначення компенсаційної виплати за примусову працю в період націонал-соціалізму за категорією «Доплата, діти (підвищена)», тобто вона наділена державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання надбавки до пенсії. Редакція ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з моменту прийняття закону зазнавала неодноразових змін, однак враховуючи вищезазначені положення ст.2 цього Закону права та пільги не можуть бути скасовані без рівноцінної заміни.
12. Колегія суддів апеляційного адміністративного суду не погодилася з висновками суду першої інстанції та вважала, що відсутні правові підстави для здійснення позивачу перерахунку пенсії, оскільки ОСОБА_1 є учасником війни та отримує пенсію відповідно до вимог чинного законодавства.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
13. Касаційну скаргу мотивовано порушеннями матеріального і процесуального права та неповним з'ясуванням всіх обставин справи.
14. Зокрема, скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції протиправно відмовив ОСОБА_1 у задоволенні позову, оскільки як особа, прирівняна до учасника бойових дій, вона вважає, що має право на отримання підвищення пенсії у розмірі 150% мінімальної пенсії за віком.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, у межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
16. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є ветераном війни - учасником війни, є інвалідом 2 групи безстроково, має право на пільги, встановлені Законом України «Про жертви нацистських переслідувань».
17. Відповідно до ч.2 ст. 6 зазначеного Закону в редакції Закону від 22.12.1995 № 488/95-ВР прирівняними до учасників бойових дій вважаються колишні неповнолітні (яким на момент ув'язнення не виповнилося 16 років) в'язні концтаборів, гетто та інших місць примусового тримання, створених фашистською Німеччиною та її союзниками в період другої світової війни, а також діти, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків.
18. Частину 2 ст. 6 вказаного Закону було виключено на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту жертв нацистських переслідувань» від 16.12.2004 N 2256-IV.
Цим же Законом було доповнено ряд статей Закону України "Про жертви нацистських переслідувань", зокрема, додано ст. ст. 6-1, 6-2, якими визначено пільги колишнім неповнолітнім в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання (ст. 6-1) та пільги колишнім малолітнім в'язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним інвалідами (ст. 6-2).
19. Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції, що діяла до 01.07.2006, учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищуються в розмірі 150 процентів мінімальної пенсії за віком.
20. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 05.10.2005 ч. 4 ст. 12 викладено в такій редакції:
«учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються в розмірі 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність» (ця норма набрала чинності з 01.07.2006).
21. Вказане положення Закону не змінювалось, таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними), у встановленому законом порядку не визнавалося.
22. Враховуючи, що в редакції Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з 1 липня 2006 року відсутня норма, яка встановлює підвищення пенсії на 150% мінімальної пенсії за віком, а визначено що учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються в розмірі 25% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції що вимоги позивача про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату підвищення пенсії як учаснику бойових дій в розмірі 150% мінімальної пенсії за віком задоволенню не підлягають, а Куп'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області при нарахуванні та виплаті позивачу пенсії діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
23. Натомість позивач має пільги за нормами ч. 2 ст. 6-2 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» якою визначено, що пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються: інвалідам I групи - на 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, інвалідам II групи - на 40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, інвалідам III групи - на 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
24. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення.
25. Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
26. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
27. Оскільки Верховний Суд залишає без змін постанову апеляційної інстанції, то відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись ст.ст. 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року у справі №628/2021/16-а - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя І.В. Желєзний
Суддя Т.Г. Стрелець