Іменем України
03 березня 2021 року
Київ
справа №695/3552/16-а
адміністративне провадження №К/9901/33981/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Черкаського обласного військового комісаріату Міністерства оборони України на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 05.04.2017 (у складі головуючого судді Гараня С.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2017 (в складі: головуючого судді - Кучми А.Ю., суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Черкаського обласного військового комісаріату Міністерства оборони України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
В листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Черкаського обласного військового комісаріату Міністерства оборони України (далі - Черкаський ОВК, відповідач), в якому просив:
- визнати протиправними дії щодо відмови у направленні поданих ним документів до Міністерства оборони України для призначення та виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013, в зв'язку з встановленням інвалідності ІІІ групи, внаслідок поранення отриманого під час виконання обов'язків військової служби;
- зобов'язати відповідача направити подані ним документи до Міністерства оборони України для призначення та виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови КМУ № 975 від 25.12.2013, в зв'язку з встановленням інвалідності ІІІ групи, внаслідок поранення отриманого під час виконання обов'язків військової служби.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року, позов задоволено.
В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди не врахували, що позивачем подано не весь перелік документів для оформлення висновку щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю та направлення документів до департаменту Міністерства оборони України. А саме: заява, подана позивачем не відповідає формі та змісту заяви встановленого зразка; не надано копію документа, що свідчить про причини та обставини поранення; не надано копії довідки МСЕК про встановлення ІІІ групи інвалідності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності первинного огляду.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження за вищевказаною скаргою.
Позивач правом на подання заперечення чи відзиву на касаційну скаргу не скористався.
Справу передано до Верховного Суду.
Суд касаційної інстанції, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що позивач проходив строкову військову службу в період з 02.04.1981 по 26.06.1983 у лавах Збройних Сил СРСР, в тому числі у складі діючої армії в період з 29.12.1982 по 01.07.1983 брав участь в бойових діях (виконання інтернаціонального обов'язку) в Демократичній Республіці Афганістан, що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_1 та довідкою Міністерства оборони України № 153 від 14.09.2016, яка була видана на запит військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з копією акту Черкаського обласного бюро судово-медичної експертизи по проведенню судово-медичного дослідження № 52 від 17.03.2011 та витягу з протоколу № 1293 від 25.07.2011 засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм та каліцтв в яких значиться, що наявні у позивача ушкодження пов'язані з виконанням ним інтернаціонального обов'язку на території Демократичної Республіки Афганістан.
15.09.2016 позивач звернувся до Черкаського ОВК із заявою про призначення йому виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням IIІ групи інвалідності, яка пов'язана з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії. До заяви додав: копію паспорта; копію довідки про присвоєння ідентифікаційного коду; копію військового квитка; копію довідки райвійськкомату про проходження служби; копію витягу з протоколу № 1293 від 25.07.2011 засідання Центральної військово-лікарської комісії; копію акта судово-медичного обстеження № 52 від 17.03.2011; копію довідки до акта огляду МСЕК серії 10ААВ №854114 від 30.09.2014 (повторний); довідку про відкриття розрахункого рахунку.
Черкаський ОВК листом № 6/8/5/1646 від 05.10.2016 повідомив позивача про відсутність підстав для оформлення та направлення документів відносно нього до Департаменту фінансів Міністерства оборони України, оскільки не надано копію довідку МСЕК про проведення первинного огляду. Довідка про проведення повторного огляду МСЕК не дозволяє визначити право позивача на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки днем виникнення права на отримання вказаної допомоги є дата проходження первинного огляду МСЕК.
Вважаючи дії відповідача протиправними, а свої права - порушеними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що законодавець не пов'язує наявність довідки МСЕК про первинне встановлення інвалідності з настанням права на отримання одноразової грошової допомоги. Причинний зв'язок інвалідності позивача з виконанням останнім обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися військові дії був встановлений в індивідуальному порядку державними закладом охорони здоров'я відповідно до законодавства та на підставі судово-медичного дослідження № 52 від 17.03.2011 та витягу з протоколу № 1293 від 25.07.2011 засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм та каліцтв.
Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що оскільки позивачем до поданої 15.09.2016 заяви була додана виписка з акта огляду МСЕК серії 10ААВ №854114 від 30.09.2014 (повторний огляд), згідно з якою позивачу з 01.09.2014 встановлена ІІІ група інвалідності, із зазначенням її причинно-наслідкового зв'язку, то доводи відповідача про неподання довідки МСЕК первинного огляду є безпідставними.
Проте, колегія суддів не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною п'ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Згідно з частиною 8 статті 16-3 вказаного Закону, особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги, за приписами частини 9 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання вимог закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову 25.12.2013 №975.
Пунктом 2 цієї постанови передбачено, що допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.
Також цією постановою затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок №975)
Відповідно до пункту 3 Порядку №975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Право на отримання одноразової грошової допомоги безпосередньо пов'язане саме з датою встановлення інвалідності та визначається положенням законодавства, яке було чинним саме на той момент.
Таким чином важливим є те, коли у позивача вперше виникло право на отримання грошової допомоги відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", тобто коли йому вперше було встановлено інвалідність ІІІ групи.
Як встановлено судами та вбачається з матеріалів, позивач відомостей про встановлення йому ІІІ групи інвалідності вперше не надав. При цьому, довідка МСЕК від 30.09.2014 містить відомості, що у вересні 2014 року огляд позивача проводився повторно.
Пунктом 11 Порядку № 975 передбачено, що військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
Відповідно до пункту 12 Порядку № 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).
Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в п. 10 і 11 цього Порядку.
Пунктом 13 Порядку № 975 встановлено, що розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
Системний аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що передумовою отримання одноразової грошової допомоги, яка виплачується Міністерством оборони України, є звернення до уповноваженого органу, в даному випадку - військкомату, із відповідною заявою та іншими необхідними документами, які в установлений строк розглядаються цим органом, після чого складається висновок за результатами розгляду заяви про призначення та виплати одноразової грошової допомоги виплати одноразової грошової допомоги, який направляється розпоряднику бюджетних коштів для прийняття відповідного рішення (про призначення чи про відмову в призначенні такої допомоги).
При цьому, на відповідача покладено обов'язок направити до Міністерства оборони України висновок та документи для прийняття рішення про призначення або про відмову у призначені одноразової грошової допомоги, а до компетенції Міністерства оборони України віднесено прийняття відповідного рішення.
За таких обставин, коли позивач до заяви про призначення йому виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням IIІ групи інвалідності, яка пов'язана з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії надав копію довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення повторно ІІІ групи інвалідності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності, яка не є належним документом медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності в розумінні Порядку №975, оскільки не дає можливості встановити, коли йому вперше встановлена інвалідність ІІІ групи, та коли у нього виникло право на отримання вказаної грошової допомоги.
А відтак, враховуючи, що позивачем не подано усіх передбачених п.11 Порядку № 975 документів, відповідач правомірно відмовив в оформленні та направленні документів відносно нього до Департаменту фінансів Міністерства оборони України щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги.
За встановлених обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 351 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX) підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Частиною 3 вказаної статті передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
За таких обставин, коли суди повно і правильно встановили обставини справи, проте неправильно тлумачили закон, який підлягав застосуванню, судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 345, 349, 351, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу Черкаського обласного військового комісаріату Міністерства оборони України задовольнити.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року скасувати.
Ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Черкаського обласного військового комісаріату Міністерства оборони України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії відмовити.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий А. Ю. Бучик
Судді: А. І. Рибачук
Л. В. Тацій