Справа № 359/437/21
Провадження № 3/359/359/2021
Іменем України
22 лютого 2021 року м. Бориспіль
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Левченко А.В., розглянувши за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адміністративний матеріал, що надійшов від батальйону патрульної поліції в місті Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України,
по відношенню до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 виданий 19.09.2016 орган, що видав 3222, відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків в матеріалах справи відсутній,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 294929, 06 січня 2021 року о 23 год. 49 хв. в с.Гора Київської області по вул.Бориспіль ДПМА термінал «Д» ОСОБА_1 керував автомобілем «Renault Logan» д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: порушення мови, координація рухів, зіниці очей не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку, водій відмовився у присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вказав, що не погоджується з обставинами викладеними у протоколі та свою вину у скоєнні адміністративного правопорушення не визнає. Пояснив, що працівники поліції відразу почали вимагати пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, вказуючи при цьому не зрозумілі ознаки, яких в нього взагалі не було, оскільки він не вживає наркотичні засоби. Зазначив, що не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння і готовий був проїхати до найближчого закладу охорони здоров'я, однак прохав зафіксувати час та видати направлення. Працівники поліції вели себе по відношенню до нього зверхньо та зухвало, що в свою чергу виводило його з рівноваги. З урахуванням викладеного вважає, що матеріали справи не містять належних доказів вчинення ним вказаного правопорушення.
Дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов до таких висновків.
Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст. 251 КУпАП є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол та не може бути перекладено на суд.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильно вирішення справи. Ці дані встановлюються, в тому числі протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також відеозаписом.
Під час розгляду справи, судом було вивчено письмові пояснення свідків, які засвідчили факт відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, а саме пояснення гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в ході чого встановлено, що їхні свідчення взагалі не містять відомостей про будь-які ознаки сп'яніння у ОСОБА_1 , а лише містять відомості про його категоричну відмову від проходження огляду на стан сп'яніння, яка викладена на заздалегідь приготовлених працівниками поліції бланках і всі дописані від руки відомості внесені до пояснень працівником поліції.
З огляду на вищезазначене, суд критично оцінює письмові пояснення зазначених свідків, оскільки останні не відтворюють суб'єктивно сприйнятих вказаними свідками обставин та є сумнівними.
Відповідно до п. 2-4 вищевказаної Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Так, ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Отже, передумовою для проходження водієм огляду на стан сп'яніння має бути виявлення (встановлення) поліцейським ознак сп'яніння, які передбачені пунктом 3 розділу 1 Інструкції. Вимога поліцейського щодо проходження водієм огляду на стан сп'яніння без фактичного встановлення цих ознак або взагалі за їх відсутності вважається необґрунтованою та безпідставною, а тому не породжує у водія обов'язку проходити огляд на стан сп'яніння. Разом з тим, поліцейським до матеріалів справи не додано належних та допустимих доказів на підтвердження виконання вимог Інструкції щодо виявлення ознак наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 .
Більше того, суд звертає увагу, що з показань технічного приладу, який використовувався працівником поліції, з відповідним відеозаписом події, вбачається, що в порушення вимог п. 2-4 Інструкції ознаки наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 взагалі не вбачаються.
З досліджених відеозаписів вбачається, що інспектора поліції формально озвучив заучені стандартні ознаки наркотичного сп'яніння, однак фактично їх не встановлював. Таким чином відеозаписи не підтверджують обставин, викладених в рапорті інспектором Сичем О.
Заслуговують на увагу пояснення, особи яка притягується до відповідальності щодо того, що останній не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, готовий був проїхати з працівниками поліції на відповідний огляд, однак після того як йому вручать відповідне направлення, яке кореспондується приписами ч. 6 ст. 266 КУпАП. Вказані свідчення підтвердилися під час дослідження відеозапису та є узгодженими між собою. Жодних перешкод зі сторони працівників поліції видати вказане направлення на вимогу ОСОБА_1 , яке міститься в матеріалах справи на думку суду не було.
Фактично інспектором були озвучені формальні та штучні підстави для необхідності проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння.
Наведене вище у своїй сукупності виключає факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і сам протокол, за таких обставин, не є належним доказом, який би підтверджував вину останнього.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Положенням ст.247 КУпАП визначені обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, серед яких пунктом 1 визначено відсутність складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене та зазначені норми Закону, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 7, ч.1 ст. 130, ст. 247, ст. 268 КпАП України, суд
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Постанова суду набрала законної сили ___________________.
Суддя А.В. Левченко