03 березня 2021 рокуЛьвівСправа № 306/661/20 пров. № А/857/1227/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,
з участю секретаря Кітраль Х.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закарпатської митниці Держмитслужби на рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 18 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці Держмитслужби про скасування постанови в справі про порушення митних правил,-
суддя в 1-й інстанції - Ганчак Л.Ф.,
час ухвалення рішення - 18.11.2020 року,
місце ухвалення рішення - м.Свалява,
дата складання повного тексту рішення - 18.11.2020 року,
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Закарпатської митниці Держмитслужби про скасування постанови в справі про порушення митних правил.
Рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 18 листопада 2020 року позов задоволено. Скасовано постанову в.о.начальника Закарпатської митниці Держмитслужби від 29.04.2020р. в справі про порушення митних правил №0553/30500/20 про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст.485 МК України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 % несплаченої суми митних платежів.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить зазначене судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким за наявності підстав залишити позовну заяву позивача без розгляду або відмовити в задоволенні позову.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що 31.03.2020р. позивачем Закарпатській митниці Держмитслужби було подано електронну декларацію в режимі імпорту та товаросупровідні документи в зв'язку з переміщенням через митний контроль товару "напівпричіп -рефрижератор, марки SCHMITZ CARGOBULL", моделі SCB, 2015року випуску,". При декларуванні позивачем невірно було зазначено код, що в свою чергу потягло порушення вимог ст.485 МК України та не було донараховано митних платежів. Згідно п.2 ч.1 ст.266 МК України з метою уникнення помилок і подання неточних відомостей про товар позивач мав право здійснювати фізичний огляд товарів перед подачею митної декларації та з дозволу митного органу здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеним у товаросупровідних документах, брати проби та зразки. Цим правом декларант не скористалася. Згідно ст.269 МК України, за письмовим зверненням відомості, зазначені в митній декларації можуть бути змінені та відкликані. У разі відмови у наданні такого дозволу орган доходів та зборів зобов'язаний невідкладно письмово або в електронному вигляді повідомити декларанта про причини і підстави такої відмови. Внесення змін до митної декларації допускається до моменту завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму. Позивач із заявою про внесення змін до митної декларації або відкликання митної декларації не зверталася. Щодо того, що позивачу не було відомо про час та місце розгляду справи, то в графі протоколу №ПМП №0553/30500/20 про час та місце розгляду протоколу позивача було поставлено до відома. 16.04.2020р. розгляд протоколу було перенесено на 29.04.2020р. в зв'язку з карантинними заходами повідомлено про час та місце розгляду справи в телефонному режимі та засобами зв'язку. Так як позивач повторно не з'явилася, було прийнято постанову про притягнення ОСОБА_1 за ст.485 МК України.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просить рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 18 листопада 2020 року скасувати та прийняти постанову про відмову в задоволенні позову.
Позивачка в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечила, просить оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких мотивів.
Ст.485 МК України передбачено відповідальність за дії, які спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів
Зокрема, відповідно до ст.485 МК України, заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо ... неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості - тягне накладення штрафу.
Судом встановлено, що 31.03.2020р. ОСОБА_1 було подано в електронному вигляді декларацію товару, який підлягав розмитненню та супровідні до неї документи. По вищевказаній декларації задекларовано товар "напівпричіп-рефрижератор, марки SCHMITZ CARGOBULL", моделі SCB, 2015року випуску, дата першої реєстрації 25.11.2015р. за кодом згідно УКТЗЕД 8716393010 із заявленою митною вартістю 928500,99грн. та нараховані митні платежі в сумі 185700,20грн. (20% ПДВ при цьому ставка ввізного мита складає 0%).
Посадовими особами Управління контролю митної вартості класифікації походження товарів та прогнозування надходжень Закарпатської митниці Держмитслужби при перевірці товару та товаросупровідних листів в порядку ст.69 МК України було виявлено порушення правил класифікації товару та встановлено інший код класифікації.
Разом з тим, складено протокол 01.04.2020р. та повідомлено позивачку про час та місце розгляду справи 16.04.2019р. на 11.00год.
Відповідно до частини першої статті 526 МК України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.
Згідно з частиною другою статті 526 МК України про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.
Тобто закон передбачає дві форми повідомлення про час і місце розгляду справи: під час оформлення протоколу або поштовим відправленням з повідомленням про вручення.
16.04.2020р. розгляд справи не відбувся по причині карантину, відкладення відбулося з ініціативи відповідача.
Відповідач зазначає, що про час та місце розгляду справи 29.04.2020р. згідно службової записки позивача повідомлено в телефонному режимі та повісткою.
29.04.2020р. відбувся розгляд протоколу відносно ОСОБА_1 і позивача було притягнуто до відповідальності за ст.485 МК України.
Оцінюючи представлене відповідачем поштове повідомлення, колегія суддів зазначає, таке не містить підпису працівника поштового зв'язку та дати його подання до відправлення. Наклеєна на ньому наліпка з штрих-кодом відправлення: 8800024476079 у сервісі УКРПОШТИ «Трекінг-Відстежити» не зареєстрована. Крім того повідомлення не вручене, а повернуто відправнику за закінченням терміну зберігання.
Сукупність таких фактів вказує про не надсилання позивачу листа від 15.04.2020 року №7.7-20-05/19/3672 з інформацією про розгляд справи 29 квітня 2020 року.
Щодо повідомлення про розгляд матеріалів за допомогою телефонного зв'язку, то колегія суддів зазначає, що така форма повідомлення не передбачена законодавством. Крім того, належних доказів повідомлення посадовими особами відповідача ОСОБА_1 про час і місце розгляду протоколу про порушення митних правил суду не представлено.
Стаття 531 Митного кодексу України передбачає підстави для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ'єктивність або неповнота провадженнясправі або необ'єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладенихпостанові висновків фактичним обставинам справи; 4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; 5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; 6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.
Статтею 254 КУпАП визначено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
За приписами частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк (стаття 277-1 КУпАП).
Аналіз наведених вище правових положень дає можливість дійти висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 96 КУпАП розпочинається зі складення у присутності особи, яка притягається до адмінвідповідальності, протоколу про адміністративне правопорушення, і їй вручається копія такого протоколу. Про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. В процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право користуватися правами передбаченими статтею 268 КУпАП.
Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи, що позбавило останнього можливості реалізувати надані йому права, які передбачені статтею 268 КУпАП, що на думку суду апеляційної інстанції не має форму незначних процедурних порушень, а є беззаперечною підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
В постанові від 03.04,2018 року у справі №156/404/17 Верховний Суд висловив правову позицію щодо неналежного повідомлення до участі у справі як самостійною підставою для скасування постанови митного органу.
Зокрема суд вказав, що безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, що має місце в даній справі через відсутність належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи про порушення митних правил, є окремою самостійною і достатньою підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил.
Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 17 жовтня 2018 року у справі № 405/7568/16-а (2-а/405/219/16) та від 31 січня 2019 року у справі №760/10803/15-а.
Враховуючи те, що судом першої інстанції правильно встановлено фактичні обставини справи, надано їм належну правову оцінку та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального права, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду чи залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Закарпатської митниці Держмитслужби слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 229,272,286,308,315,316,321,322,325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Закарпатської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 18 листопада 2020 року у справі № 306/661/20 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя А. Р. Курилець
судді М. П. Кушнерик
О. І. Мікула
Повне судове рішення складено 04 березня 2021 року.