01 березня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/3194/20 пров. № А/857/15502/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий-суддя Довга О.І.,
суддя Бруновська Н.В.,
суддя Матковська З.М.
секретар судового засідання Гнатик А.З.
за участю:
представник відповідача Карнидал В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року (головуючий суддя Сподарик Н.І., м.Львів, проголошено 13:26:48) у справі № 380/3194/20 за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -
27.04.2020 року позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 28-м від 09.04.2020.
Позов обґрунтовує тим, що дані, зазначені в акті перевірки, що така перевірка проводилась у присутності позивача не відповідає дійсності. Вказує, що в його присутності не складався ні акт, ні протокол, ні припис. Наголошує, що враховуючи те що акт, складений за його відсутності не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу на позивача, що і порушило права позивача бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу нібито встановлених порушень. Зазначає, що тим самим відповідач порушив одну з гарантій дотримання чинного законодавства під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, пп.3-5 п.13 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України. Окрім того, позивач звертає увагу, що не є належним суб'єктом містобудування, щодо якого може проводитись позапланова перевірка і за результатами складатись акт, оскільки він є розробником проектної документації, а не власником (замовником) чи підрядником об'єкта будівництва. Більше того, зазначив, що дозвіл на виконання будівельних робіт видавався при наявності експортного звіту, тобто проект пройшов експертизу.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року адміністративним позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 28-м від 09.04.2020.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального права зазначив, що усі документи, які складені за результатами проведеного контролюючого заходу є законними і складеними уповноваженими згідно законодавства особами. Зазначив, що на підставі колективної скарги мешканців будинків АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 від 27.02.2020 було видано наказ від 02.03.2020 за № 142-П на проведення позапланової перевірки на об'єкті «Реконструкція з надбудовою та прибудовою багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 ». Також, 02.03.2020 відповідачем видано направлення на проведення позапланового заходу за № 142-пп. Строк дії направлення з 02 березня до 16 березня 2020 року. За наслідками перевірки відповідачем було виявлено ряд порушень. Відповідальність за встановлені правопорушення передбачена абз. 2 ч.1 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». Звертає увагу, що інспектором Германчуком Р.В. пред'являлось службове посвідчення відповідно до п.4 Порядку № 553. Позивач відмовився отримувати направлення на проведення позапланової перевірки. Вказує, що саме позивачем від 08.04.2020 направлено на адресу в.о. начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові п. Денисяку Т.Г. лист відповідь з додатками про усунення зауважень. Про розгляд справи про правопорушення у сфері містобудування, що мав відбутися 26.03.2020 позивач був повідомлений належно, у зв'язку з чим просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримує доводи апеляційної скарги.
Позивач в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.
Судом встановлені наступні обставини.
В.о. начальника Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у м.Львові, на підставі колективної скарги мешканців будинків АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , видано наказ від 02.03.2020 за № 142-П на проведення позапланової перевірки на об'єкті «Реконструкція з надбудовою та прибудовою багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 ».
02.03.2020 за № 142-пп відповідачем видано направлення на проведення позапланового заходу за № 142-пп, щодо дотримання суб'єктом містобудування : ОСББ «Нова Громада», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_1 , ТзОВ «Львівбуд», ОСОБА_4 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на підставі наказу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові від 02.03.2020 за № 142-П. Строк дії направлення з 02 березня до 16 березня 2020 року.
16.03.2020 посадова особа Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові Германчук Р.В. був присутній за адресою: АДРЕСА_1 для здійснення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об'єкті «Реконструкція з надбудовою та прибудовою багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 ».
За результатами проведеної перевірки складено акт від 16.03.2020 за № 142-пп, яким встановлені наступні порушення: Згідно акта перевірки вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 16.03.2020 року по результатах якої було встановлено, що проектну документацію «реконструкція з надбудовою та прибудовою багатоквартирного житлового будинку на вул. П. Карманського, 6» для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, виконано та передано замовнику з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, а саме: проектною документацією не забезпечено проїзд з усіх сторін проектованого житлового будинку та доступу пожежників з автодрабин і автопідйомників у будь-яку квартиру чи приміщення, чим порушено п.7.27, примітка 1 таблиці 7.1, та п.2* додатку 3.1 ДБН 360-92** «Планування і забудова міських і сільських поселень»; в порушення вимог п. 3.16, таблиці 3.2 ДБН 360-92** «Планування і забудова міських і сільських поселень» проектною документацією не забезпечено майданчика для господарських цілей на прибудинковій території, питомий розмір якого мав би становити (113 х 0,3 = 33,9 кв.м.); на генеральному плані позначено відпочинкову зону, орієнтовною площею 17 кв.м., однак в порушення вимог п. 3.16 таблиці 3.2 ДБН 360-92** «Планування і забудова міських і сільських поселень» проектною документацією не забезпечено майданчика для занять фізкультурою, питомий розмір якого мав би становити (113 х 0,2 =22,6 кв.м.); в порушення вимог п. 3.16 таблиці 3.2 ДБН 360-92** «Планування і забудова міських і сільських поселень» проектною документацією не забезпечено майданчика для відпочинку дорослого населення, питомий розмір якого мав би становити (113 х 0,1 =11,3 кв.м.).
На підставі вказаного акта від 16.03.2020, відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яким виявлено порушення ч. 1 ст. 31 Закону України « Про регулювання містобудівної діяльності», абз.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про основи містобудування», абз.2 ч.1 ст. 26 Закону України «Про архітектурну діяльність», п.3.16, табл.3.2, п.7.27, та7.1 (примітка 1), п. 2* додатку 3.1 ДБН 360-92**.
16.03.2020 фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким передбачено усунути виявлені порушення протягом одного місяця з дати отримання даного припису.
06.04.2020 позивач отримав від відповідача лист за номером № 0006-вих-26920 від 02.04.2020, згідно якого відповідач повідомив про те, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності призначено на 09.04.2020 о 15:00 год.
У відповідь, 09.04.2020 ФОП ОСОБА_1 був надісланий відповідачу лист відповідь № 01/04.20-р від 08.04.2020 з додатками про усунення зауважень Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові ЛМР, який був зареєстрований відповідачем за вхідним № 2-7023-006 від 09.04.2020, такий же лист відповідь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за № 01 04.20-р від 08.04.2020 також надісланий відповідачу поштою рекомендованим листом з повідомлення про вручення, який отримано відповідачем 14.04.2020. В листі позивачем зазначено прохання при подальшому спілкуванні (листуванні поштою) врахувати вимоги постанови КМУ № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-І», щодо карантину.
09.04.2020 відповідачем винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення № 238-м, якою визнано позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого абз. 2 ч.1 ст. 2 Закону України « Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 189 180 грн. Дану постанову винесено на основі акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за № 142-П від 16.03.2020, протоколу про адміністративне правопорушення від 16.03.2020.
13.04.2020 фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 отримано від відповідача супровідний лист за номером № 0006-вих-28977 від 09.04.2020 про надсилання постанови за № 28-м.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Спірні правовідносини сторін врегульовані Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI, Законом України від 14.10.1994 року № 208/94-ВР «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно будівельного контролю».
Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Згідно п.1 ч.3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про архітектурну діяльність» суб'єкти архітектурної діяльності - архітектори, інші особи, які беруть участь у підготовці і розробленні містобудівної документації, проектної документації для будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будинків і споруд, благоустрою, ландшафтних та садово-паркових об'єктів, науково-дослідній і викладацькій роботі, замовники проектів та будівництва об'єктів архітектури, підрядники на виконання проектних і будівельних робіт, виробники будівельних матеріалів, виробів та конструкцій, власники і користувачі об'єктів архітектури, а також органи влади, що реалізують свої повноваження у сфері містобудування.
Проведення архітектурно-будівельного контролю регулюється «Порядком здійснення архітектурно-будівельного контролю», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (Порядок №553).
Пунктом 1 Порядку №553 встановлено, що цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо суб'єктів містобудування (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) на об'єктах будівництва органи державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, пункту 3 статті 22 «Прикінцеві положення» Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Відповідно до пункту 2 вказаного Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
Згідно з п. 4 Порядку № 553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю мають службові посвідчення встановленого зразка, форма якого затверджується Мінрегіоном. Також беручи до уваги абз. 11 п. 7 вищевказаного Порядку, зазначаємо, що під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.
Пунктом 5 Порядку №553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Відповідно до абзацу 1 пункту 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Положеннями того ж пункту 7 Порядку №553 встановлено, що однією з підстав для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Вищезазначеним пунктом Порядку №553 також встановлено, що під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
Відповідно до п. 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Згідно з п. 9 Порядку №533 підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Відповідно до п.12 Порядку №533 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані: у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб'єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю; надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку або вручати особисто під розписку керівнику суб'єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.
Пунктами 16-20 Порядку №533 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (припис).Керівникові кожного суб'єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.
Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку. Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Згідно з п.21 Порядку №533 якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Відповідно до п. 22 Порядку №553 постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, чи через електронний кабінет, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.
Відповідно до ст.285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.
Відповідно до ст.268 КпАП України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Підпункт 3 п.20 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою КМ України від 06.04.1995 року №244 (Порядок №244), передбачає, що посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з'ясовує, зокрема, чи сповіщено суб'єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи.
Відповідно до п.21 Порядку №244 посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов'язана з'ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб'єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оглядаючи матеріали справи, колегія суддів зазначає, що позивач як фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований 15.10.2004. Одним із видів діяльності є діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, будівництво житлових і нежитлових будівель. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 розробляв проектну документацію «Реконструкція з надбудовою та прибудовою багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 ». Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові 08.10.2018 за № ЛВ № 112182811646 надано дозвіл на виконання будівельних робіт по АДРЕСА_1 (вид будівництва -реконструкція). Дозвіл надано замовнику: ОСББ «Нова Громада», генеральному підряднику (підряднику) ТзОВ «Львів-Буд-2». Позивач є лиш розробником проектної документації «Реконструкція з надбудовою та прибудовою багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 ».
Як свідчить копія направлення в матеріалах справи від 02.03.2020, то суб'єкт господарювання який отримав дане направлення є виконавець робіт ТзОВ «Львів Буд» Куземський Р.Б., але згідно постанови про накладення штрафу від 09.04.2020 фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 ч.1 с.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
Розглядаючи справу з подібними правовідносинами, Верховний Суд також у постанові від 08.08.2019 №822/712/16 вказував на те, що керівник проекту, в присутності якого проведено перевірку, не є замовником будівництва, ні виконавцем функцій замовника і підрядника одночасно, а тому не є суб'єктом містобудування та суб'єктом відповідальності у розумінні частини другої статті 2 Закону №208/94-ВР.
Законодавством, чинним на момент виникнення спірних правовідносин, не передбачено чіткого порядку попереднього повідомлення суб'єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов'язкової передумови її проведення, однак, для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої, відповідач в рамках підготовки до проведення позапланової перевірки повинен вчинити дії щодо повідомлення суб'єкта містобудування про її проведення.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 818/1617/16.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється перевірка, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та за його наслідками отримувати акт перевірки, припис та протокол, надавати письмові пояснення, зауваження або заперечення до акту перевірки, щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від підписання протоколу, приймати участь у розгляді справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. В той же час, посадова особа державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана у разі встановлення під час перевірки порушень містобудівного законодавства скласти акт перевірки та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, який надати для підпису суб'єкту містобудування, стосовно якого проведено перевірку, а в разі відмови від його підписання - направити протокол рекомендованим листом з повідомленням, повідомити суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, про час і місце розгляду справи, а при розгляді справи - з'ясувати чи сповіщено суб'єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи. Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем зазначені вимоги виконані не були, а перевірка була проведена без позивача - суб'єкта містобудування та/або її уповноваженого представника.
У відповідності до частин першої та другої статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.
Експертиза проектів будівництва проводиться в установленому Кабінетом Міністрів України порядку експертними організаціями незалежно від форми власності, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, відомості про які внесені таким органом або на підставі делегованих повноважень саморегулівною організацією у сфері архітектурної діяльності за відповідним напрямом підприємницької діяльності (у разі її утворення) до переліку експертних організацій. До проведення експертизи залучаються (у тому числі на підставі цивільно-правових договорів) експерти з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, які пройшли професійну атестацію, що проводилася із залученням представників відповідних центральних органів виконавчої влади, та отримали відповідний кваліфікаційний сертифікат. Порядок проведення професійної атестації таких експертів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Як вбачається з матеріалів справи, товариством з обмеженою відповідальністю «Глобал Промпостач» проведено експертизу проекту будівництва «Реконструкція з надбудовою та прибудовою багатоквартирного житлового будинку на вул. П. Карманського,6», відповідно до яких не виявлено порушень вимог законодавства України у сфері містобудівної діяльності. Відомостей щодо невідповідності висновків експертизи вимогам чинного законодавства, або ж його складання з порушенням вимог чинного законодавства, а також доказів, які б підтверджували його хибність, апелянтом суду не надано та матеріали справи не містять.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, зробивши системний аналіз положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, дійшов вірного висновку про задоволення позову, а тому апеляційну скаргу слід відхилити.
Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.
В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст.242, 243, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року у справі № 380/3194/20 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя О. І. Довга
судді Н. В. Бруновська
З. М. Матковська
Повне судове рішення складено 04 березня 2021 року.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду