Справа № 352/195/21
Провадження № 3/352/311/21
03.03.2021м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі судді Гриньків Д.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), -
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №459163 від 24.01.2021 року вбачається, що ОСОБА_1 24.01.2021 в 09 год. 05 хв. по вул Зозука, с. Сілець керував транспортним засобом ВАЗ 21063, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.
ОСОБА_1 та захисник Лютан З.Й. в судовому засіданні просили провадження закрити у зв'язку із тим, що поліцейськими було порушено процедуру огляду на стан сп'яніння. Зазначили, що свідки, вказані в протоколі про адміністративне правопорушення, не були присутні на місці зупинки транспортного засобу, їх пояснення складені раніше ніж мала місце подія. Крім того, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння теж містить розбіжності в часі у порівнянні з протоколом про адміністративне правопорушення. Також звернули увагу суду на акт огляду на стан алкогольного сп'яніння, який не підписаний особою, що його склала. Таким чином вважають, що патрульними не надано належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Відповідно до змісту вимог ст.245 КУпАП, завданням судді при розгляді справи про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши всі зібрані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з врахуванням всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, приходжу до висновку, що провадження в справі відповідно до п.1 ст.247 КУпАП підлягає закриттю виходячи з наступного.
Так, ОСОБА_1 ставиться за провину порушення вимог Правил дорожнього руху України, а саме: п.2.5 ПДР України, яким передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Крім того, відповідно до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07.11.2015 № 1395, зареєстрованої в Міністерстві
юстиції України 10 листопада 2015 за № 1408/27853, водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
При цьому з досліджених в судовому засіданні письмових пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вбачається, що останні складені 21.01.2021, в той час як сама подія відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №459163 відбулась 24.01.2021 року. При цьому пояснення ОСОБА_3 у жодній графі не підписане (а.с.4, 5).
Крім цього, залишився непідписаним і акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів особою, яка складала даний документ. Більше того, не зазначено ні посада цієї особи, ні спеціальне звання, ні прізвище, ім'я та по батькові.
Щодо направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння до ОНД суд зазначає наступне.
Так, відповідно до вимог чинного законодавства України, відмова водія на місці зупинки транспортного засобу від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціального технічного засобу «Драгер» не утворює складу адміністративного правопорушення, оскільки таке право водія передбачено законом.
Разом з тим, вищевказана відмова від проведення огляду на стан сп'яніння працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу дає поліцейському правові підстави доставити вказаного водія до медичного закладу для проведення відповідного огляду лікарем закладу охорони здоров'я.
Таким чином, склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, у діях особи міститься коли остання відмовляється від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі, чому передує складення відповідного направлення.
Однак, суд звертає увагу на те, що оформлення направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння до ОНД, яке має передувати відмові водія, складено 24.01.2021 о 09:45 год. В той час як сам протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №459163 від 24.01.2021 року складений 09:20 год., тобто на 25 хв. раніше складення направлення та по суті і відмови водія від проходження огляду в медичному закладі.
Таким чином, суд вважає недопустимими доказами пояснення свідків, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння до ОНД.
Одночасно, відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення.
Проте, на доданому до матеріалів справи про адміністративне правопорушення диску, міститься запис на якому ОСОБА_1 пропонується проїхати виключно до медичного закладу для проходження огляду, однак відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу чи пропозиції пройти такий огляд не зафіксовано, що у свою чергу не може в повній мірі свідчити про дотримання порядку виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначеного Інструкцією, затвердженою спільним наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735 та положень КУпАП.
Статтею 254 КУпАП передбачено, що у випадку виявлення адміністративного правопорушення, складається протокол про адміністративне правопорушення, який є основним процесуальним документом і єдиною підставою для розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факти неправомірних дій і розцінюється як основне джерело доказів.
При цьому в процесі доказування вини, доцільно керуватись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України»(з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282.
Відтак, доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, адже не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», не доказує співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Крім того суд враховує, що обов'язок органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення нести тягар доказування, є складовою презумції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст. 62 Конституції України,ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободта практики Європейського суду з прав людини, та звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
При цьому слід зазначити, що розглядаючи адміністративні матеріали, які направлені до суду з метою притягнення винної особи до адміністративної відповідальності і які визнані органом, що їх направляє достатніми для досягнення поставленої мети, суд не може вийти за межі обвинувачення або уточнити в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунути певні розбіжності або неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки в такому випадку суд перебиратиме на себе функції сторони обвинувачення, чим порушить принцип рівності сторін і вимоги змагальності процесу. За таких обставин особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується.
Таким чином, надані органом поліції матеріали суд визнає недостатніми для підтвердження вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні інкримінованого правопорушення, а отже, керуючись фундаментальним принципом презумпції невинуватості та вимогами п.1 ч.1ст. 247 КУпАП, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі з причини відсутності в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 130 КУпАП.
На підставі наведеного, ст.ст.247, 283-287, 294 КУпАП, суд, -
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст.130 КУпАП - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Гриньків Д.В.