02 березня 2021 рокуЛьвівСправа № 500/1826/20 пров. № А/857/14747/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Святецького В.В.
суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.
з участю секретаря судового засідання Хітрень О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року в справі №500/1826/20 (суддя Подлісна І.М., час ухвалення рішення 11 год. 53 хв., м. Тернопіль, повний текст рішення складений 07 жовтня 2020 року) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якому просив: а) визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Тернопільської області від 09.06.2020 року за №-494/03-05 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;
б) зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити з 01.06.2020 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України “Про прокуратуру” №-1789-ХII (у редакції що діяла на момент призначення пенсії) в розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Тернопільської області від 10 березня 2020 року №13-57-20, без обмеження її максимального (граничного) розміру, нарахувати та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за минулий час, у зв'язку із змінами розміру заробітної плати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №-657 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури”, якою підвищено посадові оклади працівникам прокуратури;
в) зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області виплату різниці між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за минулий час, тобто 12 місяців, здійснити разово та однією сумою, без застосування положень Постанови Кабінету Міністрів України №-649 від 22 серпня 2018 року “Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат та рішеннями судів”, якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.
Рішенням від 02 жовтня 2020 року Тернопільський окружний адміністративний суд позов задовольнив частково.
Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 09.06.2020 року №494/03-05 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з 13.12.2019 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років без обмеження її граничного розміру, з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, відповідно до статті 50-1 Закону України “Про прокуратуру” №1789-ХII на підставі довідки прокуратури Тернопільської області від 10.03.2020 №13-57-20 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказує на те, що перерахунок пенсії за Законом України “Про прокуратуру” з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №7-р(ІІ)/2019 від 13.12.2019 року виникає за зверненням, що надходять починаючи з 13.12.2019, для яких момент виникнення права на перерахунок пенсії настав не раніше 13.12.2019 року.
Крім того, Конституційний Суд України констатував, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.
Кабінетом Міністрів України 11.12.2019 прийнято постанову №1155 “Про умови оплати праці прокурорів”, якою затверджено схеми посадових окладів прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних прокуратур та прирівняних до них прокуратур. Згідно із п.7 даної постанови зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України “Про прокуратуру”. Отже, оскільки ч.20 ст.86 Закону України “Про прокуратуру” в первинній редакції підлягає застосуванню з 13.12.2019, а будь-яких нормативно-правових актів щодо підвищення заробітної плати прокурорським працівникам не приймалося, то і підстав для перерахунку позивачу пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України №657 від 30.08.2017 немає.
Апелянт також не погоджується з задоволенням позовної вимоги про перерахунок пенсії з розрахунку 90% від суми заробітної плати та без обмеження граничного розміру з тих підстав, що питання відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і питання обмеження пенсії максимальним розміром є похідними і повинні вирішуватися після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок. Суд також не врахував, що Головне управління відмовило у перерахунку пенсії позивача з мотивів відсутності нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури. Відтак, спору щодо відсоткового розміру і щодо обмеження пенсії максимальним розміром на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало.
Також хибними вважає апелянт висновки суду про доцільність перерахунку розміру пенсії позивача на підставі ст.50-1 Закону №1789-ХІІ ( в редакції, що діяла на момент призначення пенсії та визначала умовою перерахунку пенсії за вислугу років працівника прокуратури збільшення заробітної плати за посадою, з якої ця особа звільнялася на пенсію), оскільки зазначена норма ще з 01.01.2015 є нечинною. Вважає, що у таких випадках слід керуватися діючим законодавством, зокрема ст. 86 Закону №1697-VІІ.
З огляду на викладене, відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Позивач ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому спростовує доводи відповідача про невідповідність рішення суду першої інстанції вимогам матеріального права.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Суд встановив та матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 з 10.01.2005 року перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до ст. 50-1 Закону України “Про прокуратуру” від 05.11.1991 р. №1789- XII, у розмірі 90% від суми місячного заробітку.
10 березня 2020 року прокуратурою Тернопільської області позивачу видано довідку №13-57-20 про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії.
05.06.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку призначеної йому пенсії за вислугу років на підставі довідки з прокуратури Тернопільської області від 10.03.2019 року № 13-57-20 та додатку до неї.
09.06.2020 року листом № 494/03-05 відповідач відмовив позивачу в перерахунку пенсії та зазначив, що підстави для перерахунку пенсії згідно з довідкою про складові заробітної плати від 10.03.2020 №-13-57-20 відсутні, оскільки розмір заробітної плати визначено станом на 06.09.2017 згідно з постановою КМУ 30.08.2017 №-657.
Право на перерахунок за викладених умов виникає за зверненнями, що надходять з 13.12.2019, для яких момент виникнення права на перерахунок пенсії настає не раніше 13 грудня 2019 року.
Позивач вважає, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови у перерахунку пенсії в розмірі 90 відсотків суми заробітної плати є незаконними і такими, що порушують його гарантовані конституційні соціальні права на пенсійне забезпечення, а тому звернувся в суд з позовом.
Задовольняючи частково адміністративний позов суд першої інстанції керувався тим, що позивач у зв'язку з прийняттям Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 у справі № 7-р(ІІ)2019 має право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури, на момент виникнення права на перерахунок. А тому ефективним способом відновлення порушеного права позивача є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з 13.12.2019 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років без обмеження її граничного розміру, з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, відповідно до статті 50-1 Закону України “Про прокуратуру” №1789-ХII на підставі довідки прокуратури Тернопільської області від 10.03.2020 №13-57-20 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
На час призначення позивачу пенсії (2005 рік) особливості пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначалися статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-ХІІ (далі - Закон №1789-ХІІ).
Відповідно до частини 1, 2 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.
Частиною 12 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ визначено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Згідно з частиною 17 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Отже, станом на час призначення позивачу пенсії порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів регулювались частиною 12 та 17 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ та відповідно застосовувались до позивача у діючій редакції.
Надалі, законодавство щодо перерахунку пенсій прокурорам зазнало численних змін.
Як зазначено у зразковій справі № 560/2120/20 (Пз/9901/9/20) про перерахунок пенсій прокурорів відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(II)/2019 від 14 вересня 2020 року, починаючи з 1 січня 2015 року в Україні жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України «Про прокуратуру»; законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.
Кабінет Міністрів України впродовж 2015-2019 років не визначив умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури.
У грудні 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення від 13.12.2019 № 7-р(II)/2019 та вирішив:
визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України;
положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення №7-р(II)/2019:
частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
« 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
Зазначене рішення Конституційного Суду України стало підставою для звернення ОСОБА_1 09.06.2020 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки прокуратури Тернопільської області від 10.03.2019 №13-57-20 та додатку до неї.
Відповідач відмовив позивачу у задоволенні заяви про перерахунок пенсії з мотивів відсутності нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури.
Тобто, фактично пенсійний орган погодився з наявністю у позивача права на перерахунок пенсії, проте зазначив про відсутність нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури.
Вказану позицію пенсійного органу колегія суддів вважає помилковою та такою, що не доводить правомірності дій суб'єкта владних повноважень, оскільки чинна з 13.12.2019 норма частини 20 статті 86 Закону № 1697-VII визначає умовою перерахунку пенсії за вислугу років підвищення заробітної плати прокурорським працівникам. Суд враховує, що грошове забезпечення працівників прокуратури істотно збільшилося ще в жовтні 2017 року, а пенсія позивача у розмірі, яку останній отримує, перераховувався ще до 2017 року.
Протягом усього періоду дії норми статті 86 Закону № 1697-VІІ, яка визначала, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, позивач мав право на перерахунок пенсії, проте був позбавлений можливості таке право реалізувати з огляду на бездіяльність Кабінету Міністрів України.
Така бездіяльність Уряду була предметом розгляду у судах.
Верховний Суд в постанові від 24.04.2019 (справа № 826/8546/18) звернув увагу, що Кабінет Міністрів України протягом тривалого часу ухиляється від прийняття рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, необхідність прийняття яких Законом №1697-VІІ покладено саме на Уряд.
Суди у зазначеній справі визнали протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо неприйняття порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, як це передбачено частиною 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру», та зобов'язали Кабінет Міністрів України протягом 30 днів з дня набрання рішенням законної сили вжити заходів та ухвалити рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури.
Проте рішення суду фактично Кабінетом Міністрів України не виконано.
Відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури зумовило неможливість проведення органами Пенсійного фонду України перерахунку зазначених пенсій, у тому числі, пенсії позивача.
Реалізація його права була забезпечена саме рішенням Конституційного Суду від 13.12.2019.
Отже, виходячи із положень Рішення Конституційного Суду України № 7-р(ІІ)/2019, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у позивача з набрання чинності цього рішення виникло право на перерахунок пенсії та позивачем дотримані вимоги щодо реалізації вказаного права, а саме - отримана довідка про заробітну плату та подана до пенсійного органу відповідна заява про проведення перерахунку пенсії разом із вказаною довідкою.
При цьому довідка видана з врахуванням окладів працівників прокуратури, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657, яка є чинною, а тому відсутні підстави для її не застосування. Таке рішення уряду є рішенням про «підвищення заробітної плати прокурорським працівникам».
Як наслідок приведених положень законодавства та фактичних обставин справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач має право не перерахунок пенсії на підставі довідки прокуратури Тернопільської області від 10.03.2019 №13-57-20, проте відповідно до ст. 86 Закону №1697-ІІ, а не ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ (в редакції, що діяла на момент призначення пенсії та визначала умовою перерахунку пенсії вислугу років працівника прокуратури збільшення заробітної плати за посадою, з якої ця особа звільнялася на пенсію), оскільки зазначена норма ще з 01.01.2015 є нечинною. У таких випадках слід керуватися діючим законодавством, зокрема ст. 86 Закону №1697-ІІ.
Щодо дати, з якої повинна бути перерахована пенсія позивачу, суд першої інстанції підставно керувався тим, що таке право у позивача виникло саме з набранням чинності рішенням Конституційного Суду України № 7-р (ІІ)/2019 від 13.12.2019, яким відновлено дію ст. 86 Закону №1697-ІІ в первинній редакції, якою визначено умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років працівникам прокуратури. Отже, ефективним способом захисту відновлення порушених прав позивача є зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 13.12.2019 . Поширення дванадцяти місячного періоду або будь-якого іншого періоду в даному випадку є неможливим.
Тому позовна вимога про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з 13.12.2019 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі довідки прокуратури Тернопільської області від 10.03.2020 №13-57-20 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії є такою, що підлягає задоволенню.
Щодо того, у якому відсотковому розмірі відносно заробітної плати/грошового доходу підлягають перерахунку пенсії та чи підлягають зазначені пенсії перерахунку без обмеження їх граничного розміру, то як слідує з матеріалів справи на час винесення відповідачем відмови позивачу у перерахунку пенсії та ухвалення судом першої інстанції судового рішення у цій справі, відповідач не вчиняв дій та не приймав рішень щодо обмеження відсоткового розміру грошового доходу позивача для перерахунку пенсій у зв'язку із зміною розмірів грошового забезпечення або обмеження її максимальним розміром.
Ключовим правовим питанням у справі, щодо якого фактично виник спір, є право позивача на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам органів прокуратури відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657.
Відповідно на час звернення позивача до суду з даним позовом питання щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і питання обмеження пенсії максимальним розміром не були підставою для відмови позивачу у перерахунку пенсії.
При цьому, колегія суддів зауважує, що відповідач у відповідь на заяву позивача відмовив йому у перерахунку пенсії з мотивів відсутності нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури. Відтак, на час звернення позивача до суду першої інстанції, як і на час винесення судового рішення яке є предметом оскарження спору щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і щодо обмеження пенсії максимальним розміром на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало.
Зважаючи на обумовлені обставини, суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення зобов'язаний був дати правову оцінку правовідносинам, що існували на час звернення позивача до суду та розгляду даної справи по відношенню до порушеного права позивача. Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи на час розгляду справи в суді а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.
Суд першої інстанції не звернув на вказані обставини належної уваги, а тому дійшов помилкового висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, дійшов помилкових висновків щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України “Про прокуратуру” №-1789-ХII (у редакції що діяла на момент призначення пенсії) в розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати та без обмеження її максимального (граничного) розміру.
За таких обставин колегія суддів вважає правильним скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.
Керуючись статтями 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області задовольнити частково.
Скасувати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року в справі №500/1826/20 та ухвалити постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 09.06.2020 №494/03-05 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з 13 грудня 2019 року здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII “Про прокуратуру” на підставі довідки прокуратури Тернопільської області від 10.03.2020 № 13-57-20, з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав, визначених в статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя В. В. Святецький
судді Л. Я. Гудим
О. М. Довгополов
Повне судове рішення складено 03.03.2021.