02 березня 2021 рокуЛьвівСправа № 500/3440/20 пров. № А/857/2024/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,
суддів Сеника Р.П., Хобор Р.Б.,
за участі секретаря судового засідання Гербут Н.М.,
позивача: не з'явився
відповідач: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року у справі № 500/3440/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни про скасування постанови,-
суддя в 1-й інстанції - Мандзій О.П.,
час ухвалення рішення - не зазначено,
місце ухвалення рішення - м. Тернопіль,
дата складання повного тексту рішення - 09.12.2020,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни (далі - відповідач) та просила скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №62409530 від 24.06.2020 року, винесену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксаною Анатоліївною.
У обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає те, що 24.06.2020 року відповідачем відкрито виконавче провадження ВП №62409530 з примусового виконання виконавчого напису №13430, виданого 15.05.2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В., про стягнення з ОСОБА_1 суми боргу в розмірі 8761,65 грн. в користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» та основну винагороду приватного виконавця в розмірі 876,17 грн.. Згідно з інформаційною довідкою №22362220201006 від 03.10.2020 року з Єдиного реєстру приватних виконавців України, виконавчим округом приватного виконавця Клітченко О.А. визначено місто Київ, а відповідно до паспортних даних позивач зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Вважає, що при відкритті виконавчого проваджена відповідачем не дотримано вимог ч.2 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки приватним виконавцем виконавчого округу міста Київ Клітченко О.А. виконавчі документи прийнято до виконання не за місцезнаходженням боржника або його майна, чим порушено правила територіальної діяльності приватних виконавців за наявності в них достовірної інформації про місцезнаходження позивача в іншому виконавчому окрузі.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни від 24.06.2020 року про відкриття виконавчого провадження ВП №62409530. Стягнуто з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни в користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840 гривень 80 копійок згідно квитанції № 99 від 23.11.2020 року.
Не погодившись із цим рішенням суду його оскаржив відповідач, який просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає те, що суд першої інстанції при вирішенні справи та прийнятті оскарженого рішення порушив норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясував обставини справи. Вказує, що у виконавчому написі нотаріуса, як адреса проживання позивачки, зазначена: АДРЕСА_2 . У заяві про примусове виконання виконавчого документа стягувач просив відкрити виконавче провадження за адресою проживання позивачки.
Також у апеляційній скарзі звертає увагу на те, що приватний виконавець, згідно з нормами Закону України «Про виконавче провадження», до відкриття виконавчого провадження позбавлений права вчиняти виконавчі дії, в тому числі встановлювати дійсну адресу знаходження чи перебування боржника, відмінну від тої, яка зазначена у виконавчому документі. Тому апелянт вважає, що не порушено норми Закону України «Про виконавче провадження», які визначають територіальну підвідомчість приватного виконавця.
Сторони, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання апеляційного суду не з'явились, що у відповідності до ч. 3 ст. 268 КАС України не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи 15.05.2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В. видано виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі під номером 13430, про стягнення з ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС», місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37/41, коштів в сумі 8761,65 грн..
23.06.2020 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А. року звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» із заявою №12620298/ВП/20 від 12.06.2020 року про примусове виконання рішення в якій просили відкрити за місцем проживання (перебування) боржника виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису №13430 від 15.05.2020 року, виданого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В.. У наведеній заяві вказано: адресу місця реєстрації боржника - АДРЕСА_5 .
24.06.2020 Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А. року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №62409530 з примусового виконання виконавчого напису №13430 від 15.05.2020 року, виданого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В., про стягнення з ОСОБА_1 суми боргу в розмірі 8761,65 грн. в користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс». Адреса проживання боржника вказана - місто Київ, вулиця Кайсарова, будинок 1, квартира 20.
Не погоджуючись з такою постановою, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач неправомірно виніс постанову про відкриття виконавчого провадження, з порушенням правил, які визначають територіальну підвідомчість приватного виконавця щодо виконання виконавчого документа, які встановлені Законом України «Про виконавче провадження».
Апеляційний суд не погоджується із вказаним висновком з огляду на наступні обставини.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, встановленні Законом України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404).
Відповідно до статті 1 Закону № 1404, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 3 Закону № 1404 відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону № 1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону № 1404 визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
У частині 3 статті 26 Закону № 1404 зазначено, що у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.
Відповідно до частини 5 статті 26 Закону № 1404 виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Частиною 2 статті 24 Закону № 1404 передбачено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Крім того, відповідно до частини 2 статті 25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02 червня 2016 року № 1403-VII (далі - Закон № 1403) приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких, відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.
Отже стягувач вправі обирати місце виконання виконавчого документа між місцем проживання та перебування боржника, якщо у виконавчому документі містяться про це відомості.
Відтак, аналіз положень Закону №1404-VIII дозволяє дійти висновку, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться у межах його виконавчого округу, в іншому випадку - виконавець зобов'язаний повернути виконавчий документ стягувачу. У свою чергу, місце виконання визначається, виходячи із місця проживання/перебування боржника або з місцезнаходження майна боржника.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 08 квітня 2020 року в справі № 804/6996/17, від 30 квітня 2020 року №580/3311/19.
Таким чином, приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи, у яких зазначено місце проживання/перебування боржника або місцезнаходження майна боржника, які знаходяться в межах його виконавчого округу.
За змістом частини першої статті 4 Закону № 1404-VIIІ у виконавчому документі обов'язково зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
7) строк пред'явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Варто зауважити, що законодавець, визначаючи місце виконання рішення, вживає поняття «місце проживання» та «місце перебування», під якими розуміються відповідно адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік, та житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.
Положеннями статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року № 1382-IV (далі - Закон № 1382-IV) установлено, що «місце перебування»- адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; «місце проживання» - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини; «реєстрація» - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку».
Частиною другою статті 2 Закону № 1382-IV визначено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Отже, визначальне значення для визначення місце виконання рішення має саме місце проживання/ перебування боржника-фізичної особи, а не місце його реєстрації, а також місцезнаходження майна боржника.
На підставі частини першої статті 28 Закону № 1404-VIIІ постанови про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанови, передбачені пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Виходячи із системного тлумачення частини першої статті 4, частини першої статті 28 Закону № 1404-VIIІ у виконавчому документі має бути зазначено адресу місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), або місцезнаходження майна боржника, які знаходяться у межах виконавчого округу приватного виконавця. Саме за зазначеною у виконавчому документі адресою приватний виконавець в силу положень частини першої статті 28 Закону № 1404-VIIІ зобов'язаний надіслати, зокрема, постанову про відкриття виконавчого провадження.
Таким чином, положення статті 28 Закону № 1404-VIIІ встановлюють імперативний обов'язок приватного виконавця надіслати постанову про відкриття виконавчого провадження саме за адресою, зазначеною у виконавчому документі, що обумовлює відсутність меж розсуду у приватного виконавця при визначенні адреси боржника.
Такий висновок про необхідність направлення постанов про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі, узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними в постановах від 19 серпня 2020 року в справі № 520/9978/18 (пункти 52-53), від 08 квітня 2020 року в справі № 804/6996/17 (пункт 39).
Отже, при надходженні виконавчого документа приватний виконавець зобов'язаний перевірити наявність в ньому всіх обов'язкових реквізитів, визначених частиною першою статті 4 Закону № 1404-VIIІ, зокрема, прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи.
У випадку, якщо виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання, тобто якщо адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), що вказана у виконавчому документі, або місцезнаходження майна боржника не знаходиться в межах виконавчого округу приватного виконавця, він зобов'язаний повернути виконавчий документ без виконання відповідно до приписів пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону № 1404-VIII.
Якщо ж виконавчий документ пред'явлено до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцезнаходженням майна боржника до заяви про примусове виконання рішення обов'язково додається документальне підтвердження, що майно боржника (грошові кошти на рахунках в банках або інших фінансових установах) знаходиться(яться) на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця (абзац 4 пункту 3 розділу ІІІ Інструкції № 512/5).
Таким чином, ураховуючи наведене вище нормативне регулювання та праворозуміння, правильне вирішення спору у вказаних категоріях справ залежить від того, чи знаходиться адреса місця проживання або місця перебування боржника (фізичної особи) або місцезнаходження майна боржника, що вказана у виконавчому документі, в межах виконавчого округу приватного виконавця. Якщо адреса місця проживання/перебування боржника (фізичної особи) або місцезнаходження майна боржника, вказана у виконавчому документі, знаходиться в межах виконавчого округу приватного виконавця, то відкриття виконавчого провадження, за умови дотримання приватним виконавцем інших вимог Закону № 1404-VIII, є правомірним.
Якщо ж адреса місця проживання або місця перебування боржника (фізичної особи) або місцезнаходження майна боржника, вказана у виконавчому документі, знаходиться поза межами виконавчого округу приватного виконавця, приватний виконавець зобов'язаний повернути такий виконавчий документ.
У випадку пред'явлення виконавчого документа не за місцем проживання або місцем перебування боржника (фізичної особи), а за місцезнаходженням майна боржника, на стягувача покладено обов'язок надати документальне підтвердження, що майно боржника (грошові кошти на рахунках в банках або інших фінансових установах) знаходиться(яться) на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 09 грудня 2020 року в справі № 460/3537/20.
Апеляційний суд встановив, що виконавчим округом приватного виконавця Клітченко Оксаною Анатоліївною є місто Київ.
У виконавчому написі нотаріуса № 13430 від 15.05.2020 року вказано адресу зареєстрованого місяця проживання позивачки: АДРЕСА_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 .
Таким чином, враховуючи фактичні обставини справи та норми матеріального права, апеляційний суд вважає, що приватний виконавець Клітченко Оксана Анатоліївна не порушила правила територіальної підвідомчості щодо виконання виконавчого документа, визначені Законом № 1404 та Законом № 1403, оскільки у виконавчому документі вказана адреса місця проживання позивачки: АДРЕСА_4 . і стягувач у заяві просив відкрити виконавче провадження та проводити виконавчі дії саме за цією адресою.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що норми Закону України «Про виконавче провадження» не дають приватному виконавцю до відкриття виконавчого провадження можливість вчиняти виконавчі дії, зокрема перевіряти фактичне місце проживання боржника. Приватний виконавець має оперувати лише тією інформацією, яка зазначена у виконавчому документі. Таким чином, приватний виконавець, при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження, діяла в межах норм Закону України «Про виконавче провадження».
За цих обставин, апеляційний суд вважає, що у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити.
Відповідно до частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на вищевикладене, у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального права, апеляційну скаргу необхідно задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 3 ст. 243, ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни задовольнити .
Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року у справі № 500/3440/20 скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни про скасування постанови - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк
судді Р. П. Сеник
Р. Б. Хобор
Повне судове рішення складено 03 березня 2021 року