Справа № 348/2220/20
03 березня 2021 року м. Надвірна
Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Міськевич О.Я., розглянувши матеріали, які надійшли від Надвірнянського ВП ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, жительки АДРЕСА_1 , одруженої, на утриманні нікого не має, з повною загальною середньою освітою, працюючої продавцем магазину «Дачний», раніше не притягалась до адміністративної відповідальності, громадянки України,
за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП,-
18.11.2020 до Надвірнянського районного суду надійшла справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КпАП України.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 042411 від 12.11.2020, який складено поліцейським СРПП № 1 Надвірнянського ВП ГУНП в Івано-Франківській області, капралом поліції Костик ОМ. вбачається, що 11.11.2020 о 23 год. 30 хв. в АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , працюючи продавцем магазину «Дачний», порушила вимоги постанови КМУ № 641 від 22.07.2020 (зі змінами згідно постанови КМУ № 956 від 13.10.2020), а саме здійснювала торгівлю та не припинила роботу закладу після 22.00 год.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про час та місце слухання справи повідомлялась завчасно належним чином.
03.03.2021 від захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 поступила письмова заява, в якій він просить справу розглядати у його відсутності та відсутності ОСОБА_1 . Зазначає, що ОСОБА_1 не може бути суб'єктом даного правопорушення, оскільки працює продавцем магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». За посадовими обов'язками посада продавця магазину не належить до адміністративних посад суб'єктів господарювання. Таким чином ОСОБА_1 не є посадовою особою, а є найманим працівником магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », тому на неї не поширюється дія ст. 44-3 КУпАП. Просить провадження по справі відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
За приписами ст.ст. 268, 277-2 КУпАП справу про адміністративне правопорушення може бути розглянуто у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Враховуючи, що ОСОБА_1 була своєчасно та належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, не подала клопотання про відкладення розгляду справи, від її захисника поступила заява про розгляд справи у їх відсутності, суддя прийшов до висновку, що дані матеріали можливо розглянути в її відсутність.
Суддя, вивчивши матеріали адміністративної справи, дійшов наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положення ст. 44-3 КУпАП (в редакції на час вчинення правопорушення) передбачають адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Вказана норма КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм та є обов'язковими для виконання.
Так, відповідно до ст. 29 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб», карантин встановлюється Кабінетом Міністрів України. У рішенні про встановлення карантину затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них, які і є відповідними правилами.
З фабули протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 042411 від 12.11.2020 вбачається, що 11.11.2020 о 23 год. 30 хв. в АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , працюючи продавцем магазину «Дачний», порушила вимоги постанови КМУ № 641 від 22.07.2020 (зі змінами згідно постанови КМУ № 956 від 13.10.2020), а саме здійснювала торгівлю та не припинила роботу закладу після 22.00 год.
Відповідно до пп. 5 п. 11 Постанови КМУ № 641 від 22.07.2020 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», зі змінами, внесеними постановою КМУ від 21.10.2020 за № 972 (в редакції, яка діяла на час проведення перевірки), на території регіону (адміністративно-територіальної одиниці), на якій установлено “зелений” рівень епідемічної небезпеки, забороняється: робота після 22-ї та до 7-ї години суб'єктів господарювання з надання послуг громадського харчування без організації дозвілля (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів тощо), крім діяльності з надання послуг громадського харчування із здійсненням адресної доставки замовлень та замовлень на винос.
Практикою ЄСПЛ констатується, що «національне законодавство має з достатньою чіткістю визначати межі та спосіб здійснення відповідного дискреційного права, наданого органам влади, щоб забезпечувати громадянам той мінімальний рівень захисту, на який вони мають право згідно з принципом верховенства права в Демократичному суспільстві» (п. 33 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Доменічіні проти Італії» (Domenichini v. Italy), Reports 1996-V).
Відповідно до вимог діючого адміністративного законодавства, а саме ст.ст. 9, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі, а саме комплекс ознак передбачає чотири елементи: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона. Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.
Диспозиція ст.44-3 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Тобто, відповідальність за порушення вимог щодо заборони роботи суб'єктів господарювання можуть нести тільки суб'єкти господарювання, оскільки вони здійснюють господарську діяльність.
За приписами ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Відповідно до ст. 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання нкнх входить до їх службових обов'язків.
Отже відповідальність за порушення заборони здійснення торгівельної діяльності в період карантину може нести лише власник підприємства або посадова особа підприємства, до службових обов'язків якої входить забезпечення виконання такої вимоги.
З протоколу про адміністративне правопорушення, що ОСОБА_1 працює на посаді продавця магазину «Дачний».
Визначення посадової особи органів управління товариства наведено у ст. 23 ЗУ «Про господарські товариства» (посадовими особами органів управління товариства є фізичні особи - голова та члени виконавчого органу, ревізійної комісії, ревізор товариства, а також голова та члени іншого органу товариства, наділені повноваженнями з управління товариством, якщо утворення такого органу передбачено установчими документами товариства), посадової особи товариства - у ст. 42 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (посадовими особами товариства є члени виконавчого органу, наглядової ради, а також інші особи, передбачені статутом товариства).
Також пунктом 3 ст. 65 Господарського кодексу України визначено, що для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи.
Враховуючи зазначене посадовими особами підприємств незалежно від форм власності є голова правління, президент, генеральний директор, директор, заступник директора, головний бухгалтер, а також фізична особа-підприємець.
Таким чином ОСОБА_1 не є посадовою особою, а є найманим працівником магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Враховуючи відсутність доказів про те, що продавець магазину ОСОБА_1 станом на 11.11.2020 мала відповідні повноваження на виконання постанови КМУ № 641 від 22.07.2020 зі змінами від 13.10.2020 за № 965, а також враховуючи, що вона є найманим працівником, не є суб'єктом господарювання, та не є посадовою особою суб'єкта господарювання в розумінні ст. 14 КУпАП, тому вона не може бути суб'єктом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.
Згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Таким чином судом встановлено відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
У відповідності до ч. 2 ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частиною третьою цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Подані до суду матеріали не містять об'єктивних та фактичних даних, які б підтверджували, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП, дані протоколу є сумнівними.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вище наведене суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП не знайшла свого підтвердження належними та достатніми доказами, тому вважає за необхідне звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, а провадження по справі закрити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 9, 10, 14, 245, 247, 251, 252, 256, 280, 283 КУпАП, суддя, -
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КУпАП - закрити підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга на постанову подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.
Суддя Міськевич О.Я.