з питання вирішення заяви про відвід суддів
03 березня 2021 рокуЛьвівСправа № 460/608/21 пров. № А/857/4497/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Довгої О.І. та Кузьмича С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові заяву ОСОБА_1 про відвід суддів, зокрема головуючого судді Шавеля Руслана Мироновича та Довгої Ольги Іванівни, у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України, Костопільського управління праці та соціального захисту населення Костопільської районної державної адміністрації Рівненської області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення матеріальної та моральної шкоди,-
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 05.02.2021р. в порядку п.3 ч.4 ст.169 КАС України позовну заяву повернуто позивачам.
Не погодившись із вказаною ухвалою, її оскаржили позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , скерувавши електронною поштою до Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу разом із заявою ОСОБА_1 про відвід суддів.
Подана заява мотивована тим, що зазначенні у заяві судді, зокрема Шавель Р.М. та Довга О.І. не зможуть в повній мірі зрозуміти бідову родину, яку по багатьом питанням позбавили всіляких прав та будуть шукати різний привід аби не розглядати апеляційну скаргу, будуть чинити усілякі перепони до надання судового захисту шляхом розгляду справи по суті у вигляді різнопланових відписок у розрізі «аби придертися».
Також під час вирішення його заяви про відвід просить врахувати практику Європейського Суду з прав людини з такого процесуального питання.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи заяви, колегія суддів дійшла висновку, що заява про відвід суддів є необґрунтованою виходячи з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) : 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу (абз.1 ч.3 ст.39 КАС України).
Водночас, варто зазначити, що суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» і «незалежним» (ст.6 ч.1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція)).
Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Згідно ч.4 ст.36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Отже, з урахуванням викладеного вище, колегія суддів приходить до висновку, що заява про відвід судді є необґрунтованою, оскільки наведені скаржником доводи не можуть бути підтвердженням упередженості та небезсторонності судді по даній справі.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Загальна декларація з прав людини (ст.10) та Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (ч.1 ст.14) гарантує право кожної особи на розгляд її справи компетентним незалежним та неупередженим судом у встановленому законом порядку. Незалежне суддівство є відповідальним за належну реалізацію цього права. Незалежність суддів передбачає, що судді повинні приймати безсторонні рішення згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-якого втручання, прямого або непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких причин.
Об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (Розділ Другий показник. Об'єктивність. Бангалорські принципи поведінки суддів).
Частина перша статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду.
Зокрема, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK). Крім того, відповідно до принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ по справі Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium, суд має бути неупередженим і безстороннім.
Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п.43 рішення ЄСПЛ по справі Веттштайн проти Швейцарії та у п.50 рішення ЄСПЛ по справі Білуха проти України.
Колегія суддів вважає, що апелянт, подаючи заяву про відвід суддів не навів належних та допустимих доказів стосовно обґрунтованого сумніву в неупередженості та необ'єктивності судді Шавеля Р.М. та Довгої О.І.
З урахуванням того, що колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заяви про відвід, тому справу №460/608/21 слід передати для визначення судді у порядку, передбаченому ч.1 ст.31 КАС України, для вирішення питання про відвід.
Враховуючи наведене, керуючись п.4 ч.1 ст.36, ст.ст.39, 40, ч.4 ст.229, ст.310, ч.2 ст.321, ст.325 КАС України, апеляційний суд,-
Заяву ОСОБА_1 про відвід суддів, зокрема головуючого судді Шавеля Руслана Мироновича та судді Довгої Ольги Іванівни по справі №460/608/21 визнати необґрунтованою.
Відповідно до ч.1 ст.31 КАС України справу передати для визначення судді, який буде вирішувати питання про відвід суддів.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Р. М. Шавель
судді О. І. Довга
С. М. Кузьмич