02 березня 2021 рокуЛьвівСправа № 140/9255/20 пров. № А/857/29/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Довгополова О.М.,
суддів Гудима Л.Я., Ільчишин Н.В.,
з участю секретаря судового засідання Хітрень О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Нафто торгова фірма "Укр-Петроль" до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
суддя (судді) в суді першої інстанції - Плахтій Н.Б.,
справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження,
місце ухвалення рішення - м. Луцьк,
Приватне підприємство «Нафто торгова фірма «УКР-ПЕТРОЛЬ» звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.10.2019 №0001853200, від 14.11.2019 №0002393200.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 29 жовтня 2019 року №0001853200 та від 14 листопада 2019 року №0002393200. Стягнуто на користь Приватного підприємства «Нафто торгова фірма «УКР-ПЕТРОЛЬ» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судові витрати в сумі 7500,00 грн (сім тисяч п'ятсот грн 00 коп.).
Рішення мотивоване тим, що до 01 липня 2019 року Закон №481/95-BP не передбачав ліцензування роздрібної торгівлі паливом. Фактично редакція цього Закону зі змінами та доповненнями, внесеними Законом №2628-VIII, розширила його дію та погіршила становище позивача. На думку суду першої інстанції, створені для добросовісних платників податків перешкоди в господарюванні і призвели до накладення штрафу на ПП «НТФ «Укр-Петроль», що в свою чергу порушує права суб'єкта господарювання та ставить його в поле правової невизначеності економічного тягаря щодо відсутності можливості реалізовувати товар та нести відповідні збитки. Таким чином, двомісячний строк встановлений законом саме для додержання балансу у спірних правовідносинах не був дотриманий, що призвело до несприятливих наслідків для підприємства.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» № №481/95-BP не містить жодних обмежень щодо дати початку подання заяв про отримання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним, а відповідно суб'єкти господарювання мали право починаючи з 01.01.2019 року подавати відповідні заяви.
Позивач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому покликається на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та просить залишити його без змін.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги і відзиву на неї в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, посадовими особами ГУ ДПС у Рівненській області на підставі наказів від 07.10.2019 №350 та від 22.10.2019 №437 (а.с.36, 48) та направлень на перевірку від 07.10.019 №23 та від 22.10.2019 №57 (а.с.39, 49) проведено дві фактичні перевірки з питань додержання суб'єктом господарювання - ПП «НТФ «Укр-Петроль» вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пального.
За результатами фактичних перевірок складено наступні акти від 10.10.2019 №97/17-00-32-01/32215743, яким встановлено факт роздрібної торгівлі пальним в період з 01.07.2019 по 17.07.2019 без наявності відповідної ліцензії на АЗС за адресою: м.Рівне, вул.Млинівська, 30; від 25.10.2019 №133/17-00-32-01/32215743, яким встановлено факт роздрібної торгівлі пальним в період з 01.07.2019 по 17.07.2019 без наявності відповідної ліцензії на АЗС №5 за адресою: м.Рівне, вул.Січових Стрільців, 50 (а.с.37-38, 46-47).
На підставі вказаних актів фактичних перевірок відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 29.10.2019 №0001853200, від 14.11.2019 №0002393200, кожним з яких до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 250000,00 грн (а.с.5,6).
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції і вважає його таким, що відповідає правильно застосованим нормам матеріального та процесуального права з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що Закон №481/95-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України.
Статтею 1 Закону №481/95-ВР серед іншого надано визначення наступним поняттям ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку; роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції/газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки.
Відповідно до статті 15 Закону №481/95-ВР із змінами, внесеними Законом №2628-VІІІ, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Згідно з «Прикінцевими та перехідними положеннями» Закону №2628-VІІІ останній набирає чинності з 01.01.2019, крім, зокрема, підпункту 6 (щодо змін до Закону №481/95-ВР), підпункту 17 (щодо змін до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності»; далі - Закон №222-VIII) пункту 2 розділу II цього Закону, що набирають чинності з 01.07.2019.
Одночасно Законом №2628-VІІІ доповнено частину другу статті 17 Закону №481/95-ВР, за якою до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії 250000 гривень.
Із аналізу вказаних вище норм слідує, що у випадку роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії до суб'єкта торгівлі застосовується штраф.
Як видно із матеріалів справи, на підставі актів фактичної перевірки від 10.10.2019 та від 25.10.2019, якими встановлено факт роздрібної торгівлі пальним, Головним управлінням ДПС прийняті оскаржувані рішення та застосовано до позивача фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 250000,00 грн.
Водночас, позивачем не заперечувався факт відсутності ліцензії на роздрібну торгівлю пальним.
За змістом статті 15 Закону №481/95-ВР річна плата за ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним становить 2000 гривень на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.
Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним справляється щорічно і зараховується до місцевих бюджетів згідно із законодавством.
Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п'ять років.
Ліцензія видається за заявою суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.
У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб'єкт господарювання (у тому числі іноземний суб'єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).
Суб'єкти господарювання (у тому числі іноземні суб'єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.
У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в податкових органах.
У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним суб'єктом господарювання (у тому числі іноземним суб'єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.
Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів: документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об'єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення; акт вводу в експлуатацію об'єкта або акт готовності об'єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об'єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального; дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.
Суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності регулює (встановлює, визначає) Закон №222-VIII (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 7 Закону №222-VIII (в редакції з 01.07.2019) ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності, як, зокрема, виробництво і торгівля пальним, яка ліцензується відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».
Частиною першою статті 8 Закону №222-VIII (в редакції на 01.07.2019) у разі запровадження ліцензування нового виду господарської діяльності або нової частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, ліцензійні умови провадження нового виду господарської діяльності або нової частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, набирають чинності у строк, необхідний для приведення суб'єктом господарювання своєї діяльності у відповідність із вимогами ліцензійних умов, але не менш як через два місяці з дня їх прийняття.
Згідно з абзацом четвертим пункту 4 частини першої статті 3 Закону №222-VIII у разі внесення змін до нормативно-правових актів у сфері ліцензування, передбачається достатній для реалізації цих змін строк, але не менш як два місяці.
Частиною другою статті 20 Закону №222-VIII встановлено, що у разі відсутності ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, відповідальність за провадження такої господарської діяльності без ліцензії не застосовується.
Згідно з підпунктом 27 пункту 4 «Положення про Державну податкову службу України» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 06.03.2019 №227 ДПС відповідно до покладених на неї завдань здійснює ліцензування діяльності суб'єктів господарювання з виробництва пального, з оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального і контроль за таким виробництвом. ДПС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи.
Відповідно до постанови КМУ «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру суб'єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 19.06.2019 №545 (далі - Постанова №545) територіальні органи ДФС визначено органом ліцензування господарської діяльності з роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального. Вказана постанова набрала чинності 01.07.2019.
Листом ДФС від 30.05.2019 за №17014/7/99-99-12-01-01-17 (далі - Лист) на виконання Закону №2628-VІІІ доведено територіальним органам - головним управлінням ДФС в областях та м. Києві, що суб'єкти господарювання можуть подати документи на розгляд до органу ліцензування для отримання відповідних ліцензії на адресу Головних управлінь ДФС в областях та м. Києві за місцем роздрібної торгівлі пальним, починаючи з 12.06.2019. При цьому Головні управління ДФС у областях та м. Києві мають видавати зазначені ліцензії суб'єктам господарювання, починаючи з 01.07.2019.
Враховуючи вищенаведені правові норми, необхідно підсумувати те, що з 01.07.2019 набрали чинності норми Закону №481/95-ВР щодо ліцензування роздрібної торгівлі пальним. З цієї дати роздрібна торгівля пальним здійснюється суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії. У разі роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів 250000 грн.
Зважаючи на положення абзацу четвертого пункту 4 частини першої статті 3, частини першої статті 8 Закону №222-VIII при запровадженні ліцензування роздрібної та оптової торгівлі паливом, ліцензійні умови провадження нового виду господарської діяльності набирають чинності у строк, необхідний для приведення суб'єктом господарювання своєї діяльності у відповідність із вимогами ліцензійних умов, але не менш як через два місяці з дня їх прийняття.
Закон №2628-VІІІ, яким внесені зміни в тому числі до Законів №481/95-ВР, №222-VIII, набрав чинності з 01.01.2019, крім, зокрема, норм підпункту 6 (щодо змін до Закону №481/95-ВР), підпункту 17 (щодо змін до Закону №222-VIII) пункту 2 розділу II цього Закону, що набирали чинності з 01.07.2019.
Отже, законодавець при запровадженні ліцензування роздрібної та оптової торгівлі пальним дотримався принципів, встановлених Законом №222-VIII, щодо надання достатнього строку для реалізації прийнятих змін, який склав вісім місяців з дня прийняття Закону №2628-VІІІ.
Разом з тим, необхідно звернути увагу на Лист ДФС щодо органу, який видає ліцензії на роздрібну торгівлю пальним, який 30.05.2019 направлено головним управлінням в областях із розпорядженням про видачу ліцензій головними управліннями в областях з 01.07.2019.
Вказане потягло за собою те, що вищий орган виконавчої влади України з метою реалізації положень Закону №№481/95-ВР в частині внесених змін Законом №2628-VІІІ, лише 19.06.2019 Постановою №545 (набрала чинності 01.07.2019) доповнив новим видом ліцензійної діяльності (зокрема, роздрібна та оптова торгівля пальним, зберігання пального) пункт 6 переліку органів ліцензування, затвердженого постановою КМУ від 05.08.2015 №609, визначивши орган ліцензування - ДФС, територіальні органи ДФС.
Про можливість подати документи для отримання ліцензії з 12.06.2019 суб'єкт господарювання міг дізнався з Листа, при цьому фактично отримати ліцензію для здійснення роздрібної торгівлі пальним можливо було не раніше 01.07.2019, що є днем набранням чинності норм Закону №2628-VІІІ щодо ліцензування, в тому числі й щодо відповідальності за торгівлю пальним без ліцензії.
Отже зволікання з боку держави в особі її органів виконавчої влади (КМУ, ДФС) щодо визначення органу ліцензування та відповідно зменшивши суб'єкту господарювання строк для реалізації права на отримання ліцензії до набрання чинності норм Закону 2628-VІІІ щодо ліцензування, призвело б до необхідності зупинення діяльності восьми АЗС суб'єкта господарювання.
Зазначені дії органів виконавчої влади є прикладом порушення ними принципу «належного урядування», які призвели до перешкод в господарюванні для добросовісних платників.
Частиною другою статті 6 та частиною першої статті 7 КАС передбачено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що в даному випадку затримка в отриманні ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним була зумовлена виключно відсутністю законодавчо визначеного порядку отримання таких ліценцій станом на день набрання чинності Законом №2628-VIII.
Аналізуючи наявність легітимної мети і пропорційність втручання держави у майнові права позивача за обставин, що склалися у цій справі, суд у справі бере до уваги те, що держава не створила правового регулювання і фактичних умов, за яких господарська діяльність позивача у спірний період могла б бути законною. Необхідний перехідний період був уведений в дію, проте ретроспективної дії таким положенням законодавець не надав. Отже, притягнення до відповідальності за таких умов не може бути визнане таким, що переслідує законну мету.
Аналогічну позицію висловлено в постановах Верховного Суду від 4 листопада 2020 року у справі №160/10203/19, від 16 грудня 2020 року у справі №520/13020/19.
Оцінивши подані сторонами докази в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.10.2019 №0001853200, від 14.11.2019 №0002393200 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав стверджувати про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 316, 321, 322, ч. 1 ст. 325 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області залишити без задоволення.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року у справі № 140/9255/20 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку виключно у випадках, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя О. М. Довгополов
судді Н. В. Ільчишин
Л. Я. Гудим
Повне судове рішення складено 03.03.2021 року