02 лютого 2021 рокуЛьвівСправа № 260/1143/19 пров. № А/857/15945/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Качмара В.Я., Гінди О.М.,
за участю секретаря судового засідання Юник А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТБУД» на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року про скасування заходів забезпечення адміністративного позову (головуючий суддя Микуляк П.П., м. Ужгород, повний текст складено 23.11.2020) по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТБУД» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТБУД» звернулося в суд першої інстанції з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування наказів.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.08.2019 про забезпечення позову в частині зупинення дії наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України №73-Л від 29.11.2018 «Про результат розгляду питання щодо ліцензування», щодо анулювання ліцензії реєстраційний запис 2013036718, виданої Товариству з обмеженою відповідальність «ГАРАНТБУД», відповідно до наказу про видачу ліцензії №17-Л від 26.04.2017 року у адміністративній справі 260/1143/19.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТБУД» оскаржило його в апеляційному порядку та просило скасувати ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року про скасування заходів забезпечення позову.
В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції вказавши про «відпадання» підстав для вжиття заходів забезпечення позову не вказав які саме підстави перестали існувати, у зв'язку з чим це відбулося і яким чином це було встановлено судом, які обставини справи до цього призвели і якими доказами вони підтверджуються. Крім того, судом не було вказано норму права, щодо можливості скасування заходів забезпечення позову у зв'язку з «відпаданням» підстав їх застосування, ст. 157 КАСУ не містить такого положення як і взагалі КАСУ в цілому.
Оскільки судом в оскаржуваній ухвалі було застосовано ч. 1 ст. 157 КАСУ і описано припинення існування підстав для забезпечення позову, а клопотань з даного приводу під час розгляду справи не заявлялося, то, в даному випадку, суд з власної ініціативи вирішив скасувати заходи забезпечення позову під час розгляду справи. Але, в оскаржуваній ухвалі вказано, що на час її винесення, у справі вже ухвалено рішення по суті, а отже на той момент, судовий розгляд у справі вже закінчено. Оскільки відповідно до ст. 243 КАСУ суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Тому апелянт вважає, що суд не міг виносити оскаржувану ухвалу. Це також підтверджується і ст. 227 КАСУ, відповідно до якої, після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати для ухвалення рішення у справі... Якщо під час ухвалення рішення виявиться потреба з'ясувати будь-яку обставину через повторний допит свідків або через іншу процесуальну дію, суд постановляє ухвалу про поновлення судового розгляду. Розгляд справи у цьому разі проводиться в межах, необхідних для з'ясування обставин, що потребують додаткової перевірки. Після закінчення поновленого розгляду справи суд залежно від його результатів відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин і виходить до нарадчої кімнати для ухвалення рішення або, якщо вчинення необхідних процесуальних дій у даному судовому засіданні виявилося неможливим, оголошує перерву.» В даному випадку, жодних поновлень судового розгляду після ухвалення рішення не відбувалося, так само, і виходів з нарадчої кімнати та нових розглядів. Отже, оскаржувана ухвала не може існувати з огляду на норми КАСУ. Після ухвалення рішення та завершення розгляду справи суд не міг, як це зазначено в оскаржуваній ухвалі, заслуховувати представників сторін, проаналізовувати матеріали справи та встановлювати що підстави застосування заходів забезпечення позову відпали. Судом, при винесенні ухвали порушено вказані вище процесуальні норми (ст.ст. 157, 227, 243 КАСУ), що призвело до неправильного вирішення процесуального питання та справи та порушення прав та інтересів ТОВ «Гарантбуд», що мають істотне значення.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.
Скасовуючи заходи забезпечення позову, суд першої інстанції вірно виходив з того, що відповідно до ч. 1 ст. 157 КАС України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує: чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2019 року забезпечено позов шляхом: зупинення дії наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України №73-Л від 29.11.2018 року «Про результат розгляду питання щодо ліцензування» в частині анулювання ліцензії реєстраційний запис 2013036718, виданої Товариству з обмеженою відповідальність «ГАРАНТБУД», відповідно до наказу про видачу ліцензії №17-Л від 26.04.2017 року; Зупинення дії наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України №23-Л від 24.04.2019р. в частині скасування дії п.9 додатку 3 до Наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України 23.03.2019 №16-Л «Про результати розгляду питань щодо ліцензування» стосовно внесення змін до переліку видів робіт ліцензії Товариству з обмеженою відповідальність «ГАРАНТБУД» до набрання рішення законної сили.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2020 року (пров. № А/857/5307/20) скасовано рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року та ухвалено нове, яким визнано протиправним та скасовано наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України №23-Л від 24.04.2019 в частині скасування дії п.9 додатку 3 до Наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України 23.03.2019 №16-Л «Про результати розгляду питань щодо ліцензування» стосовно внесення змін до переліку видів робіт ліцензії Товариству з обмеженою відповідальність «ГАРАНТБУД», то суд першої інстанції вірно зазначив, що підстави застосування заходів забезпечення позову в частині зупинення дії вищевказаного наказу відпали в силу вимог закону.
Суд першої інстанції вірно вважав, що оскільки рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року відмовлено у задоволенні позову в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України наказу №73-Л від 29.11.2018 «Про результати розгляду питань щодо ліцензування», щодо анулювання ліцензії за реєстраційним написом №2013036718, виданої ТОВ «Гарантбуд» відповідно до наказу №17-л від 26.04.2017, встановленому судом факту внесення відповідачем змін в 2019 році до переліку видів робіт, визначених у додатку до ліцензії ТОВ, яка на момент внесення таких змін вже була анульована наказом 2018р. з врахуванням того, що сума підрядів ТОВ відповідно до договорів, що знаходяться в матеріалах справи в сукупності перевищила значну суму, а саме 70 млн. грн., а фактичне виконання робіт здійснювалося при анульованій ліцензії, саме товариство знаходилося в різні роки за різними адресами без належного інформування ліцензійного органу, тому підставно скасував заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2019 року, в частині, що стосується даного наказу.
Тому, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а ухвала відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТБУД» залишити без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року про скасування заходів забезпечення адміністративного позову по справі № 260/1143/19 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя М.А. Пліш
Судді В.Я. Качмар
О.М. Гінда
повний текст складено 03.03.2021, оскільки головуючий суддя з 09.02.2021 по 19.02.2021 перебував на лікарняному, з 22.02.2021 по 26.02.2021 у відрядженні та суддя Качмар В.Я. з 01.03.2021 по 02.03.2021 перебував у відпустці