Справа №345/4546/20
Провадження № 2-а/345/5/2021
26.02.2021 року м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі судді Якиміва Р.В., за участю секретаря судового засідання Баран В.В. розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі,
встановив:
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом. Позов мотивує тим, що 10 грудня 2020 року він отримав звичайним листом, із Калуського МРВ ДВС, за адресою свого місця реєстрації листа та копію постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 63642452 від 18.11.2020 року. Ознайомившись зі змістом постанови, йому стало відомо, що старшим державним виконавцем Калуського МРВ ДВС, на підставі постанови Серія БАА № 818394, яка видана 12.10.2020 року Калуським відділом поліції, прийнято рішення про стягнення з нього на користь держави 1020,00 грн. адмінштрафу та 102,00 грн. виконавчого збору. На наступний день, він прибув до старшого державного виконавця Калуського МРВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Івано-Франківськ) Тарасової Х.М., яка надала йому копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, Серія БАА № 818394 від 12.10.2020 року. Саме в цей день, 11.12.2020 року, йому стало відомо про те, що інспектором Калуського СРПП №2 старшим лейтенантом поліції Кравчук В., 12 жовтня 2020 року відносно нього була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, Серія БАА № 818394 про нібито вчинення ним порушення ПДР України.
Позивач наголошує що в постанові, Серія БАА № 818394 зазначено - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - «12.10.2020 року в 07 годин 15 хвилин в м. Калуш по вул. Долинська, керуючи транспортним засобомІ-VAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 , належність ТзОВ «Калуш-Транс», здійснив зупинку поза посадовим майданчиком, чим створив перешкоду для руху іншим учасникам, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 121 КУпАП». Вважає, що дана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки 12 жовтня 2020 року, близько 07 годин 15 хвилин, працівники поліції дійсно склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за ст. 44-3 КУпАП. Зазначений протокол та матеріали адміністративної справи № 345/3799/20 були розглянуті Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області та 09.11.2020 року провадження відносно нього закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. В зазначений час жодних правопорушень він не вчиняв та не міг вчинити, оскільки жодних порушень ПДР не допускав. Тому позивач змушений звернутися до суду та просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії Серія БАА № 818394, складену 12 жовтня 2020 року інспектором Калуського СРПП №2 старшим лейтенантом поліції Кравчук В., поновити строк на оскарження, а також покласти на відповідача судові витрати.
Ухвалою Калуського міськрайонного суду від 17.12.2021 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін. Запропоновано відповідачу протягом 5 днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву, однак він своїм правом подати відзив на позов не скористався.
Від представника позивача надійшла до суду заява про розгляд справи у його відсутності, позов підтримує та просить його задоволити.
З урахуванням положень ч. 3 ст. 205 КАС України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів, поданих стороною позивача.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.5КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним та неупередженим судом. Одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, що визначено ст. 245 КУпАП.
За вимогами ст. 280 КУпАП, посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, діючим законодавством про адміністративні правопорушення передбачена певна процедура притягнення особи до адміністративної відповідальності, порушення якої, на думку суду, є підставою для скасування рішення уповноваженого органу, прийнятого із порушенням цієї процедури.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.9 КУпАП адміністративним правопорушення (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Згідно п. 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 22грудня 2010№23-рп/2010 (справа про адміністративну відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8 Конституції України).
Відповідно до ст. 23 ЗаконуУкраїни «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Як встановлено судом, 12.10.2020 року відносно позивача ОСОБА_1 інспектором Калуського СРПП №2 старшим лейтенантом поліції Кравчук В. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі Серія БАА № 818394 за вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. (а.с. 17). Згідно даної постанови правопорушення полягало в тому, що 12.10.2020 року в 07 годин 15 хвилин ОСОБА_1 в м. Калуш по вул. Долинська, керуючи транспортним засобомІ-VAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 , належність ТзОВ «Калуш-Транс», здійснив зупинку поза посадовим майданчиком, чим створив перешкоду для руху іншим учасникам, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 121 КУпАП».
Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, іншими визначеними законодавством доказами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Пунктом 24Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративне правопорушення на транспорті» роз'яснено судам, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Незважаючи на викладену норму закону, жодного належно та допустимого доказу, який підтверджував би вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення відповідачем до матеріалів справи не долучено.
Так, згідно зі статтею 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:
1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;
2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
В свою чергу, відповідачем до суду не надано ні відеоматеріалів, ні будь-яких інших доказів, які оцінювалися ним при винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції, як специфічний вид доказу, може бути підставою притягнення до адміністративної відповідальності лише у тому випадку, коли обставини, встановлені під час такого спостереження зафіксовані у встановленому законом порядку (постанова Верховного Суду від 26.04.2018 у справі № 338/1/17).
Працівники патрульної поліції наділені повноваженнями щодо фіксування події адміністративного правопорушення, мають відповідні технічні засоби та спеціальні знання, відтак, враховуючи те, що відповідач мав можливість для формування доказової бази щодо правопорушення, яке описане в оскаржуваній постанові, однак суду належних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення надано не було.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно із ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З огляду на вимоги чинного законодавства, суд вважає, що порушення вимог закону щодо порядку і підстав притягнення особи до відповідальності за адміністративне правопорушення посадовими особами поліції, які зобов'язані діяти виключно в межах і в порядку, визначених законом, є підставою для захисту прав фізичних осіб, одним із способів якого є скасування рішення у відношенні цієї особи, прийнятого всупереч вимогам закону.
Наявність порушення з боку позивача Правил дорожньогоруху не підтверджується жодним допустимим доказом.
До того ж суд звертає увагу, що дії ОСОБА_1 працівником поліції кваліфіковано за ч.3 ст.121КУпАП. Водночас ч.3 ст.121 КУпАП передбачає відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, що не ставиться у вину позивачу.
Отже, постанова про адміністративне правопорушення, складена відповідачем з численними порушеннями, не може оцінюватися судом як належний та допустимий доказ в розумінні ст. 72 КАС України, оскільки заперечується позивачем, а інші докази, які б обґрунтовували вину позивача в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити провадження у справі.
У зв'язку з тим, що оскаржену постанову винесено з порушенням вимог закону, безпідставним притягненням позивача до адміністративної відповідальності порушено його права, постанова є протиправною, тому підлягає скасуванню.
Справу про адміністративне правопорушення відносно позивача слід закрити, оскільки немає доказів події адміністративного правопорушення, а відсутність події адміністративного правопорушення у відповідності до п. 1 ч. 1 ст.247КУпАП виступає обставиною, що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення.
З огляду наведених підстав, суд прийшов до висновку, що постанова серії Серія БАА № 818394 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 3 ст.121КУпАП у розмірі 510,00 грн. підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.
Відповідно до ч.2 ст.286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень (постанов) суб'єктів владних повноважень по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, може бути подано протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Враховуючи що ОСОБА_1 стало відомо про складення протоколу інспектором Калуського СРПП №2 старшим лейтенантом поліції Кравчук В., саме 11.12.2020 року, то, суд вважає, що строк оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по даній справі слід поновити.
Приписами ч. 1 ст. 143 КАС України визначено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішення, постанові або ухвалі.
Як вбачається із квитанції № 70.19036.1/391366845 від 14.12.2020р. ОСОБА_1 за подання позовної заяви сплатив 420, 40 грн (а.с.9).
Матеріалами справи встановлено, що 11.12.2020 позивач уклав з адвокатом ОСОБА_2 угоду про надання правової допомоги та сплатив визначену угодою вартість послуг в загальній сумі 1400,00 грн., що підтверджено квитанцією №435379 від 15.12.2020 (а.с.20).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про необхідність стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області (м. Івано-Франківськ вул. Академіка Сахарова, 15), витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, у розмірі 420,40 грн та 1400 грн. за надану правову допомогу.
На підставі ст.ст. 19, 62 Конституції України, ст. ст. 126, 245, 258, 268, 280, 286 КУпАП, керуючись статтями ст.ст. 139, 143, 241-246, 286 КАС України,
Адміністративний позов задоволити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії Серія БАА № 818394 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 3 ст.121КУпАП у розмірі 510,00 грн. скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст.121КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області (м. Івано-Франківськ вул. Академіка Сахарова, 15) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 420,40 грн та 1400 грн. за надану правову допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: