02 березня 2021 року справа № 200/2375/20-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегія суддів:
головуючого судді: Гаврищук Т.Г.
суддів: Казначеєва Е.Г.
Сіваченка І.В.
за участю секретаря судового засідання Кобець О.А.
за участю сторін по справі:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: не прибув
третя особа: Конько В.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Донецького окружного адміністративного суду (суддя - Абдукадирова К.Е.) від 28 жовтня 2020 року у справі № 200/2375/20-а (повний текст рішення складено 09 листопада 2020 року) за позовом Виконавчого комітету Краматорської міської ради в особі відділу державного архітектурно-будівельного контролю Краматорської міської ради до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_3 про зобов'язання знести та демонтувати об'єкт самочинного будівництва: прибудову до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » до попереднього стану, який існував до початку виконання будівельних робіт, -
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зобов'язання знести та демонтувати об'єкт самочинного будівництва: прибудову до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та привести земельну ділянку, розташовану під прибудовою до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » до попереднього стану, який існував до початку виконання будівельних робіт.
Ухвалою суду першої інстанції від 22 червня 2020 року залучено до участі в адміністративній справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ОСОБА_3 .
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року позов задоволено, зобов'язано відповідача знести та демонтувати об'єкт самочинного будівництва: прибудову до магазина « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та привести земельну ділянку, розташовану під прибудовою до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » до попереднього стану, який існував до початку виконання будівельних робіт.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Відповідач вважає безпідставним висновок суду першої інстанції про те, що вона проводила роботи не маючи містобудівних умов та обмежень, оскільки відповідно до заяви на видачу містобудівних умов та обмежень, листа-відповіді, наданої Управлінням містобудівництва та архітектури від 05.12.2018 року №18-19/551, для влаштування вхідної групи для мало мобільних груп населення, будівництва автостоянки та благоустрою прилеглої території по АДРЕСА_1 відносяться відповідно з п.18,25,28 переліку об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються. Крім того, згідно листа Виконавчого комітету Краматорської міської ради №01-28/0448 від 23.01.2019 року прибудинкові території м.Краматорська визначені містобудівною документацією: детальним планом центральної частини міста Краматорська, затвердженим рішенням Краматорської міської ради від 22.10.2015 року №57/VI-259, згідно з яким прилегла територія до житлового будинку по АДРЕСА_1 , де планується проведення благоустрою, є прибудинковою територією вказаного будинку тому благоустрій території потрібно погоджувати виключно співвласниками багатоповерхового будинку і ніяких дозвільних документів не передбачено. Згода сусідів на благоустрій прибудинкової території була отримана, що підтверджено списком з відповідними підписами. Відповідач також вважає безпідставним посилання суду на висновок будівельно-технічної експертизи № 4065-4066 від 29.05.2020р., оскільки експертом ігнорується той факт, що згідно (ДБН) А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» зі зміною №1, а саме п.3.2.22 визначено, що реконструкція - це перебудова прийнятого в експлуатацію існуючого об'єкта, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення. В матеріалах справи експертного дослідження відсутні будь-які фото таблиці, що ставить під сумнів питання чи виїздив експерт на об'єкт і чи оглядав він його. Крім того, судове засідання, на якому було закрите підготовче провадження 29.09.2020 року проводилося без повідомлення сторін, що позбавило можливості заявити клопотання про продовження строку підготовчого провадження, аби надати можливість звернутись до фахівців та провести відповідні дослідження з урахуванням технічних характеристик проведених робіт на відповідність їх державним будівельним нормам. Також в рамках кримінального провадження, яке розглядається у Краматорському районному суді , за ч.3 ст.197-1 КК України відносно ОСОБА_2 , встановлено протиріччя в висновках експертиз, на які посилався суд першої інстанції обґрунтовуючи своє рішення та відповідно до ухвали від 04.12.2020 року призначено повторну будівельно-технічну експертизу в Київському науково-дослідницькому інституті судових експертиз.
Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі.
Під час судового розгляду справи та у відзиві на апеляційну скаргу третя особа проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі.
Відповідач у судове засідання не прибув, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача та пояснення третьої особи, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, доповнення до відзиву, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, відповідач є власником нежитлового приміщення, магазин, загальною площею 40,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , приміщення2.
05 жовтня 2018 року відділом комунального господарства Краматорської міської ради на адресу фізичної особи підприємця ОСОБА_4 був виданий ордер № 35-18 на проведення земельних робіт з благоустрою прилеглої території магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ( АДРЕСА_1 ), а саме облаштування плитки ФЕМ. При цьому датою закінчення ордеру є 05 квітня 2019 року.
Посадовими особами відділу державного архітектурно-будівельного контролю Краматорської міської ради (далі - позивач) неодноразово впродовж листопада-грудня 2018 року та протягом 2019 року здійснювалися виходи на вищевказаний об'єкт самочинного будівництва, однак провести перевірку було неможливо, оскільки власник об'єкту самочинного будівництва був відсутній та не відповідав на численні листи щодо проведення позапланової перевірки, не отримуючи листи позивача по пошті.
Відповідно до пункту 9 Порядку здійснення державного архітектурно - будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва. Враховуючи той факт, що відповідач ухилявся, то позапланову перевірку вдалося провести лише починаючи з 08 липня 2019 року.
Листом відділу комунальних ресурсів та самоврядного контролю Краматорської міської ради від 02 квітня 2019 року №2-17/5998 було повідомлено, що відомості щодо відведення земельної ділянки для будівництва, заяви про наміри отримання або користування вказаною ділянкою гр. ОСОБА_2 , відсутні у відділі.
08 липня 2019 року відділом державного архітектурно-будівельного контролю Краматорської міської ради на підставі звернення гр. ОСОБА_3 (далі третя особа ) від 05 травня 2019 року та наказу позивача від 08 липня 2019 року №19/20-Н направленням для проведення позапланового заходу №09/20-15, відкрита позапланова перевірка об'єкту будівництва, а саме: «Реконструкція магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_2 . Власником будівництва є ОСОБА_2 , яка отримала копію вищевказаного направлення для проведення позапланової перевірки 09липня 2019 року.
09 липня 2019 року посадовими особами позивача був здійснений вихід на об'єкт будівництва та зроблені матеріали фотофіксації прибудови до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_2 (далі - об'єкт самочинного будівництва).
Перевірка проводилася у присутності власника об'єкту будівництва ОСОБА_2 , якою були надані наступні документи:-копія паспорту громадянина України (1,2,11 сторінка);-копія договору купівлі - продажу нежитлового приміщення магазину від 05 серпня 2017 року; -копія технічного паспорту №631 від 13 травня 2017 року;-копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 05 серпня 2017 року.
15 липня 2019 року за результатами позапланової перевірки був складений акт №008, яким встановлено, що виконання будівельних робіт з реконструкції магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою : АДРЕСА_1 , прим.2 шляхом прибудови здійснюється без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт», чим порушено ч.1 та ч.2 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Наведений акт був складений за участю відповідача та підписаний останньою без зауважень.
15 липня 2019 року були складені протокол про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.5 ст.96 Кодексу України про адміністративні правопорушення, припис №11 про зупинення підготовчих та будівельних робіт та припис №12 про усунення порушення вимог ч.1 та ч.2 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Наведені приписи були отримані відповідачем, що засвідчується підписом останньої, та в установленому законом порядку не оскаржувались.
За порушення відповідачем вимог ч.1 та ч.2 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» постановою по справі про адміністративне правопорушення №7 від 18.07.2019 р. до відповідача застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 10 200грн.. Суму штрафу сплачено відповідачем, що підтверджується квитанцією від 24 липня 2019 року, копія якої наявна в матеріалах справи.
06 листопада 2019 року направленням на проведення позапланового заходу за №16/20-15 була відкрита позапланова перевірка виконання припису №12 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 15 липня 2019 року.
06 листопада 2019 року відповідачем отримано направлення на проведення позапланового заходу за №16/20-15 та були зроблені матеріали фотофіксацїї від 06 листопада 2019 року.
19 листопада 2019 року був складений акт перевірки №013, яким встановлено, що відповідачка зупинила проведення будівельних робіт з реконструкції, але на момент проведення перевірки виконання припису про усунення порушення №12 від 15 липня 2019 року, відсутні документи, які надають право на виконання будівельних робіт, чим не виконано припис №12 про усунення порушення від 15липня 2019року.
19 листопада 2019 року був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 188-42 Кодексу адміністративного правопорушення, припис №19 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме ч.1 та ч.2 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Про виконання припису повідомити до 19.01.2020р.
Наведений припис був отриманий відповідачем 19.11.209р., що засвідчується підписом останньої, та в установленому законом порядку не оскаржувався.
04 грудня 2019 року відбувся розгляд справи, в результаті якого була винесена постанова №10 по справі про адміністративні правопорушення, якою відповідно до вимог ч.1 ст.188-42 КУпАП на відповідача було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 6800 грн.. Квитанцією від 12.12.2019р. відповідачем було сплачено штраф у сумі 6800 грн. повністю у добровільному порядку.
Покликаючись на невиконання вимог, встановлених у приписі про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандарт і правил позивач, керуючись ч. 1 ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», звернувся до суду з позовом про зобов'язання знести та демонтувати об'єкт самочинного будівництва: прибудову до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » до попереднього стану, який існував до початку виконання будівельних робіт.
В матеріалах справи міститься експертний висновок Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз № 1586-1588 від 21 травня 2020 року, призначеної по матеріалам кримінального провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019050390000246 від 22.01.2019р. за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 197-1 КК України, згідно якого виконані будівельні роботи на об'єкті по вул. Ярослава Мудрого, 36 м. Краматорськ магазин «Квіти» можна віднести до реконструкції; об'єкт будівництва, розташований за адресою; вул. Ярослава Мудрого, 36 м. Краматорськ, магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » можна віднести до виду будівництва споруда (а.с. 217-219).
Наведені обставини сторонами не оспорюються.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, економічні, соціальні та організаційні засади містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України «Про основи містобудування» №2780-XII від 16.11.1992р..
За приписами статті 6 цього Закону законодавство України про містобудування складається з Конституції України (254к/96-ВР), цього Закону, законів України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17), "Про архітектурну діяльність" (687-14) та інших нормативно-правових актів, що видаються на їх виконання .
Частиною1 статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20 травня 1999 року №687-XIV встановлено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Відповідно до вимог статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI (далі Закон № 3038-VI) будівництво - нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об'єкта будівництва.
Об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури (ч.1 ст.4 Закону № 3038-VI).
Згідно ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»:
- 3.1 будівля- це різновид споруди, що складається з несучих та огороджувальних або сполучених (несучоогороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для життєдіяльності людей та виробництва продукції
- 3.22 споруда- штучно створений об'ємний, площинний або лінійний об'єкт, що має природні або штучні просторові межі, встановлений стаціонарно (нерухомо) відносно землі та призначений для досягнення певних цілей
- 3.7 капітальний ремонт- сукупність робіт на об'єкті будівництва, введеному в експлуатацію в установленому порядку, без зміни його геометричних розмірів та функціонального призначення, що передбачають втручання у несучі та огороджувальні системи при заміні або відновленні конструкцій чи інженерних систем та обладнання у зв'язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення його експлуатаційних показників, а також благоустрій території. Капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності)
- 3.21 реконструкція - перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко- економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності)
Згідно п. 3.2.3 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва» будівельні роботи - це процес зведення нових, реконструкція, капітальний ремонт, технічне переоснащення об'єктів будівництва.
У відповідності до частини першої статті 36 Закону № 3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Частиною другою статті 36 Закону № 3038-VI встановлено, що виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.
Згідно частин 2, 3, 5 статті 32 Закону № 3038-VI клас наслідків визначається відповідно до вимог будівельних норм і правил, затверджених згідно із законодавством.
Клас наслідків визначається для кожного об'єкта - будинку, будівлі, споруди будь-якого призначення, їхніх частин, лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури, у тому числі тих, що належать до складу комплексу (будови).
Усі об'єкти поділяються за такими класами наслідків (відповідальності): незначні наслідки - СС1; середні наслідки - СС2;значні наслідки - СС3.
За приписами частини 8 статті 32 Закону № 3038-VI під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва клас наслідків таких об'єктів визначається самостійно відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю або із залученням експертної організації чи експерта, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.
Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ визначені ДБН В.1.2-14-2009.
Частиною 1 статті 376 Цивільного кодексу України визначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
У відповідності до частини 7 статті 376 Цивільного Кодексу України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Положеннями статті 38 Закону № 3038-VI передбачено, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 15 липня 2019 року за результатами проведеної перевірки контролюючим органом виявлено виконання будівельних робіт з реконструкції магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: вул. Ярослава Мудрого, буд.36, прим.2 шляхом прибудови без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт, чим порушено ч.1 та ч.2 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». У зв'язку з чим позивачем винесено припис від 15 липня 2019 року №12 про усунення порушення вимог ч.1 та ч.2 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
19 листопада 2019 року за наслідками проведеної перевірки було встановлено, що вимоги припису №12 про усунення порушення від 15 липня 2019 року відповідачем не виконані.19 листопада 2019 року був складений припис №19 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме ч.1 та ч.2 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Про виконання припису повідомити до 19.01.2020р.
Між тим, відповідач не виконав вимоги вказаних приписів та не привів об'єкт будівництва до вимог чинного містобудівного законодавства, здійснив будівельні роботи без оформлення повідомлення про початок будівельних робіт чи інших дозвільних документів та при цьому не вжив заходів для узаконення самочинного будівництва.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки відповідач вимоги припису не виконав добровільно, то позивачем, як суб'єктом владних повноважень, дотримано умови звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об'єкта будівництва, визначених ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», та доведено наявність достатніх правових підстав для постановлення судом рішення про зобов'язання знести та демонтувати об'єкт самочинного будівництва: прибудову до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » до попереднього стану, який існував до початку виконання будівельних робіт.
Колегія суддів вважає, що можливість усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки.
Визначальним та достатнім є той факт, що відповідач здійснив будівництво без документів, що дають право на це, та не виконав вимоги зобов'язального припису, яким вимагалось усунути виявлені порушення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10 серпня 2020 року у справі № 120/1150/19-а.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Під час апеляційного провадження не було встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Посилання відповідача на лист від 05.12.2018р. №18-19/551 колегією суддів не прийнято до уваги, оскільки зі змісту цього листа вбачається, що ним було надано відповідь на звернення щодо надання містобудівних умов та обмежень на об'єкт будівництва «Реконструкція нежитлового приміщення з влаштуванням вхідної групи для мало мобільних груп населення, будівництвом автостоянки та благоустроєм прилеглої території по вул.Ярослава Мудрого, 36-2, м.Краматорськ, Донецька область».
Листом від 23.01.2019р. №01-28/0448 було надано відповідь щодо здійснення благоустрою території біля магазину по АДРЕСА_1 .
Тобто, у наведених листах не вирішувалось питання щодо можливості виконання будівельних робіт з реконструкції магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою : АДРЕСА_2 шляхом прибудови.
Посилання відповідача на ті обставини, що в рамках кримінального провадження, яке розглядається у Краматорському районному суді , за ч.3 ст.197-1 КК України відносно ОСОБА_2 , встановлено протиріччя в висновках експертиз, на які посилався суд першої інстанції обґрунтовуючи своє рішення та відповідно до ухвали від 04.12.2020 року призначено повторну будівельно-технічну експертизу в Київському науково-дослідницькому інституті судових експертиз, колегією суддів не прийнято до уваги, оскільки приписи №12 від 15 липня 2019 року, №19 від 19 листопада 2019 року про усунення порушення вимог ч.1 та ч.2 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не були прийняті на підставі висновків цієї експертизи. Окрім того, судом першої інстанції оцінка експертному висновку Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз № 1586-1588 від 21 травня 2020 року, призначеному по матеріалам кримінального провадження, як доказу по цій справі, також не надавалась.
Долучений відповідачем до апеляційної скарги висновок, складений ПП «Будівельна проектно-експертна Компанія» за результатами обстеження та оцінки технічного стану об'єкту: нежитлового приміщення магазину та елементів благоустрою на прилеглій до приміщення території за адресою: АДРЕСА_2 , колегією суддів не прийнято в якості доказу по справі з огляду на наступне.
За приписами частин 3, 4 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції проведення експертизи у справі не призначалось. Відповідачем клопотання про проведення у справі експертизи не заявлялось.
У контексті оцінки доводів касаційної скарги суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.
Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись статтями 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 200/2375/20-а - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року у справі №200/2375/20-а - залишити без змін.
Вступна та резолютивна частина постанови прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 02 березня 2021 року.
Постанова у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 04 березня 2021 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 02 березня 2021 року та підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий: Т.Г. Гаврищук
Е.Г. Казначеєв
І.В. Сіваченко